Емоції виявляються у визначених психічних переживаннях, кожному відомим з власного досвіду, і в тілесних явищах. Як і відчуття, емоції мають позитивний і негативний почуттєвий тон, зв'язані з почуттям задоволення або невдоволення. Почуття задоволення при посиленні переходить в афект радості. Лук А. Н. Эмоции и чувства. М., 1972. С. 18-20.

Задоволення і невдоволення виявляються у визначеній міміці особи і змінах пульсу. При емоціях тілесні явища виражені набагато рідше. Так, радість і веселощі виявляються в руховому порушенні: сміх, голосна мова, жива жестикуляція (діти стрибають з радості), спів, блиск очей, рум'янець на щоках (розширення дрібних судин), прискорення розумових процесів, напливи думок, схильність до гострот, почуття бадьорості. При сумі, тузі, навпаки, мається психомоторна затримка. Рухи уповільнені й скупі, людина "подавлена". Постава виражає м'язову слабість. Думки невідривно прикуті до одного. Блідість шкіри, змарніли риси обличчя, зменшення виділення секрету залоз, гіркий смак у роті. При сильному сумі сліз немає, але вони можуть з'явитися при ослабленні гостроти переживань.

Спроби зв'язати ці зміни зі специфічними емоціями починалися неодноразово і були спрямовані на те, щоб довести, що комплекси органічних змін, що супроводжують різні суб'єктивно пережиті емоційні стани, різні. Однак чітко установити, які із суб'єктивно даних нам як неоднакові емоційні переживання якими органічними змінами супроводжуються, так і не удалося.

Ця обставина є істотном для розуміння життєвої ролі емоції. Вона говорить про те, що наші суб'єктивні переживання не є безпосереднім, прямим відображенням власних органічних процесів. З особливостями пережитих нами емоційних станів зв'язані ймовірно не стільки супровідні їхні органічні зміни скільки виникаючі при цьому відчуття.

Проте, визначена залежність між специфікою емоційних відчуттів і органічних реакцій все-таки існує. Вона виражається у виді наступного, експериментально підтвердженного зв'язку: чим ближче до центральної нервової системи розташоване джерело органічних змін, не зв'язаних з емоціями, і чим менше в ньому чуттєвих нервових закінчень, тим слабкіше виникаюче при тім суб'єктивне емоційне переживання. Крім того, штучне зниження органічної чутливості приводить до ослаблення сили емоційних переживань.

На підставі тілесних переживань Кант поділяв емоції на стенічні (радість, наснага, гнів) - збудливий, підвищувальний м'язовий тонус, сила, і астенічні (страх, туга, сум) - що послабляють всі вищеназвані фактори.

Розподіл емоцій на стенічні й астенічні має схематичний характер. Деякі афекти важко віднести в одну або іншу рубрику, і навіть той самий афект при різній інтенсивності може виявляти то стенічні, то астенічні риси. По тривалості дії емоції можуть бути короткостроковими (гнів, переляк) і тривалими.

Тривалі емоції називаються настроями. Є люди, що завжди веселі, знаходяться в підвищеному настрої, інші схильні до пригнобленого стану, до туги або завжди роздратовані. Настрій - складний комплекс, що частково зв'язаний із зовнішніми переживаннями, частково заснований на загальній схильності організму до визначених емоційних станів, частково залежить від відчуттів, що виходять з органів тіла.

Психічна сторона емоцій виявляється не тільки в переживанні самої емоції. Гнів, любов і т.д. впливають на інтелектуальні процеси: представлення, думки, напрямок уваги, а так само на волю, дії і вчинки, на всю поведінку.

При ослабленні емоційної напруги, наприклад у вихідних станах раннього слабоумства, спостерігаються ослаблення волі, апатія. Вплив емоцій на інтелект і волю коливається в дуже широких межах у залежності від сили психічного хвилювання.

При сильних афектах (переляк, велика радість, гнів, страх) звичайний хід асоціацій порушується, свідомість буває охопленою одним представленням, з яким зв'язана емоція, всі інші зникають, виникнення нових представлень, не зв'язаних з емоцією, гальмуватися. Подальший плин процесів буває неоднаковим. При радості після первісного "завмирання" настає наплив безлічі представлень, що знаходяться в зв'язку з обставиною, що викликала афект. При страху, горі, гніві виниклі спочатку представлення залишаються у свідомості на довгий термін. Афект може виявлятися в бурхливих діях і в настільки сильних змінах з боку кровообігу і подиху, що це іноді приводило до непритомності; спостерігалися навіть випадки миттєвої смерті. Людина з досить розвинутими процесами гальмування, незважаючи на порушення плину представлень при емоціях, здатна правильно оцінити навколишнє оточення і керувати своїми діями. Такі афективні реакції, властиві здоровій людині, звуться фізіологічними афектами.

Вибухові афективні реакції, зв'язані з утратою самоконтролю, називають примітивними реакціями.

Основні емоційні стани, які відчуває людина, поділяються на власне емоції, почуття й афекти.

НАСТРІЙ

У житті людини емоції створюють в особистості різні форми емоційних станів: настрій, пристрасть і афект.

Настрій - це найпоширеніший емоційний стан, що характеризується слабкою інтенсивністю, значною тривалістю, неясністю і "беззвітністю" переживань. Цит. по кн.: Никифорова А.С. Эмоции в нашей жизни. М., 1974. С. 25.

Кожен повинен уміти керувати своїм настроєм і, якщо потрібно, створювати визначений настрій в об'єкта впливу. Для цього йому треба знати причини й обставини, що викликають настрій. Їх виділяють в основному чотири:

1) органічні процеси (хвороба, стомлення створюють знижений настрій; здоров'я, повноцінний сон, фізична активність піднімають настрій);

2) зовнішнє середовище (бруд, шум, спертий повітря, звуки, що дратують, неприємне фарбування приміщення погіршують настрій; чистота, помірна тиша, свіже повітря, приємна музика, що відповідає фарбування приміщення поліпшують настрій);

3) взаємини між людьми (привітність, довіра і такт із боку навколишніх роблять людину бадьорою і життєрадісною; брутальність, байдужність, недовіра і безтактність гнітять настрій);

4) розумові процеси (образні представлення, у яких відбивають позитивні емоції, створюють підйом у настрої; образи, зв'язані з негативними емоціями, гнітять настрій).

ПРИСТРАСТЬ

Пристрасть - сильний і глибокий тривалий емоційний стан. "Пристрасть