Так, для кожного телепавільйону розробляються кілька схем світла (освітлювальні прилади нумеруються), нумеруються позиції телекамер, джерела і носії подачі відео- та аудіоінформації (плеєри, рекордери, мікрофони), систематизуються різновиди та елементи програмного оформлення (шапки, відбивки, плашки та логотипи).

Залежно від сітки мовлення телеканалу, детально розробляється часова схема підготовки випусків новин, в якій закладено усі етапи підготовки випуску:

-зйомки;

-підготовка репортажів;

-верстка і редагування, підготовка усної та закадрової інформації;

-монтаж репортажів і відео під закадрову начитку, підготовка програмних відеоелементів;

-передефірна репетиція;

-ефір.

Практично кожний з цих елементів теж доречно систематизувати і створити оптимальну модель для кожної служби новин.

«Оціночний лист відео сюжету», розповсюджений свого часу Школою журналістики Колумбійського університету, може допомогти членам творчих груп швидше знаходити наріжні камені можливої стилістичної єдності репортажів. Однак цей документ, звісно не охоплює всього розмаїття вирішуваних у процесі зйомок завдань.

ОЦІНОЧНИЙ ЛИСТ ВІДЕОСЮЖЕТУ

Відео

Правильне використання фільтрів під час зйомок

Відсутність засвітки

Відсутність великих тіньових плям

Наявність (в разі необхідності) штучного світла

Наявінсть різкості кадру

Відсутність мікрофону в кадрі

Наявність (в разі необхідності) штатива

Горизонтальний рівень камери

Камера достатньо наближена до об‘єкта /дії/

Творчий підхід (камера показує те, що не бачить око/

Правильне оформлення інтерв‘ю

Добре обраний другий план для інтерв‘ю

Хороший природний звук

Ефектне використання макрофокуса

Ефектні крупні плани

Ефектний початковий кадр

Ефектний фінальний кадр

Монтаж

Красиве відео, що привертає увагу

Хороший природний звук на початку

Відсутність дуже коротких кадрів

Чистий монтаж усіх звукових рядів

Хороше звучання голосу на природному фоні

Відсутність стрибків під час зміни кадрів

Правильне використання кдрі вз застосуванням трасфокатора та з панорамами

Ефективне використання певної послідовності кадрів

Немає перетину лінії симетрії

Статичні кадри мінімальної довжини

Відсутність склейок – середній план до середнього, крупний до крупного тощо

З’єднання за допомогою природного звуку

Чистий, єдиний рівень звуку впродовж всього сюжету

Творчий підхід у використанні музики і шумів

Текст

Основна ідея матеріалу чітко виражена

Хороша підводка ведучого до сюжету

Персонифікований підхід (наявність головного персонажа)

Доказовість тверджень і висновків

Дано відповіді на всі підняті питання

Є відповідь на питання „Кому це все потрібно?”

(чому взагалі знімався сюжет)

Правильне використання голосу за кадром

Наявність кількох інтерв‘ю з різними точками зору

Правильна граматика

Відсутність орфографічних помилок

Відсутність жаргону та штампів

Використання розмовного стилю

Особливі літературні чи ораторські прийоми

Ідеальне структурне оформлення тексту

Усі частини тексту логічно пов‘язані між собою

Гранична оцінка за весь матеріал |

1

1

1

1

1

1

2

1

1

2

1

1

1

1

1

1

1

Загалом

19 балів

1

1

1

1

1

1

1

3

1

1

1

1

1

2

2

загалом

18 балів

2

1

3

1

1

3

1

1

1

1

1

3

1

3

2

загалом

25 балів

5

67 балів

Як коментар до цього оціночного листа можна було б написати цілу книгу. Приміром, таку, як підручник „Режисура документального кіно” Майкла Рабігера. Звісно, фільм і сюжет потребують різного підходу, але починати можна і треба із найпростіших речей. Якщо ж озброїти такими ж добре продуманими і детально виписаними інструментами усі складові процесу підготовки новин, зафіксувати їх як правила, багатьом новинним службам вдалося б уникати прикрих помилок, які засвідчують недостатнє володіння телевізійним ремеслом.

У підготовці програм новин надзвичайно важливий фактор часу. Зазвичай час підготовки істотно обмежений – якість телевізійного мовлення доволі сильно залежить від швидкості підготовки інформації до показу, ця швидкість істотно впливає на рейтинг телеканалу і довіру до нього глядачів. В умовах конкуренції телеканалів важливість фактора часу зростає. Саме тому одним із головних тренінгів для режисерів випусків новин залишається набуття навичок оперативності.

Компоненти цього тренінгу – уміння вичленити з наявної відеоінформації головну і другорядну, фонову і показову – уміння спланувати роботу знімальної групи таким чином, щоб в кожному репортажі обов’язково був створений набір кадрів, які не тільки максимально точно фіксують подію, але й висловлюють авторське (операторське, журналістське) ставлення до події. Дискусія про взаємозв‘язок авторського (суб’єктивного) і об’єктивного начал, про їхню доречність у показі подій триває до нинішнього часу. Зазвичай, потреба виробити гармонійний баланс між цими двома началами є однією з важких проблем становлення служби новин і викликає жваве обговорення в кожному творчому колективі. Наступне формування стандартів виробництва новин до певної міри знімає цю проблему, оскільки внаслідок набутого досвіду і проведених в колективі дискусій згодом зникає потреба щоразу обговорювати необхідні компоненти відеоматеріалу.

На думку автора, суб’єктивне ставлення до події найяскравіше виявляється в:

а/ журналістському підпису чи резюме, яке ми зазвичай називаємо stand up;

б/ деталізації тих чи інших красномовних деталей, які доволі часто не потребують додаткового коментарю чи тлумачення (міміка, жести учасників подій, зумисні відеоакценти, зроблені оператором з незвичайного ракурсу або, навпаки, звичайного, але несподіваного кадрування тощо);

в/ вмілому звуковому оформленні, поєднанні коментарю і фрагментів no comments;

г/ залученні для створення репортажів творчих прийомів інших медій та різновидів візуальних мистецтв (заголовки та рубрикація, як у друкованих медіа, дозоване застосування кіно- та спецефектів тощо);

д/ використанні архіву відеоматеріалів.

Отож, відправляючи групу на зйомку, режисер повинен нагадати, що, крім стандартної об‘єктивної фіксації події, а також у тих численних випадках, коли стандартною та невиразною за формою є сама подія, творча група повинна в обов‘язковому порядку передбачити можливість авторського повороту теми, записати stand up, зафіксувати красномовні деталі, застосувати різні ракурси зйомок. Під час перегляду режисер повинен одразу фіксувати наявне відео і подумки будувати структуру сюжету. В ідеалі – режисер має бути озброєний не олівцем чи ручкою, а комп’ютером, в якому вводити відео з time-codе‘ом у спеціальні таблиці, за допомогою яких простіше буде вибудувати монтажний план сюжету. Можливості комп‘ютерної техніки дозволяють створювати такі програми, які дозволятимуть одразу архівувати відео вибірково. Зазвичай архівом займаються окремі працівники. Створення архіву та користування ним потребує окремого розгляду у рамках цього дослідження. Адже телеархів на різних відеоносіях, а зараз уже подекуди він буває і в цифровому форматі – дуже важливий компонент виробництва новин.