УіЩПр!екпмн язхі! а ми мої І.чьнц.ІІ-, *'"'"

Установїг;. факт І,:.;''шості, яка мала місце, можна за гормональними ознаками протягом 5—8 днів після її переривання і за змінами обміну речо-вин в організмі (ліпідного і білкового) протягом 40 днів після переривання вагітності. Велику допомогу надають медичні документи із жіночих консуль-тацій, гінекологічних відділень лікарень.

Доказом проведеного аборту можуть бути плями крові на білизні, одязі, постелі та інших предметах. Особливе значення мають знайдені V виділеннях із матки частинки плідного яйця, інволюція матки, зміни молоч-них залоз і їхнього секрету, гістологічні дослідження.

Спосіб штучного переривання вагітності інколи можна визначити при гінекологічному обстеженні за механічними ушкодженнями шийки матки, піхви, інколи за опіками і кольором слизової оболонки піхви від приймання різних речовин.

При розслідуванні справ про кримінальний аборт велике значення має огляд місця, де його проводили, оскільки при цьому можуть бути знайдені різні хімічні речовини, інструментарій чи предмети, які застосовувались для маніпуляцій усередині матки, сліди крові на різних предметах, закривавлена вата, марля, а також залишки плідного яйця. Виявлені речові докази повинні бути надіслані для відповідщіх,д||(юраторних досліджень.

/ . Податок на прибуток підприємств ч%

Частка валового внутрішнього продукту від місцевих^ регіональних податків на доходи і прибутки для більшості країн дужо подібна: вона становить від 13 до 15 відсотків. Головною перевагою цих податків є те, що вони, як прави-ло, вважаються справедливими з погляду платоспроможно-сті. Крім того, можуть запроваджуватися прогресивні ставки оподаткування за вищими граничними рівнями ставок.. Коли прибуткові податки накладаються органами влали вищого рівня, а місцевий прибутковий податок стягується тими ж збирачами податків, витрати на інкасо залишаються низькими. Оскільки вони безпосередньо пов'язані з місце-вими доходами, їхня реакція па зростання цін, збільшення чисельності населення й прибутків теж достатньо гнучка.

Одна проблема, пов'язана з місцевим прибутковим,.до-датком, виникає тоді, коли об'єкти оподаткування перебува-ють на одній території, а працюють (а отже, і отримують свої прибутки) на іншій. Стягувати податок їІасЖ^о зручніше саме за місцем роботи. """Ч

При оподаткуванні прибутків підприємств виникає кіль- * ка питань. По-перше, визначеним об'єкта оподаткування.' ііо-друге, рівень ставок податку і диференціація їх. По-третє, склад податкових пільг та умови надання їх підприємствам.

Згідно із Законом України «Про оподаткування доходів --підприємств і організацій» від 21 лютого 1992 року (із змі-ни ми та доповненнями), об'с.ктом оподаткування протягом І 992 199-1 років (крім І кварталу ПИК', року, коли Декре-том Кабінету Міністрів України «Про податок на прибуток підприємств і організацій» від 26 грудня 1092 р. було введе-но податок на прибуток) визначено валовий доход підприєм-ства, що становив «суму доходів від реалізованої продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і майна (вклю-чаючи основні фонди), нематеріальних активів, брокерських місць (крім реалізації біржами) і доходів від позареалізацій-них операції!, зменшених на суму витрат по цих операціях».

До складу доходу для цілей оподаткування включали також кошти, одержані від підпрпеметв-покуіщів (замовни-ків) ча власні потреби підприємств-постачальпиків (підряд-ників), що не враховувались підприємствами на рахунку

реалізації.

.При оподаткуванні доходів підприємств у 1994 році за-стосовувалося 8 ставок: 11, 15, 19, 22, 55, 65, 70, 75 відсотків. Основну ставку було підвищено з 18 до 22 нідеоткі в. Голов-ним критерієм диференціації гтавок. податку служив вид

ді яльності.

З 1 січня 1995 року прибутки стали оподатковуватись ;;гі;гч) і:-, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 2Н грудня 1994 р., характерними особли-востями якого були: ,..1) повернення до оподаткування балансового прибутку;

2) зменшення кількості ставок з 8 до 3;

3) зменшення ставок оподаткування прибутку від банків-ської, страхової І посередницької діяльності;

1) зміна строків сплати податку па прибуток до бюдже-ту, тобто замість щомісячних авансових платежів 1.!.) і 28

числа встановлено один авансовий платіж, до 25 числа міся-ця наступного на звітним.

Згідно із цим Законом об'єктом оподаткування- став балано.отшіі прибуток, що становив загальну суму прибутку, отриманого підприємством під усіх видів діяльності'''за

.*(ВІТНПІІ ПерІОД.

Законом України «Про оподатісу кап н я прибутку під-приємств» було встановлено поні станки податку. Пазова ставка — ЗО відсотків, за якою оподатковувався прибуток підприємств, включаючи підприємства, засіювані на влас-ності окремих громадян України. Прибутки від операцій особливого виду оподатковувались за ставками 45 аСю 60 відсотків.

За ставкою 45 відсотків оподатковувався прибуто&'Від , посередницьких операцій, аукціонних торгів матеріальни-ми цінностями (крім цінних паперів, корпоративних прав,* валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів); за ставкою 60 відсотків — прибуток від проведення лоте-рей (крім державних), від казино, інших гральних домів (місць), ігрових автоматів з грошовим виграшем та іншого грального бізнесу (включаючи доходи від оренди та Інших видів використання маііпа для його потреб).

Принципові зміни в законодавстві пояснюються тт*М#-Іцо раніше прийняті закони про податки керувалися непра-вильним посиланням на те, що чим вищим е розмір тптра- ^ фу, тим більше1 коштів надходить до бюджету, і в цьому зв'язку головною метою фінансових санкцій було зосеред-ження на фіскальних функціях оподаткування -*-- на по-повненні доходної частини державного і місцевих бюджетів.

Другою важливою причиною, яка викликала необхідність внесення змін та доповнень до податкового законодавства „ України, стало те, що законодавство, прийняте в*%ШЩ— ' 1996 рр., виявилось недостатньо розробленим і недостат-ньо перевіреним практикою. Крім того, в ньому недййтат--» пі,о використовувався досвід застосування заходів відпові-*

дальності в системі оподаткування в країнах близького і ^ ' далекого