Пари (групи) слів для запам’ятовування:

курка-яйце;

сонце-місяць;

пошта-лист;

вікно-двері;

холодно-тепло;

банк-гроші;

дим-полумя;

теорія-практика;

очі-ніс;

10) суша-вода;

11) ліжко-крісло;

12) ложка-виделка.

Інструкція: необхідно запам’ятати і записати якнайбільше пар слів на аркуш паперу, після того як будіть записані всі пари. Послідовність пар немає значення.

Аналіз одержаних результатів.

Другу групу тестів я знову проводила у двох школах: Отинійській ЗОШ І-ІІ ст. (в 3 і 2 класі), Угорницькій ЗОШ І-ІІ ст. (в 3 і 2 класі).

Перевірка проводилася аналогічно. Діти одних за одним запитували записані пари слів, перед цим відклавши ручки. На цей раз записаних слів було менше. Під час того, як я читала пари словосполучень, в класі не було ідеальної тишини, проте під час запису дітьми слів, ніхто не розмовляв і не озирався. Всі працювали самостійно. Вони намагалися самостійно записати всі пари слів, які вони пам’ятали. Оцінювався цей тест за 12-бальною системою. Кожна записана правильно пара слів – 1 бал. Якщо записані всі 12 пар – 12 балів. Це уже другий тест, складніший за попередній і діти це зрозуміли. Ті учні, які минулого разу записали мало слів, цього разу записали теж мало. Проте сильніших виявилось менше, через те, що деякі учні на перший тест відповіли добре, а на другий – гірше. Хоча були і такі випадки, що ті, хто перший тест виконали погано, цей виконали краще, через те, що вони були більше уважними, а це має велике значення.

Знову по результатах передувала Отинійська школа. Це напевно, пов’язано, з тим, що у цих дітей краща підготовка і, звичайно, вони краще працюють і в школі. Хоча є діти в Угорнецькій ЗОШ, які по результатах кращі за дітей Отинійської школи.

Третя група: 10 пар словосполучень, зовсім різних за значенням і написання.

Завдання: перевірити властивості пам'яті дітей молодшого віку.

Пари слів для запам’ятовування:

жук-крісло;

аудиторія-ластівка;

лялька-стеля;

роман-корінь;

фарба-туман;

яблуко-небо;

очі-виделка;

буква-кисіль;

ніж-дерево;

10) ліжко-килим.

Інструкція: необхідно запам’ятати як найбільше пари слів. А потім їх записати на аркуш паперу. Послідовність запису пар немає значення.

Аналіз одержаних результатів.

Як і попередні, третю групу тестів я проводила у тих самих школах. Під час читання цієї групи тестів в класі, від початку до кінця, була ідеальна тишина. Діти зрозуміли складність завдання. Вони уважно слухали і намагалися запам’ятати. Потім все швидко записували. На цей раз лідерів, тобто дітей, які відповіли добре, було дуже мало. В Угодницькій школі їх не було взагалі. Проте “на відмінно” з завданням ніхто не справився. Як завжди, по результатах були найкращими учні Отинійської школи, а гірші результати у учнів Угорницької школи. Проте деякі учні Угорницької школи були кращими за учнів Отинійської школи. Таких учнів було, порівняно, небагато. Тепер учні зрозуміли, що завдання не таке легке, як вони вважали спочатку. З результатів трьох груп тестів було видно, що в основному, передували одні і ті самі учні, хоча були і деякі зміни. Це залежало від уваги дітей і, звичайно, від властивостей пам'яті, обсягу запам’ятовування і уміння те все відтворити на папері. Оцінювалися тести 10-бальною системою. За правильно записану одну пару слів – 1 бал, за дві - “2”, за три – “3 бали” і так далі. За десять пар – “10 слів”.

Підсумки по трьох групах тестів.

Тести я проводила у двох школах: Отинійській школі і Угорницькій (у 2 і 3 класах).

Від початку і до самого кінця, діти були зацікавлені і уважно виконували поставлені перед ними завдання. Спочатку вони трохи були не зосереджені, але згодом, зрозумівши, уважно слухали. Тести були поділені за складністю: перша група – найлегша, остання (третя) – найважча. Це було видно не тільки по парах слів, а й по результатах і дітей. З кожною групою слів справилося все менше дітей, хоча були й такі, що не справилися з першою групою тестів, зате краще виконали другу групу. Багато в чому це залежало від уважності дітей. Ну і звичайно, від особливостей пам'яті, уміння асоціювати два слова у парі, тобто знаходити у цих словах щось спільне, те, що їх поєднує. Також це залежалося від розумових здібностей дитини. Діти Отинійської школи краще підготовлені і відповідно, у них кращі результати. Хоча і в Угорницькій школі є діти, які по результатах входять у число кращих. Так, у Отинійській школі таких дітей, що виконали тести добре , з 26 – 12, непогано виконали – 8, а в Угорницькій школі з 18 учнів добре – 5, а не погано 6 учнів. Це у третіх класах. У других класах результати трішки гірші. Це пов’язано з віком дітей.

Ці тести допомогли дітям перевірити властивості своєї пам'яті. Тобто чи швидко вони запам’ятовують, чи довго інформація зберігається в пам'яті і обсяг інформації, яку вони можуть запам’ятати.

Використана література:

Крутенький В.А. Психологія. Київ. “Вища школа”, 1974

Гоноболін “Психологія”. Київ. “Вища школа”, 1975

Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. Київ. Екс об, 1999

Ельконин Д.Б. и Давыдов В.В. Возрастные возможности усвоения знаний. М., «Просвещение», 1966.

Люблінська Г.О. Дитяча психологія . Київ, “Вища школа”, 1977.

Смирнов А.А. Проблемы психологии памяти. М., Просвещение, 1966.