Увага та сприймання і їх роль у навчальній діяльності учнів

ДЕЯКІ УМОВИ УСПІШНОГО ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ

Ті, хто скаржиться, що в них погана пам’ять, нерідко просто не вміють запам'ятовувати і не враховують умов, необхідних для успішного запам'ятовування.

1. Важлива умова для того, щоб навчальний матеріал запам'ятовувався швидко й надовго,— інтерес до того, що запам'ятовуєш, й увага в процесі засвоєння і відтворення матеріалу. О. С. Пушкін виявив винятковий інтерес до поезії. Вірші він дуже любив, читав із захопленням і тому легко їх запам'ятовував. Сучасники поета зазначали, що Пушкіну досить було тільки прочитати разів два сторінку якого-небудь вірша, і він уже міг повторити його напа-м'ять. Надзвичайною пам'яттю на поетичні твори відзна-чався й Володимир Маяковський.

2. Велике значення для запам'ятовування мають по-чуття. Все, що пов'язане з радістю, гнівом, як правило, запам'ятовується краще від того, до чого людина ставить-ся байдуже.

3. Важлива умова доброго запам'ятовування — розу-міння того, що треба засвоїти. Якщо думки, які потрібно засвоїти, не зрозумілі учневі, він починає механічно їх заучувати, дослівно зазубрювати; подібна навчальна ро-бота лише шкодить його розумовому розвиткові, а те, що вивчене таким способом, швидко забувається.

4. Дуже важливо також поставити перед собою зав-дання — міцно й надовго засвоїти. Якщо учень вчить урок лише для того, щоб назавтра відповісти учителю (а потім все забути), то звичайно засвоєне з цією метою пам'ять швидко втрачає. Коли ж школяр учить із думкою про те, що певний матеріал треба пам'ятати довго, бо він знадо-биться в житті, то й засвоєння його буде більш швидким і міцним.

В одному експерименті групі учнів прочитали два уривки літературного тексту однакової складності, причо-му сказали, що перший запитають завтра, а другий - через тиждень. Однак насправді обидва уривки запропо-нували розповісти через два тижні. Виявилося, що перший уривок учні майже зовсім забули, бо в них була мимо-вільна установка пам'ятати його недовго (до завтра), а другий уривок краще зберігся в їхній пам'яті (тут у них був намір довго не забувати його).

5. Велике значення для засвоєння навчального матері-алу має поєднання запам'ятовування з діяльністю людини, яка потребує мислення, активності. Якщо учень в процесі запам'ятовування порівнює, узагальнює, робить висновки, то в цих умовах процес засвоєння стає особливо свідомим і тому проходить більш успішно. Провадили такий дослід. Учням давали читати речення, кожне з яких було складене на певне правило правопису. При цьому дітей запитали, на які правила подані ці речення. Потім вони самі мали скласти речення на ці правила. Через кілька днів поціка-вилися, як школярі пам'ятають усі речення. Виявилося; що тих речень, які були придумані самими учнями, вони запам'ятали втричі більше, ніж речень, поданих у готово-му вигляді.

6. Наявність знань з того предмета, з якого засвоюєть-ся матеріал, також є сприятливою умовою для запам'ято-вування, бо при цьому нове легше й міцніше пов'язується з тим, що вже відоме.

7. Запам'ятовування — праця, і праця інколи нелегка, тому важлива умова засвоєння навчального матеріалу — наполегливість, завзятість у роботі, вміння не залишати її напівдорозі, а досягати повного й міцного запам’ятовування. Це – вольові якості, без яких неможлива серйозна розумова робота.

Тести

Перша група: набір із 16 понять для запам’ятовування.

Завдання: визначити особливості опосередкованого запам’ятовування з допомогою “Методики піктограм”.

Слова (поняття) для запам’ятовування:

веселе свято;

тяжка праця;

смачні вечеря;

несподіване щастя;

небезпечна хвороба;

взаємне кохання;

підступний ворог;

героїчний вчинок;

радісна перемога;

10) надійна дружба;

11) сонячний день;

12) яскраве світло;

13) щасливий кінець;

14) тривалий відпочинок;

15) корисна їжа;

16) добра порада.

Інструкція: необхідно запам’ятати низку слівосполучень. Для спрощення запамятовування можна позначати кожне із запропонованих понять символічним малюнком. При цьому використання буквених чи цифрових символів не дозволяється. Якість малюнка значення немає. Потім за цими малюнками відновити запамятовуванні словосполучення.

Аналіз одержаних результатів

Першу групу тестів я проводила в двох школах: Отинійській ЗОШ І-ІІІ ст. (у 2 і 3 класі) і Угодницькій ЗОШ І-ІІ ст. (у 2 і 3 класі).

Я повідомила дітей про завдання мого приходу. Дітей це зацікавило і вони уважно слухали. Я пояснила, що їм потрібно робити, як і в чому. Діти приготувалися до роботи. Після того, як і прочитали декілька пар словосполучень, діти почали говорити: “Це легко”, “Ми запам’ятовуємо всі”. В класі відчувався невеликий шум. Та як тільки я прочитала половину, нікого майже не було чути. Прочитавши цілий набір слів, в класі була мертва тишина. Ніхто нічого не говорив. Вони тільки озиралися до сусідів, щоб підглянути. Я сказала, що ми перевіряємо результати. І діти почали попорядку повторювати пари словосполучень, користуючись своїми малюнками. Деякі учні все ще говорили пошепки з сусідами, вихваляючись, хто що написав чи намалював і скільки. Потім я підрахувала коефіцієнт знань дітей за формулою:

,

де т – кількість правильно відтворених слів;

п- кількість словосполучень, що їх треба було відтворити.

З результатів видно було, що найбільше і найкраще виконали роботу діти уважні. А що до шкіл, то найкращий рівень знань у Отинійській ЗОШ, а потім у Угодницькій ЗОШ. Проте з цим завданням впоралися майже всі учні добре, так як перша група слів є найлегшою для запам’ятовування. Діти зображували кожне словосполучення різними малюнками, закарлючками, хто як умів, але відтворили багато слів. Всі пишалися своїми знаннями і вже чекали на наступну групу слів.

Друга група: набір пар слів подібних і різних (протилежних) за значенням.

Завдання: визначити властивості