1.2. Моделі інтелекту

Інтелект у сучасній психології у залежності від прояву інтерпретують у зв’язку з навчанням, з когнітивним стилем, зі здатністю до адаптації, з активністю і саморегуляцією і так дальше. В ряді психологічних концепцій інтелект ототожнюється з системою розумових дій, зі стилем і стратегією розв’язку проблеми, з ефективністю індивідуального підходу до ситуацій, що вимагають пізнавальної активності. Однак напевно необхідно враховувати усі ці підходи при розгляді інтелектуальної діяльності людини. Та поклавши у основу якусь із цих концепцій створювались різні емпіричні структурні моделі інтелект одно факторна модель К. Спірмана, багатофакторна модель Л. Терстоуна, ієрархічна модель Ф. Вернона, кубоподібна модель Дж. Гілфорда, модель Р. Кеттела.

Була здійснена спроба знайти серед цих моделей інтелекту ту, котра краще всього описувала б побутове уявлення про інтелект. Опитувались школярі 10-го класу і студенти-психологи. Ми прийшли до думки, що найбільш близькою по змісту є модель Спірмана.

Крім того в ході досліджень вони виявили, що групові і індивідуальні уявлення про загальні і розумові здібності детерміновані предметною діяльністю суб’єкта опитувань. [18] .

1.3.Складові інтелекту.

Рівень інтелектуального розвитку складається з вербальної і невербальної частини. Цікавим є питання як підставляються ці частини. Вербальний фактор грає суттєву роль в процесі розв’язку невербальних тестів.

В структурі інтелекту дорослої людини вербальна компонента може становити якщо не основу рівня інтелектуального розвитку, то хоча б становити одну з головних ролей.

З цього ми робимо висновок, що посилюючи вербальну складову можна підняти загальний рівень інтелекту, збалансувавши його за вербальною і невербальною складовими.

Було показано, що чим вищий є інтелект, тим меншим є градієнт інтелекту (різниця між вербальним і невербальним коефіцієнтами інтелекту). Крім того виявлено, що низький рівень розвитку інтелекту зв’язаний з високою невербальною варіативністю (різниця між найвищим і найнижчим значенням субтестів невербальної складової). Існує певний зв’язок між низьким рівнем загального інтелекту, максимальною величиною перепаду між значеннями вербального і невербального інтелекту, високою вербальної варіативністю і низьким рівнем розвитку невербального інтелекту.

Є думка, що саме невербальний інтелект визначає, з одної сторони, рівень розвитку інтелекту у загальному, а з другої – ступінь його організованості (оскільки значна величина перепаду між IQв IQнв свідчить, можливо, про дизкоординацію наглядно-дієвої і абстрактно-логічної рівнів інтелекту). [4] .

1.4. Особливості розвитку інтелектуального рівня студентів.

У роботах присвячених дослідженням інтелектуального розвитку студентів виявились особливості, обумовлені особливостями навчання студентів і їхніх зацікавлень.

Для дослідження невербальних компонент інтелекту використовувався тест ”Круги”. Тест полягав у тому щоб на бланку на якому було надруковано 20 кругів намалювати предмети і явища, використовуючи круги як основу.

Для обробки результатів використовувались три показника: швидкість виконання, кількість областей з яких було використано теми і оригінальність. Всі малюнки розбивались по темам: природа, науково-технічна область, космос, спорт, побут. [4] .

Опитування проводилось у Казанському і Тартуському університеті, а також у Таллінському педінституті імені Е. Вільде. У Казанському університеті у тестуванні брали участь 1200 чоловік, а у Тартаському університеті і Таллінскому педінституті – 158 чоловік. Дані про особливості образного мислення студентів різних курсів отримані з опитувань у Тартау і Талліні, а про особливості на різних факультетах у Казанському університеті.

В наслідок обробки результатів виявлено, що у п’ятикурсників найчисленнішими є малюнки на тему “побут” (що обумовлені створенням сім’ї) і “орнамент” (що можна пояснити зростом рівня узагальнення у результаті навчання у ВУЗі).

Малюнки другокурсників переважно були на тему ”наука техніка” і “спорт”. Перше пояснюється впливом спеціалізації на зміст образної пам’яті: у них ще нема “вузько-фізичної” спрямованості мислення. А друге викликане тим, що у другокурсників великі можливості займатись спортом.

Цікавою є переважання тем за статевою ознакою. Так студентки усіх факультетів мають більше малюнків на тему “природа” і “побут”, а у студентів – “спорт” ”техніка”.

Спеціалізація по факультетам має такий характер. Малюнки з науково-технічної області більше у фізиків і менше у гуманітаріїв. Образи природи переважають у мужчин історико-філологічного спрямування і жінок-біологів. Менше всього образи природи зустрічаються поміж малюнків математиків.

П’ятикурсники переважають першокурсників за оригінальністю. У цій роботі під оригінальним вважався той малюнок, який або не зустрічався у інших студентів, або ж зустрічався лише у кількох.

Проте поміж тим інтелектом який ми отримали, чи набули в процесі нашого життя в суспільстві, є також штучний інтелект. [12] .

1.5. Штучний інтелект – на сторожі закону.

Усі ми пам’ятаємо відомі американські фiльми-антиутопiї “Термiнатор”, “Суддя Дред”, “Машина смерті”, “Матрикс”, “Дiзнання пiлота Пiрса”, “Лекс”, де роль стражів закону відведено здатним мислити машинам – роботам, що згодом збунтувалися проти свого творця (повторення біблійного бунту) i чи то створили свою машинну цивiлiзацiю, ворожу людині, чи то обмежилися одиночним бунтом. Саме в такому, есхатологічному ключі бачиться багатьом проблема штучного інтелекту з усіма її небезпечними наслідками. Негативним