Саногенне мислення є одним з ефективних засобів роз-в'язування психотравмуючих проблем, який базується на свідомій їх постановці та розгляді, свідомому рефлек-сивному аналізі власних емоцій та емоціогенних (стресо-генних) факторів. Згідно з «принципом єдиного інтелекту» Б. М. Теплова, всі проблеми, які вирішує людина, незалеж-но від їх специфіки розв'язуються за допомогою єдиного інтелекту. Отже, саногенне мислення — важливий компо-нент інтелекту людини, який відіграє принципову роль у роїв'язанні власних, внутрішніх проблем особистості.

Саногенне мислення можна вважати одним з варіантів більш широкого поняття, такого як позитивне мислення (М. Мольц). Ідеться про створення й постійну підтримку, підкріплення позитивного образу власного «Я» внаслідок впливу успішних учинків і загалом життєвих успіхів. На думку М. Мольца, всі наші дії, почуття, вчинки, навіть здібності узгоджуються з цим образом власного «Я» через як свідомі, так і підсвідомі механізми саморегуляції Саме тому так важливо, щоб цей образ був позитивним і не руйнувався в разі невдачі або інших помилок у поведінці, діяльності, навіть у житті.

Завдяки принципам позитивного мислення ніколи не буває пізно змінити уявлення про себе, створити цілісний позитивний образ власного “Я”, і тоді життєві проблеми, в тому числі психотравмуючі, узгоджуючись із цим новим об-разом, розв'язуються легко, без надмірних зусиль Однак для створення й підтримки позитивного образу власного «Я» необхідні такі риси інтелекту, як творче мислення й творча уява, тобто творчий механізм (М. Мольц).

Дискурсивне, аналітичне (або логічне) мислення відріз-няють від інтуїтивного за такими трьома ознаками: часова (період протікання процесу), структурна (поділ на етапи) та рівень протікання (усвідомленість або неусвідомленість). Ана-літичне мислення розгорнуте в часі, має чітко виражені ета-пи, значною мірою представлене у свідомості мислячої людини. Інтуїтивне мислення протікає досить швидко, згорну-то, не має чітко виражених етапів, мінімально усвідомлене. Висока швидкість мисленнєвих процесів за штативного мис-лення принципово змінює і якісні його особливості, ви-користовувані психологічні механізми.

За ступенем новизни одержуваного в ході мисленнєвої діяльності продукту відносно вихідних знань суб'єкта роз-різняються мислення творче (або продуктивне) та мислення репродуктивне. Творче мислення разом із творчою уявою — це психологічна основа людської творчості, джерело інно-вацій у всіх сферах діяльності людини.

Існує думка, що будь-яке мислення є продуктивним, творчим процесом, який завжди відкриває і прогнозує щось суттєво нове. Такої думки дотримується, зокрема, А. В. Брушлінський. Його обгрунтування пов'язане з розумінням функції психічного як відображення безперервних змін зовнішнього світу, які неможливо заздалегідь і цілком передбачити.

Нарешті, дослідження на межі психології й психіатри, Необхідність вирішення психотерапевтичних проблем, яки-ми, на жаль, так насичене сучасне життя, дали поштовх до ще одного поділу видів мислення на реалістичне й аутичне. Перше спрямоване на зовнішній світ, відображає його й керується його реальними законами, а друге майже не зале-жить від дійсності, логічних законів і керується не ними, а бажаннями людини, або, інакше, її афективними потре-бами. Під афективними потребами розуміють звичайно праг-нення людини отримувати насолоду й уникати неприємних переживань. Ослаблення логічного мислення приводить до переваги аутичного, з іншого боку, аутичне мислення в ди-тини є природженим, а логічне, як уже зазначалося, набувається завдяки досвідові.

Декілька слів про принцип єдиного інтелекту та професійне мислення.

Усі наведеш види й типи мислення неодмінно спів-існують в інтелекті дорослої людини, взаємодоповнюючи один одного. Залежно від конкретної мети діяльності й за-дачі, що розв'язується, той чи інший тил мислення може превалювати, переважати або в даний конкретний момент, або в певній професійній діяльності. Однак мислить суб'єкт, і всі задачі, які стоять перед ним, він вирішує завдяки своєму інтелектові. Вже згадуваний «принцип єдиного інтелекту» Б. М. Теплов формулює таким чином: «інтелект у людини єдиний і єдині основні механізми мислення, однак відрізня-ються форми мисленнєвої діяльності, оскільки відрізняють-ся задачі, які стоять у тому або іншому випадку перед розу-мом людини».

Принцип єдиного інтелекту мас важливе значення для з'ясування сутності професійного мислення. Поняття «про-фесійне мислення» широко застосовується в другій поло-вині XX ст. у зв'язку з об'єктивною інтелектуалізацією пра-ці, потребою у формуванні в професіонала (інженера, ліка-ря, вчителя, агронома, економіста та ін,) мислення, яке дає змогу оновлювати знання, підвищувати кваліфікацію, кри-тично мислити й знаходити нові оригінальні засоби розв'я-зування професійних задач, добре орієнтуватися в потоці різноманітної інформації, переборювати «нештатні», екстре-мальні ситуації. Дуже важливою є здатність суб'єктивно ін-телектуально насичувати власні трудові процеси, тобто вба-чати, виділяти проблеми в трудовій діяльності й творчо роз-в'язувати їх. Останнє властиве новаторам, раціоналізаторам, винахідникам, котрі, як правило, бачать проблеми там, де їх не помічають інші професіонали.

Залежно від характеру діяльності відбувається подальша диференціація професійних типів мислення. Так, у худож-ньому мисленні розрізняють мислення музичне, сценічне, поетичне, композиційне та ін. У галузі інженерно-технічної діяльності, де функціонує технічне мислення, воно реалізується і як оперативне мислення щодо керування великими системами, і як конструктивне мислення, і як інженерне. Виділяють також юридичне, педагогічне, медичне (клінічне) мислення тощо.

Отже, професійне мислення — це інтелектуальна діяль-ність щодо розв'язування професійних задач. Оскільки спе-цифіка професійної діяльності зумовлена особливостями за-дач, що їх розв'язують різні спеціалісти, то якість професій-ної діяльності, або рівень професіоналізму, залежить від типу мислення Високий рівень професіоналізму пов'язаний з теоретичним (не емпіричним), творчим, часто інтуїтивним мисленням і розвиненим практичним інтелектом. Підготов-ка професіонала вимагає обов'язкового аналізу специфіки професійних задач і стратегії їхнього розв'язування, оскіль-ки процес мислення полягає в розв'язуванні