ЈЯм-/іЬ -1 * -— і иділма різні види контактів: просторові, контакти обміну, ———\

контакти зацікавленості. -\*

~-~'' Просторові контакти. Для того, щоб взаємодіяти з інши---[ ми людьми, кожен індивід повинен визначити їх у певному про- 4 сторі (де вони, скільки їх). Це просторове визначення є первин- 4 ким моментом, від якого залежить подальша поведінка людини і ] її майбутні соціальні взаємозв'язки. Кожна людина щодня зуст-річається з іншими людьми в транспорті, на вулиці, спортивно- І му майданчику, не задумуючись над тим, хто саме знаходиться в | цих місцях поряд з ним, однак кожен індивід пам'ятає про існу-вання інших. Це виражається у зміні поведінки в присутності 4 Інших. Наприклад, дівчинка, яка тільки що веселилась у себе вдо- І ма, виходячи на вулицю, надає собі серйозного вигляду, бо вона |

знає, що,на вулиці присутні інші люди. ,

Іл__сі2Ј2і±Ч' . члт/ . , ч |*

М'гіиюІіядіІ виділа^два типи просторових контактів: 1)мож- !

ливий (здогадний) просторовий контакт, коли поведінка люди- ! ни змінюється через^здогадку про присутність шдивідів^я|со^_1

МуСЬ МІСЦІ.)'' _ : _і __- _______і_ і _ __ ____:__ І І__!__і__і__і_____——

""— Г"Г~Г " ; і ! І ^ ' і і і І ! | І

ИИІ^

_,, 2) візуальний просторовий контакт, або контакт "мов-чазної присутності", коли поведінка індивіда змінюється під впли-- вом візуального спостереження інших людей. В психологічних дослідженнях застосовується термін "публічний ефект", сутність якого в тому, що характеристики індивідуальної діяльності і по-ведінки змінюються під впливом пасивної присутності інших.

Отже, просторовий контакт є первинним і необхідним кільцем у , цЧ^осссід'иУиои.х формуванні аи&яІіУвй&взаємодш.

і 1 *г ______ ^^_____—

ціального об'єкту, який має певні цінності або риси, що відпові-дають потребам даного індивіда. Вступаючи в просторовий,кон-такт, людина виділяє зі всіх соціальних об'єктів, що просторово сприймаються, певного індивіда, з яким вона пов'язує позитивні або негативні емоції, тобто того, хто має риси або властивості, які відповідають її інтересам. Цей індивід може зацікавити, на-приклад, своєю незвичайною зовнішністю, чи наявністю у неї цінної для вас інформації, або виявленням фізичної сили, гумо-ру або, навпаки, неввічливістю, нерозсудливістю. Людина по-рівнює індивіда, якого виділила, з собою, намагаючись свідомо чи несвідомо визначити причину своєї зацікавленості. Такий кон-такт може бути обопільним або одностороннім, очним або заоч-_шш, викликати негативні або позитивні емоції. __

К Пілтліі/'т-9і ґ\Ј\-лл*<ч-ч СІ ТТТлтт-^.^^^» ~_~»^-, ________...___

Контакти обміну. Я. Щепанський, описуючи контакти об-міну, відмічає, що вони являють собою специфічний вид соціаль-них взаємозв'язків, в яких індивіди обмінюються цінностями, не маючи прагнення змінити поведінку інших людей. Це означає, що в ході таких короткочасних спорадичних обмінів увага індивіда концентрується на самому предметі обміну, а не на іншому індивіді, який вступає в обмін. Щодня людина має багато контактів обміну: купляє квитки у транспорті, обмінюється репліками з пасажира-ми метро, запитує, як знайти такий-то заклад і т.ін. У більшості випадків у здійсненні контактів обміну людина зовсім не звертає увагу на індивідів, з_якими_ вступає в контакт, її цікавить лише об^ктобмшу. '"- "Контакти обміну, ,)"-> що повторюються, можуть сприяти виникненню більш складних соціальних взаємозв'язків, які вже будуть повернеш на людину, а

не на об'єкт обміну. ГЇГГГ а ~ ~~

п -І-»--!-4-!- (^ам^і^с^

- ...- , ^Гн-^^^ддЦіжособистісні овваІР^є найбільш значущими для осо-_ | ____ бистості. Неофіційність, особиста значущість, емоційна на-I _ | і Јиченість становлять основу для впливу міжособисті^них^

і Т 1 І ^сунків на особистість.^ 2_ _| ___ _ І^г-^л^ІПТ. І

Г " ~~ і ГТ^ЛПГ_____________4-4-1.——!—————І

Новий Земельний кодекс як важливий етап на шляху вдосконалення аграрних відносин в

економіці України

Прийняття Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року нового Земельного кодексу було довгоочікуваним і передбачуваним кроком. Необхідність законодавчого оформлення нового типу відносин в аграрному секторі економіки була очевидною. Тому й не дивно, що його основні положення відносно довгий час були в центрі уваги не тільки спеціалістів, але й доволі широкої аудиторії людей, безпосередньо зацікавлених в новизні прийнятих рішень, оскільки вони мали пряме відношення до їхнього роду діяльності, визначали суспільний устрій, безпосередньо впливали на рівень їх життя. В той же час, незважаючи на скажемо, ажіотаж з приводу прийняття нового Земельного кодексу, об'єктивний стан речей в економіці країни в цілому змушує бути досить таки обережним при оцінці основних положень цього, в принципі, прогресивного документу. В спеціальній економічній літературі новий Земельний кодекс найшов свої розуміння і викликав відповідний резонанс. Але, треба визнати, ті коментарі, які приводяться в ній, стосуються головним чином практичних заходів по реалізації цього документу, абстрагуючись, як нам здається, при цьому від стратегічного курсу подальшого розвитку нашого суспільства. У хорошому розумінні цього слова. Це дійсно найбільш прогресивний документ в сфері аграрних відносин. Але при розгляді його основних положень проходить певне ігнорування загального стану речей в економіці країни. У зв'язку з цим ми б хотіли акцентувати увагу на такому питанні.

Прийняття любого документу, який ставить за мету регламентацію, скажемо, все-таки виробничих відносин у тій чи іншій сфері життєдіяльності, у тій чи іншій сфері економіки країни