Виділені такі принципи, міжсистемного підходу:

Ш принцип з'єднаності, що відображає наявність ірраціональних міжсистемних взаємодій при об'єднанні самостійних систем в комплекс;

Ш принцип неупорядкованої множини, який визначає склад систем, що входить в комплекс їх властивість - невпорядкованість;

Ш принцип варіативності, який визначає багатоманітність і допустимість мінливості типів міжсистемних взаємодій;

Ш принцип іррегуляції, що виражає непропорційність і неспівмірність між впливами і результатами в процесі міжсистемних взаємодій;

Ш принцип неоднозначної обумовленості визначає зміст і характер міжсистемних взаємодій і залежність між цілями, цінностями і нормами окремих систем;

Ш принцип різноспрямованої активності розкриває можливість багатоваріантності процесів функціонування і розвитку системного комплексу.

В зарубіжній психології інтенсивно розробляється проблема розподілу функцій між людиною і автоматикою. Як нові рішення цієї проблеми виділяють принципи синергії, розподіл когнітивних функцій, варіанти явного і скритого динамічного розподілу функцій, орієнтований на оператора чи подію. Оператор має бути активний і діяти за принципом взаємного резервування оператора і автоматики при розподілі функцій між ними.

5.3. Теоретико-методологічні проблеми і результати вивчення професії і професіоналізму

Проблематика і наукові дослідження в психології праці визначаються ситуацією у сфері праці, соціально-психологічними та економічними факторами розвитку трудових відносин і теоретичними підходами, які розробляються в психології.

В психології праці вивчають професіональну діяльність в контексті соціальних відносин. Донедавна вважалось що соціальні умови не обов'язково досліджувати в психології праці, оскільки вони постійні та такі, якими можна управляти, а необхідні моральні якості формуються соціальною системою. Психологія заглиблювалась в аналіз профвідбору, профпідготовки за критеріями професіональної ефективності. Але трансформаційні процеси в постсоціалістичних країнах змусили зайнятись аналізом тих якостей, за які відповідають соціально-ідеологічні фактори. Психологія праці стала соціально-орієнтованою.

Еволюційно-холістська концепція орієнтує на узагальнено-психологічний, цілісний тип робітника, розв'язок суперечностей між психологічними та професіональними характеристиками який визначає рівень майстерності. Беручи до уваги і соціально-психологічні рівні, які формуються соціально-економічними умовами, які визначають спосіб існування в даний історичний період. Це дає змогу визначити засоби організації виробництва, які сприяють росту продуктивності праці, і якості її.

В ША такими узагальненими типами робітника були "економічний", "соціальний" і "гуманістичний". Вони відповідають трьом періодам піднесення економіки. В Японії був виділений тип "корпоративного" робітника.

Психологи навіть пишуть про психологічний закон відповідності технічних можливостей виробництва і соціальних умов відтворення робочої сили узагальненому типу робітника. Виконання його може привести до піднесення виробництва.

Сучасні інформаційно-технічні засоби і організаційні принципи дозволяють побудувати динамічну структуру інформаційно-психологічного простору професіональної діяльності, адекватний психологічним характеристикам робітника і здатний подолати розрив природного, суспільного і психологічного в людині. І тоді можна сподіватись на діяння психологічного закону гармонійної відповідності психологічних індивідуальних, соціальних, духовних начал людини природним і штучним (соціально-технічним, культурно-професіональним) реаліям світу. Дотримуючись його робітник вдосконалює свою творчу активність.

Професії виникають і розвиваються у відповідності з технічним і соціальним прогресом. Професіогенез - історичний процес професіоналізації суспільства.

Професія - соціальний інститут, що забезпечує гармонійну взаємодію індивідуального і суспільного в єдиному інформаційно-психологічному просторі. Роль суб'єкта в цьому просторі полягає в подоланні розриву між інституціональним і діяльнісно-особистісними аспектами професії. Вивчення проблем підвищення ефективності трудової діяльності привело до того, що пріоритетними стали дослідження ролі суб'єкта в соціально-оперативному середовищі пошук особистісних, індивідуальних і соціально зумовлених характеристик людини як суб'єкта діяльності у взаємодії з ознаками оперативного середовища і розробка базових універсальних і гнучких моделей професіонала.

Найбільший вплив на ефективність професіональної діяльності мають такі типи оперативних середовищ як замкнуто-корпоративні, змінне-ситуативні, ймовірнісно-прогностичні, когнітивно-конфліктні та емоційно-конфліктні. Суб'єкт може захищатись або не захищатись від цього середовища, вести себе активно чи пасивно, або перетворювати оперативне середовище. Психологи намагаються запропонувати способи подолання головного психологічного конфлікту двох взаємовиключаючих тенденцій - підвищення професіональної мобільності людей і ріст вимог до професіональної освіти і майстерності.

Соціально-економічні зміни в постсоціалістичних країнах привели до переоцінки цінностей, перегляду особистісних позицій професіоналів щодо суспільних норм, корпоративних і особистих інтересів. Тому актуалізувались психологічні конфлікти. Зауважено професіональну переідентифікацію: крах іллюзій і набування нової професіональної ідентичності.

Взагалі професіональна ідентичність розглядається як компонент особистісної ідентичності, що забезпечує успішну професіональну адаптацію. Вони є динамічним фактором професіональної кар'єри, що базується на компетентності, професійній здатності, інтересі до роботи і балансі із середовищем. Внутрішні ідентифікаційні вимоги професії - сукупність сутнісних та функціональних ознак, за якими людина вибирає професію. Професіональна ідентичність має місце, коли ознаки ідентифікації співпадають у людини як споживача професії, суспільства як замовника і професіонала як виконавця.

В Україні як і в інших країнах, де невдало проходять капіталістичні реформи виник професіональний маргіналізм - незатребованість професій, знехтування ними, відмова від них. Соціально-професіональний простір, де відмовляються від певних професій, стає для людини ворожим оперативним середовищем. Емпіричні психологічні дослідження професії менеджера дозволили виявити суперечності між глибинними цінностями і актуальними, що визначають повсякденне життя. Це свідчить про скритий конфлікт між моральними вимогами і реальною поведінкою. Проглядається послаблення духовних, морально-етичних цінностей. У менеджерів з'явилися нові ціннісні системи.

Цікава відмінність між менеджерами Японії, Німеччини і Росії щодо цінностей праці. У російських менеджерів виявились більш високі показники в трудовій етиці ніж в японських і німецьких. Для німців-менеджерів ведучим є "фактор справедливості", для росіян - "особистісний фактор". Але менеджери всіх трьох країн згідні в тому, що праця - необхідна умова добробуту. І це є глибинною цінністю. До таких результатів прийшов російський психолог О.М.Занковський.

Крім цього Занковський досліджував психологічні проблеми організації як колективного суб'єкта. Для