Спортивна діяльність, пов'язана з певним видом спорту, яка має на меті шляхом поглибленої соціалізації та індивідуалізації навчально-тренувального процесу досягнення максимальних, рекордних спортивних результатів визнається в Україні спортом вищих досягнень. Члени збірних команд України можуть брати участь у будь-яких спортивних змаганнях лише за згодою Міністерства України у справах молоді і спорту та відповідної національної спортивної федерації.

Громадянин України не може виступати за національну збірну іншої країни, іноземні особи та особи без громадянства не мають права виступати у складі збірної команди України.

Професійна діяльність спортсменів, суддів, тренерів та інших фахівців, яка пов'язана з підготовкою та участю у спортивних змаганнях і є основним джерелом їх доходів, здійснюється відповідно до законодавства про працю. Особи, які здійснюють

професійну діяльність у спорті, як правило, працюють за індивідуальними трудовими договорами (контрактами).

Спортсмени, які використовують для досягнення спортивних результатів стимулятори, допінгові речовини або інші заборонені препарати, а так само особа, що свідомо сприяє розповсюдженню або застосуванню таких засобів, несе відповідальність, передбачену законодавством та регламентними документами відповідних спортивних організацій.

3. Роль школи у відродженні українського спорту

Як зазначає провідний фахівець у сфері фізичного виховання України Б.М.Шиян - проблему відродження спорту в Україні слід розглядати на двох рівнях. З одного боку, як проблему: "... на аренах світу здобувати перемоги на честь Батьківщини", з другого боку — розвиток елементів спорту в школі як початковій ланці національного відродження, на якій складається фундамент майбутнього.

Спорт, як відомо, на названих (тих чи інших) рівнях криє в собі колосальні можливості позитивного впливу на здоров'я, фізичну досконалість, волю, але і духовну сферу людини. Але цей гуманістичний потенціал не реалізується автоматично. Якщо для його використання не проводиться систематична робота, то одержують негативні результати.

Переважно саме така ситуація характерна для сучасного українського спорту. Гонитва за високими результатами, які всіляко стимулюються, приводять до прагнення досягнення перемоги будь-якою ціллю. У спортсменів і болільників розвивається егоїзм, агресивність, ненависть до суперників. Найприкрішим є те, що подібний стан характерний і для юнацького спорту. Для підготовки юних спортсменів (часто маленьких дітей) з метою досягнення рекордних результатів застосовують методи, які їх калічать і фізично, і духовно.

Сьогодні на хвилі національного відродження всі помисли і зусилля повинні бути спрямовані на усунення цих негативних явищ з нашого життя, на очищення сучасного спортивного руху України від нальоту амбіцій керівних спортивних організацій і державних діячів різних рівнів, які прагнули (та й ще прагнуть) використовувати спорт для корисних політичних цілей.

Проведені науковцями дослідження показують невдоволеність процесом фізичного виховання школярів всіма, хто причетний до цього процесу, або пов'язаний з ним. При цьому частина*

опитаних вважає, що всі біди сучасного фізичного виховання в його орієнтації на спортивний результат, який тягне за собою . негативні моменти, властиві спорту взагалі.

Прихильники протилежної позиції вважають, що використовуючи засоби будь-якого виду спорту, можна вирішити всі питання фізичного виховання. За задумом авторів цієї точки зору, вчитель може вибирати вид спорту виходячи із наявності матеріальної бази, власної практичної підготовки і методичної орієнтації, бажання учнів спеціалізуватись саме в цьому чи іншому виді спорту.

Наслідок відомий: така "спортивізація" виявилась безперспективною. Вона привела до "вигнання" з спортивних залів школи складно-технічних та низькоемоційних фізичних вправ, звела до мінімуму руховий досвід учнів.

Досвід кращих шкіл нашого краю (СШ № 14. м. Тернопіль, Гаї-Розтоцької СШ, Дружбівської HCLLL.) переконує нас, що спортивізація фізичного виховання дітей повинна іти шляхом збагачення всіх складових елементів змісту занять, а саме через комплексне виховання засобів, форм і спортивних методів роботи, духу спорту, його змагальної ідеї; атрибутики індивідуалізації, самостійності і творчості учнів. Використання елементів змагання у навчальній діяльності відкриває широкі можливості для підвищення спортивного і емоційного тонусу і активності учнів. Вивчення думки педагогів і батьків свідчить, що вони розцінюють спортивну діяльність, як школу життя. Так як змагальні відносини дозволяють виявити використання змагальних форм, заняття слід підпорядкувати, перш за все, логіці педагогічного процесу, інтересам поліпшення його якості, вирішенню освітніх та виховних завдань.

Тут загальні норми є не стільки способом досягнення спортивної перемоги, скільки досягнення перемоги над собою, формою емоційного наповнення спілкування, здорового відпочинку і розваги.

Національні традиції повинні спонукати нас проводити змагання так, щоб глядачі виявили бажання брати в них участь. Обов'язковими умовами цього процесу є яскраве оформлення місць проведення спортивних змагань, виставлення стендів про історію команд, фотографії гравців, тренерів, організація виставок спортивної атрибутики; виступи перед глядачами коментаторів, ветеранів, проведення конкурсів, вікторин;1- змістовне музичне оформлення змагань.

Щоб зміцнювати не тільки м'язи, але й душу будівника суверенної України, слід у загальній діяльності реалізувати гуманістичні ідеї Олімпізму, принцип чесної і справедливої гри; розвивати у дітей і молоді здібності до художнього відображення спорту, його гуманістичного осмислення засобами музики, живопису, кіно, фотографії; використовувати народні ігри і національні види спорту.

Втіленню цієї ідеї в життя сприятимуть історично традиційні для нашого регіону, але на жаль, в останні п'ятдесят років "забуті" фестини, які повинні відродитись нашою школою, як єдиним осередком (особливо у сільській місцевості), здатним на професійному рівні вирішувати питання фізичного виховання.

Цей комплексний захід включає в себе не тільки спортивні (змагання, показові виступи, конкурси, вікторини, ігри, лотереї та ін.), але й художні, мистецькі, культурні фрагменти.