Як відзначено вище, шляхи і методи статевого виховання різні. Це можуть бути і спеціальні заняття по окремих темах, і різні ситуації з життя, і приклади з художньої літератури, і з історії і т.д. У зв'язку з цим в інтересах статевого виховання можуть бути використані будь-які елементи шкільної діяльності, спільного життя педагогів і учнів, учнів різних статей. Обов'язковою умовою здійснення статевого виховання є зацікавленість педагогів і батьків.

3.1. Здійснення статевого виховання на різних вікових етапах

При здійсненні статевого виховання молодших школярів (I-III кл.) варто враховувати такі моменти, як початок виховного впливу школи, процес адаптації дітей до навчального навантаження, до шкільного життя, формуванню класного колективу. Для молодших школярів характерні також особливості недостатності до високопродуктивних темпів роботи, нездатність до концентрації уваги, швидка стомлюваність і т.д. Однак молодші школярі, у першу чергу дівчинки, дуже сприйнятливі до виховних процесів: авторитет учителя для них дуже високий. У цьому віці чітко виявляється характер відносин до однолітків іншої статі. Дівчинки скоріше і легше, як правило, адаптуються до нових умов, чому в істотній мері сприяє і той факт, що за рівнем «біологічної» зрілості вони помітно (на 1-1,5 року) випереджають хлопчиків.

Зміст статевого виховання в молодших класах включає такі питання, як поняття родини, місце родини в суспільстві, права й обов'язки членів родини, сімейні традиції, статеві розходження в природі й у людському суспільстві. Необхідно розглянути питання про поділ професії в суспільстві на чоловічі і жіночі, підкресливши, що такий розподіл заснований на схильностях чоловіків і жінок до визначеного роду діяльності і найкращої їхньої здатності виконувати визначену роботу, а також на тім, що однією з важливих задач суспільства є збереження здоров'я жінок, їхньої здатності бути матерями і виховувати дітей. З цього випливає, що найбільш небезпечні професії для здоров'я жінок – професії чоловічі.

При розгляді питання про статеві розходження варто враховувати, що в питаннях статей молодші школярі виявляють чисто пізнавальний інтерес. Задаючи питання і вислухуючи відповідь на нього, дівчинка з'ясовує для себе лише якусь обставину. Іноді вона хоче довідатися значення почутого десь слова, і запитує, не маючи уявлення про те, що це слово означає. Сам факт звертання до дорослого за роз'ясненням почутого, є доказом, що нічого поганого в цьому слові для дитини ні, інакше вона не звернулася б до дорослого. Діти дуже тонко почувають неправду і не хочуть залишатися «у дурнях». У випадку ж, якщо дитина одержала правдиву і для його рівня сприйняття вичерпну інформацію від близької йому людини (батька, учителя), то почувши в дворі цинічний вимисел, вона легко спростує його і доведе істину, тим самим затвердить себе в очах однолітків: одночасно зміцниться довірчий зв'язок між дитиною і дорослим.

Педагог повинний враховувати, що в цьому віці дівчинки, як правило, майже не мають досвіду спільної діяльності з хлопчиками. Тому необхідно намагатися організувати спільну діяльність хлопчиків і дівчинок у класі, сформувати в них здатність до поділу обов'язків в інтересах загального позитивного результату.

При здійсненні статевого виховання молодших підлітків (IV-VI кл.) варто враховувати, що в цей період школярі вже адаптовані до навчального процесу. Продовжує розвиватися класний колектив, що робить великий виховний вплив на учнів. У цьому періоді на особливостях стану і самопочуття, на відношенні до навчання і один до одного значною мірою позначається процес статевого дозрівання, що особливо інтенсивно відбувається в V-VI класах.

У цей час спостерігається нестійкість діяльності центральної і вегетативний нервових систем. Поряд з моментами підвищеної активності і працездатності школярі нерідко впадають у стан загальмованості і навіть деякої пригніченості. Часто спостерігається вегетативне порушення, сонливість, порушення терморегуляції, пітливість. В умовах посиленого росту, що відбуває в цей період, організм випробує велика напруга; з ним зв'язаний і дефіцит різних речовин; відносно часті і схильні до затягування деякі захворювання (ОРЗ, запальні процеси і т.д.).

Основні складності виховного характеру, з якими зустрічаються педагоги в цей період, зв'язані з різними проявами негативізму підлітків. Вони нерідко вступають у конфлікти між собою і з дорослими. Нерідко спостерігаються вчинки, що нічим не мотивовані.

У дівчинок статеве дозрівання на півтора-два роки починається раніш, ніж у хлопчиків, і саме в цьому періоді педагог фактично має перед собою дві різновікові групи дітей. Це є однією з причин тимчасового відчуження між хлопчиками і дівчинками.

Основною задачею статевого виховання в цьому віці є подолання відчуження і негативних реакцій дівчинок і хлопчиків, розвиток у них потреби в спільній діяльності і здатності взаємно враховувати і поважати їхні статеві особливості. Важливо саме в цьому періоді організовувати спільні заходи (походи, екскурсії, спільні роботи в школі і т.д.), що давали би можливість підліткам переконуватися у наявності позитивних якостей в кожного школяра і необхідності рівних дружніх відносин між хлопчиками і дівчинками.

Підліткам необхідно дати зведення про статеве дозрівання, про його природу й особливості плину, про основні відхилення в цьому процесі і про неоднакові темпи його розвитку в різних підлітків, а також зведення про менструації і про їхнє фізіологічне значення, основні зведення про гігієну дівчинок, підлітка.

При здійсненні статевого виховання старших підлітків (VII-VIII кл.) варто враховувати, що основною особливістю періоду є їхня активна діяльність на основі формування стійких мотивів поводження. Завершення статевого дозрівання сприяє тому, що в крові постійно циркулює значна кількість полових гормонів. Їхнім впливом порозумівається поновлення і посилення взаємного інтересу