Як вiдзначалося, зовсiм не виключене створення “колективу роботiв”. Уже iснує глобальна мережа Internet, що поєднує ЕОМ в одне велике “комп’ютерне спiвтовариство”, за допомогою якої вiдбувається “спiлкування” комп’ютерiв. Цiлком можливе створення в майбутньому i цивiлiзацiї штучного розуму – машинної цивiлiзацiї. Н.С. Кардашев визначив цивiлiзацiю як “высокоустойчивое состояние вещества, способного собирать, абстрактно анализировать и использовать информацию для получения качественно новой информации об окружающем и самом себе, для самосовершенствования возможностей получения новой информации и для выработки сохраняющих реакций; цивилизация обособляется объемом накопленной информации, программой функционирования и пространством для реализации этих функций”. З цього погляду немає протирiч у можливостi iснування цивiлiзацiї iншої природи, окрiм бiлкової.

Машинна цивiлiзацiя – це не вигадка фантастiв, а цiлком обґрунтована реальнiсть. Iнша справа, чи хочемо ми її i чи так вона потрiбна нам? Оскiльки руботи в принципi можуть мати основнi властивостi бiологiчних систем, їх можна вiднести i до “живих iстот”, якщо розумiти цей термiн досить широко. Створюючи досконалих роботiв, людина створює i нове життя – “життя роботiв”, – високоорганiзоване, але дуже своєрiдне i не схоже на наше власне життя. Зараз же вiдбувається створення роботизованого “безлюдного” простору. Вважається, що роль людини в такому просторi зведеться тiльки до складання програм, налагодження i ремонту устаткування. Ця тенденцiя вже спостерiгається в розвинутих країнах, де все бiльша чисельнiсть населення зайнята в цiй сферi.

У ходi розвитку технiки i створення все бiльш могутнiх систем штучного iнтелекту, коли вже i серце людини навчилися замiняти природним, виникає питання про можливiсть “замiни” у майбутньому розуму людини штучним. М.А. Бердяєв, наприклад, не бачив принципових труднощiв у можливостi впровадження технiки в органiчне життя i навiть замiну його, але вважав це впровадження згубним для цивiлiзацiї. У такому разi людина може перестати iснувати як особистiсть, iндивiдуальнiсть.

За ствердженням О.I. Ракiтова, можна вже говорити про те, що наступила ера початкової “кiборгiзацiї” людини – епоха протокiборгiв. При цьому протокiборги є деякою заявкою на змiну характеру антропологiчної еволюцiї, що давно перестала бути суто бiологiчним процесом.

З цiєю думкою можна цiлком погодитися. Додамо, що творцi штучного iнтелекту часто не задумуються про необхiднiсть цього створення i про його можливi наслiдки, у тому числi i соцiальнi, якi детально простежуються.

Один з основоположникiв кiбернетики Н. Вiнер писав: “Майбутнє залишає мало надій для тих, хто очікує, що роботи створять для нас світ, у якому ми будемо звільнені від необхідності мислити. Світ майбутнього зажадає ще суворішої боротьби проти обмеженості нашого розуму, він не дозволить нам лежати на ложі, очікуючи появи роботiв-рабiв”.

Це писалося в 1973 році, але питання про можливість заміни людини машиною i створення штучного інтелекту залишається дотепер відкритим i становить інтерес не тільки для письменникiв-фантастiв, кiбернетикiв-учених та філософів, але i для представників влади та закону як засіб уникнення корупції та помилок у найважливіших питаннях управління. [22]

1.6. Вік, стать та інтелект.

Інтелект розвивається з віком, підвищується до юнацького віку. Це підвищення інтелекту з віком (а не різниця між рівнем інтелекту в середнього і робочого класах, про що говорили деякі критики) було першим і головним критерієм, за допомогою якого оцінювались тестові завдання.

Тест IQ перегукується по внутрішніх критеріях кориляції з іншими тестами, а по зовнішньому критерію дає широкий діапазон різноманіття між індивідами з високим і низьким рівнем академічних успіхів, за звичай також демонструє високу кориляцію із здосягненням певного віку.

І. Фактор віку.

[Див. Додаток. Малюнок А] Він показує цікавий тест, який демонструє зростання розумових здібностей з віком. Десять фігур, які повинна скопіювати дитина, на перший погляд вони здаються простими, можна подумати що між ними немає ніякої різниці. Насправді ж спостерігається стійка вікова закономірність, тільки з віком діти спроможні копіювати більш складні фігури. Можливо (хоча і дуже складно) навчити дитину виконувати тестові завдання, з метою попереждення його розумових здібностей, проте тільки варто йому презупинити практикувати як він одразу ж втрачає навички і знову повертається у свою вікову групу.

ІІ. Підвищення і зниженні тестових балів.

Ітак, ми знаєм, що інтелект розвивається з віком , аж до пізньої юності, але що стається коли людина дозріває до якогось певного віку? Чи знижуються показники інтелекту з віком? [Див. Додаток. Мал. Б.] Показує зростання і зниження блів з віком по тесту Векслера. Ці бали, хоча і вимірюють інтелект, не являютбся традиційними показниками IQ, який в середньому рівняється на 100. Прогресія мало що відрізняється від того, що можна булоб чекати. Показники інтелекту покращуються приблизно до 16-20 років. Проте потім вони не прогресують. Необхідно, розуміти, що зображена крива являє собою соредні результати декількох різних тестів. Тест Векслера полягає у зображенні десяти різних субєктів-вербальних, невербальних, з використанням олівця і паперу та з використанням апаратури. Погіршення показника інтелекту по різних тестах відбувається з різною швидкістю: по тесту кристалізованого інтелекту, такому як словниковий тест, відбувається невелике погіршення (якщо не його відсутність), анайбільше погіршення результату відбувається під час проведення тесту флюїдного інтелекту, такому, як тест “кубики”, в якому