або озлобленість. Матері, що виховує хлопчика без батька. варто організувати спілкування сина з цікавими чоловіками-родичами, товаришами по службі, друзями, батьками товаришів сина, компенсуючи тим самим відсутність батьківського впливу.
Для морального виховання хлопчиків і дівчинок у родині особливу роль грає різностатевий колектив дітей — тоді первинний досвід межполового спілкування здобувається легко і природно. Якщо родина не має другу або третю дитину, то вона може заповнити недолік його спілкування з представниками протилежної статі, наприклад, у дружбі з родинами, у яких є діти іншої статі.
Особливе значення має духовна атмосфера родини, взаємини батьків.
Вади морального виховання особливо великі в тих родинах, де між родителями немає взаємної поваги, дружби, любові. Хлопчики і дівчинки з таких родин виходять у життя з перекрученими представленнями про взаємини між чоловіками і жінками. У хлопчика формується невірне представлення про істинно "чоловіче" поводженні, про принципи й етику взаємин у шлюбі і родині. Дівчинки, що виросли в таких родинах, часом негативно відносяться в майбутньому до чоловіків, родині, шлюбові.
Особистий приклад батька і матері — один з головних способів виховання хлопчиків і дівчинок у родині. Ніякі спеціальні зусилля не дадуть позитивних результатів, якщо перед очима дітей негативний приклад власних батьків.
На розвиток дитини великий вплив робить поводження навколишніх чоловіків і жінок. Так, установлено, що кожен хлопчик і дівчинка спілкуються в середньому з 200 чоловіками і жінками, що розподілені як би по сімох зонах: родина, сусіди, двір, школа, мікрорайон, інші мікрорайони, інші населені пункти. Кожна зона спілкування має свої особливості. Після школи в житті хлопчиків вирішальну роль грають двір і мікрорайон, для дівчинок — родина і частково двір.
Дане положення має як позитивне, так і негативне значення. На загальний інтелектуальний розвиток і розширення кругозору дитини велика сфера спілкування впливає сприятливо, а от на моральний розвиток — не завжди. Діти не вміють ще усвідомлено відбирати духовні і моральні цінності в різних сферах спілкування, сприймають середовище без належної критики. У цьому таїться джерело негативних впливів на дитину. Звичайно, дитина, вихована зі стійкими моральними й інтелектуальними якостями, має більше можливостей протистояти шкідливим впливам. Це накладає серйозну відповідальність на дорослих — не потрібно думати, що їхнє поводження і вигляд мають значення тільки у власній родині. Самі того не зауважуючи, дорослі часто впливають на дітей — і в самих різних і несподіваних місцях. Які ці впливи — за висить від морального змісту вчинків дорослих. І їм потрібно керуватися наступним правилом: серед чужих дітей важливо поводитися так, як ви хотіли б, щоб інші поводилися в присутності вашої дитини. Успішне рішення всіх цих задач припускає об'єднання зусиль школи і родини при роботі з кожною дитиною.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
Взаємини дітей у спільній діяльності і проблеми виховання: Сб. науч. трд. – М.: НДІ ОП, 1976.
Ісаєв Д.Н., Каган В.Е. Полове виховання і психогигиена в дітей. – Л.: Медицина, 1980.
Станкин М.И. Якщо ми хочемо співробітничати. – М.: Видавничий центр «Академія», 1996.
Світ дитинства: молодший школяр / Під ред. А.Г. Хрипковой – М.: Педагогіка, 1998.
Соловйова О.Б. Зворотні зв'язки в міжособистісному спілкуванні. – М.: 1989.
Хрипкова А.Г., Колесов Д.В. Хлопчик – підліток – юнак. – М.: Освіта, 1982.
Хрипкова А.Г., Колесов Д.В. Дівчинка – підліток – дівчина. – М.: Освіта, 1982.
Школьник Л. Полове виховання школярів. – Кишинів, 1989.