- мується у процесі тривалих стосунків. _ __ --——-І / Головним критерієм розрізнення міжособистісних сто: І іунків є рівень включення особистості в стосунки. У струк-; І.турі особистості виділяють такі рівні: загальновидові, соціо-; Ікультурні, психологічні, індивідуальні. Найбільше включен-\ «їя індивідуальних характеристик особистості відбувається у дружніх, подружніх стосунках. Стосунки знайомства, прия-телювання обмежуються включенням у взаємодію шрзваж-

^ _но_вІ:Ц,ових та соціокультурних особливостей особистості.

-———————"————————^-~_——————————————————^_

,',. Другий критерій — вибірковість щодо партнерів —можна І ійзначити як 'кількість ознак, що мають значення для_вста-_|-~ їовлення та в|/ггворенщі стосунків. г* -^— , ФункІШ'гшй^ТОІі виявляються в розрізненні їх змісту, Психологічного смислу для партнерів Додатковими крите-ріями розрізнення міжособистісних ІаЩІВДІ^ є дистанція між партнерами, тривалість та кількість контактів, норми стосунків, вимоги до умов контакту. Загальна залежність тут така — з поглибленням стосунків скорочується дистанція, -^ільшуеться частота контактів. С 2^|______ —,—V

'І V У і І Кооперація - це взаємодіяльність, яка означає координа- Т—

і-цію зусиль її учасників, упорядкування, комбінування цих зу- ""Г" силь. Включеність у взаємодіяльність всіх її учасників створює —|-певні відносини, що виконують функцію їх з'єднання в коопе- -— рацію. О.М. Леонтьєв звернув увагу на дві основні риси суміс- — ної діяльності: розподіл єдиного процесу діяльності між її учас- — никами і зміну діяльності кожного з них. Системоутворюючим — фактором сумісної діяльності, що об'єднує людей в єдину коо- _[-перацію, є загальна ціль, котра робить необхідним спілкування „[_ індивідів. Важливим питанням у зв'язку з цим є з'ясування того, _[_ на якій основі формується загальна ціль і як з нею співвідно- і сяться індивідуальні цілі. Б.Ф. Ломов відмічає наступні момен-ти, важливі для пошуку відповіді на дане питання. По-перше, в процесі життя в особистості формується певна система цілей, так би мовити, своєрідне „поле цілей", в якому одні цілі займа-ють провідне, інші - підпорядковане положення, їх співвідно-шення є динамічним. Завдяки існуючому в особистості полі <г цілей створюється можливість узгодження індивідуальних цілей і формування тієї спільної цілі, яка потрібна для організації кон- Ь кретної сумісної діяльності. По-друге, спільна ціль пов'язана з '' потребами групи як цілісного утворення, тому важливо, щоб члени групи розуміли свою роль в реалізації загальної цілі і 4-моі-л^і_іії_трансформувати увласну ціль._____________, -;*

ШР^^^в"^^^^^^^^——"^ * І — . ————————————————————

Як відмічає О.М. Леонтьєв, „спілкування не просто опосе-. редковує сумісну діяльність людей, воно дозволяє презентувати _ кожному із учасників цієї діяльності деякі її елементи, починаю-чи з цілі і задачі діяльності і включаючи її структуру (аж до опе- ~ раційної), цілі окремих дій, які входять до її складу, об'єкти діяль- ~~ ності, використовувані в ній знаряддя, відомості про ситуацію, ~ необхідні для обстановочної аферентації, узагальнені дані про ~~ імовірний досвід окремих учасників діяльності і взагалі про пси- ~ хологічні особливості їх особистостей, необхідні для прийняття ~ рішення сумісної діяльності в цілому.

Внаслідок контакту і цілеспрямованої діяльності між інди-відами групи утворюються відношення змагальності, які є про- -відними в утворенні властивості, яка не мала місця стосовно індивідів, що входять до сукупної діяльності суб'єктів. Цю влас- ._ тивість Б.Ф. Ломов характеризує як енергію сукупного суб'єкта _ як таку, що може значно підсилювати здібності окремих індивідів, _ які входять до сукупного суб'єкту. Це видно на прикладі того, як напруга примноження психічних і фізичних сил в процесі колек-тивної виробничої діяльності стає однією з умов підвищення про-дуктивності праці у кооперації. Навіть в умовах простого об'єд-нання однорідної праці багатьох людей їх сумісна сила пере-більшує суму індивідуальних сил цих осіб, так як в результаті контакту і змагальності, які викликаються цим контактом, відбу-вається збільшення енергії. Вже сам суспільний контакт викли-кає змагання і своєрідне збудження життєвої енергії, який

_збільшує індивідуальну продуктивність окпемих осіб. у

~ —————————*—————лЩо ж стосується проти-"^

1 лежного типу взаємодії - конкуренції, то тут аналіз сконцент- і ровано на найбільш яскравій її формі - конфлікті.

Соціальна -психологічний конфлікт - це особливий вид міжо -собистісної взаємодії, в основі якої лежить об'єктивна супе-речність цілей, інтересів і думок учасників. На психологічному рівні ця суперечність виявляється в сильних негативних переживан-нях учасників щодо ситуації, опонентів і самих себе. __————,-

. Існує два типи конфліктів: конструктивний і деструктивний. ' Деструктивний конфлікт переводить причини, що створили перешко-ду у взаємодії, на "особистості". Конструктивний конфлікт виникає тоді, коли зіткнення стосується не особистішої несумісності, а вияв-лення різних точок зору на якусь проблему і способи її вирішення. В цьому випадку конфлікт сприяє формуванню більш глибокого розу-міння проблеми і сприяє становленню кооперативної взаємодії.

: ' і І і і і ; і і І і і і

І . Однією з причин конфліктів є соціальні дилеми, які поля-гають в тім, що індивідуально вигідні стратегії поведінки ведуть до колективного програшу. Для аналізу соціальних дилем в со-ціальній психології використовуються лабораторні ігри. Показу-ючи, яким чином позитивно мислячі люди попадають в пастку взає-мно деструктивних стратегій поведінки, вони одночасно демонст-рують парадокси людського життя, які підпадають_під розряд "со-_ціальнихдиле^Ј(Д________ Г^Г^^^5^^5*

а- . ^^ _О————-3———————— ТТ—;——г

^иалктва^-арияаіщюваніія, дружби. Коли один з партнерів спрШР~_ має ці стосунки тільки як знайомство, а інший — як друж-

\ бу, то виникає непорозуміння. Тому міжособистісні стосунки ~~ можна визначити як взаємну готовність