При гомосексуалізмі, сформованому на фоні ретардації психосексуального розвитку, пацієнти можуть одружуватися, але найчастіше перші ж спроби почати гетеросексуальне статеве життя закінчуються невдачею. У чоловіків відсутні чи різко ослаблені адекватні ерекції і інтроітус звичайно неможливий, у жінок не настає достатнього статевого збудження і оргазму. Навіть при сильному бажанні налагодити сімейне життя, чоловіків, задовго до перших спроб, мучать сумніви у своїй повноцінності, що 7нерідко стає єдиною причиною невдач.

Транзиторні замісні форми гомосексуалізму зустрічаються при неможливості адекватно реалізувати гетеросексуальний статевий потяг (наприклад, ізоляція в одностатевих колективах і т.д.) і при явищах гіперсексуальності в результаті патологічного розширення діапазону потягу. Звичайно вони минучі і при можливості гетеросексуальне статеве життя відновляється. Прослідковується формування гомосексуалізму в підлітків з розумовою недостатністю при спокушаючих діях дорослих. Гомосексуалізм, як і інші перверсії, може сполучатися с іншими статевими відхиленнями, що обумовлює поліморфізм клінічних проявів.

2.5 СЕКСУАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ

У країнах Заходу відомі і досить поширені наступні сексуальні комплекси: Аліси в країні Чудес, Тітанії, Лицаря і Розпусника, Мессаліни, Попелюшки, Дон Кіхота, Мадонни і Блудниці, донжуанізм, комплекси Отелло, Ромео і Джульєтти, Трістана й Ізольди.

Комплекс Аліси в країні Чудес розвивається в жінок, що живуть у світі фантазії. Їхня багата уява створює сценарій любові, ідеальний союз, у якому кожний з партнерів відіграє визначену роль. Ці мріяння ведуть до того, що жінки з таким комплексом живуть очікуванням зустрічі з партнером – утіленням їхніх фантазій.

При комплексі Тітанії жінка створює у своїй уяві образ ідеального чоловіка, якого шукає все життя. Чоловічий ідеал формується під впливом літературних персонажів, героїв фільмів. Герої романів чи актори включаються в сексуальні фантазії, зокрема, під час сексуального контакту жінка уявляє в партнері іншу особу.

Суть комплексу Лицаря і Розпусника полягає в тім, що жінка шукає в чоловіку одночасно і лицаря, і розпусника. У цьому комплексі присутні два різних типи: Лицар, як утілення мужності, шляхетної сили, що вселяє довіру, почуття безпеки, опори в жінки, що обожнює, романтичної, чистої і безневинної, і Розпусник – уособлення грубої, стихійної чоловічої сили, суперсексуальний чоловік.

Комплекс Мессаліні присутній жінкам пристрастним, почуттєвим, сексуально збудливим, що пред’являють підвищені вимоги до партнера, що змінють партнерів, тобто жінкам оргістичної культури сексу. У різні періоди історії сексуальні якості жінки цінувалися дуже високо, але і сьогодні багато хто вважає привабливим образ чуттєвої жінки, думаючи, що пристрасть, чуттєвість – головне в шлюбі.

Комплекс Попелюшки відбиває пасивну життєву позицію жінки, що очікує принца з казки, що введе її у світ пригод, краси, комфорту. Мрії про незвичайного, красивого чоловіка типові для ранньої юності, але в деяких жінок вони зберігаються й у зрілому віці. Такі жінки мріють про те, щоб їх обожнювали, вважали, вводили у великий світ.

При комплексі Дон Кіхота чоловік виявляє стосовно жінки ілюзорні чекання і бажання, говорить про неї з обожнюванням, ідеалізує її, зводить на п’єдестал, поклоняється їй.

Назва комплексу Мадонни і Блудниці дуже точно визначає поводження багатьох чоловіків, вихованих на традиціях західної культури. Він складається в суперечливій оцінці жінок чоловіками. З одного боку, вони підкреслюють цінність жіночності, вірності, чесноти, відданості, з іншого боку – цінують жінок почуттєвих, доступних, кокетливих. Одну обдаровують духовною любов’ю, вибирають у дружини і матері, до іншої випробують прагнення, у неї частіше шукають задоволення своїх сексуальних потреб. Нерідко такі чоловіки прямо поділяють жінок на двох категорій: жінки-дружини і жінки-коханки. Це дуже розповсюджений комплекс. Навіть поверхневе знайомство з історією культури показує, відкілля цей комплекс – він являє собою наслідок подвійної моралі, властивої чоловікам, і специфічного виховання, що культивує визнання їхньої переваги.

Донжуанізмом називають стиль поводження, ціль якого – завойовувати жінок, володіти ними тільки для задоволення своїх сексуальних потреб. Чим більша кількість любовних зв’язків у таких чоловіків, тим сильніше вони зміцнюються в усвідомленні власної чоловічої цінності. Жінка при цьому розглядається як річ, що після того, як нею опанували, утрачає свою цінність і інтерес.

Комплекс Отелло складається в патологічних ревнощах. Чоловіки з таким комплексом ревнують свою партнерку найчастіше під дією алкоголю, малюючи у своїй свідомості сцени зради. Цей комплекс варто вважати скоріше проявом страху перед жінкою, остраху бути осміяним, утратити власне достоїнство, а не результатом прагнення безподільно володіти жінкою.

Комплексом Ромео і Джульєтти вважають любов з першого погляду, прагнення до якнайшвидшого шлюбу. Його походження зв’язане з забороною дошлюбних контактів, коли статева любов допускалася тільки в шлюбі. Потреба з’єднатися при цьому комплексі так сильна, що дозволяє закоханим переборювати всі перешкоди, що зустрічаються на їхньому шляху. У наш час цей комплекс практично не зустрічається, оскільки терпиме відношення до дошлюбних статевих контактів поширено повсюдно і вступ у шлюб також не представляє великої проблеми.

У комплексі Трістана і Ізольди з’єднуються еротизм і почуття провини. Особи з цим комплексом, порушивши заборону дошлюбного статевого зв’язку, випробують