Конференція на тему: "ДІТИ: ЗЛОЧИН І КАРА"

Мета. Ознайомити учнів із злочинами і видами покарань серед неповнолітніх. Розкрити роль школи, сім'ї, громадськості у вихованні особистості школяра. Розвивати навички культурної поведінки. Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки. Обладнання:

1) фотомонтаж;

2) виставка нормативних докуметів;

3) виставка літератури;

4) висловлювання вчених на дану тему.

1. Наскільки людина перемагає страх, настільки вона людина.

2. "У страху більше зла, ніж у самому предметі, якого бояться".

3. "Великі нещастя не бувають тривалими, а дрібні не варті уваги".

4. "Ребенок, который переносит меньше оскорблений, вьірастает человеком, более сознающим своє достоинство».

Н. Г. Чернышевский

План проведення:

1. Психолого-педагогічна характеристика дитячих вчинків і поведінки.

2. Дитячі пустощі і забави, злочини.

3. Роль батьків, сім'ї у вирішенні проблеми.

4. Юридичні аспекти дитячої злочинності.

5. Висновки і поради.

Ведучий.

Нашу конференцію я хотіла б розпочати такою ситуацією.

...«Героїням» — чотирнадцять і п'ятнадцять. Як про це лаконічно розповідають матеріали міліції, під виглядом перепису учнів Галя і Люда обходили квартири у мікрорайоні. Результати цього «перепису» виявились дещо .несподіваними для окремих квартиронаймачів: в однієї громадянки, наприклад, зник ручний годинник «Ліра», що лежав на столику, з іншої квартири — нова кофтинка, з третьої — теж деякі речі жіночого туалету. Зви-чайно, оперативні працівники міліції без особливих зусиль знайшли цих, з дозволу сказати, «прихильниць всеобучу» і ті речі, що зникли.

Дві звичайні дівчинки, з тих, яких називають важкими. Обидві росли без батьків. Щоправда, у Галі є вітчим, але, мабуть, невідомо, що краще: з ним чи без нього. Все домашнє життя — це пиятики, скандали, бійки. Де вже тут мамі та вітчиму думати про дочку — хоч би розібратись у своїх справах. І поки батьки сварилися та розбиралися у своїх стосунках, дочка почала пропускати уроки в школі, іноді ночувала не вдома, а у подруг, заглибилась у світ власних переживань. Вона захопилася хлопчиками в найгіршому розумінні цього слова. Почала приходити додому дуже пізно, а часом і зовсім не з'являлася,

У крадіжки Галя втяглася якось непомітно. Спочатку це були ручки, рукавички, дрібні гроші. На дрібниці ніхто не звертав уваги, а мама і вітчим на цілком виразні тривожні сигнали школи абсолютно не реагували — вони продовжували розбиратися у своїх стосунках. У дівчини з'явилась впевненість: їй усе минає! Крадіжка нового пальта з вішалки у школі. І знову мама не реа-гує, мовчить. Наполегливість школи і спроби організувати виховну роботу з Галею мама зустрічає мовчазним пручанням. Вона сприймає все, як надмірну настирливість учителів. Якось приходить до школи із заявою на ім'я директора. У ній вона просить видати особову справу дочки у зв'язку з переїздом на нове місце проживання в інше місто, до дядька. Документи видали. Але, як показала перевірка, Галя нікуди не переїхала, а з відома матері просто кинула школу та байдикувала. І як фінал - квартирні крадіжки разом з подругою. До речі, і у подруги майже така ж доля. І зразу ж виникає питання.

Яку відповідальність несуть батьки за виховання дітей? Де і як виховується молодь? Коли і чому набувають підлітки тих вад, що жахають дорослих і примушують їх задумуватись над питанням: що відбудеться з дітьми, чому вони так різко змінили свою поведінку?

Підліток і злочин... Нібито несумісні поняття. Проте статистика свідчить: у середовищі неповнолітніх рік у рік посилюється криміногенна напруженість. В країні нині засуджено понад 100 тис. підлітків, 527 тис. взято на облік у міліції. На 10 тис. неповнолітніх припадає в середньому 129 правопорушень і злочинів. Є все: злісне хуліганство, бійки, грабежі, розбій, крадіжки, вбивства, ґвалтування.

Так що ж відбувається з нашими дітьми? Відбилися від рук? Потрапили в тенета злочинного світу? Чи вони просто такі, якими їх виховали батьки, усе суспільство?

На усі і ряд інших питань ми сьогодні всі повинні дати однозначну відповідь. Для цього на нашу конференцію ми запросили лікаря, психолога, юриста, представника громадськості.

Як ви вже зрозуміли, перше питання, яке виноситься на конференцію для обговорення:

1. Психолого-педагогічна характеристика дитячих вчинків і поведінки.

І тому я надаю слово психологу.

Психолог.

Бажаючи оцінити той або інший факт життєдіяльності людини, запитують: "Як він діяв?" або "Як він вчинив?". Точні відповіді на ці питання будуть різноманітними. На питання "Як він діяв?" відповідають: "Уміло" або "Неуміло". На питання "Як він вчинив?" -"Добре" або "Погано". Різниця у постановці подібних питань і у відповідях на них показують, що кожен факт життя людини може розглядатися як діяльність і як поведінка. І якщо для діяльності одиничним актом, своєрідною клітиною являється дія, то для поведінки такої одиниці є вчинок.

Вчинками своїми людина зустрічається з іншими людьми, у вчинках вона виражає своє особисте відношення до природи, людей, життєвих подій. Вчинок реалізує моральну спрямованість поведінки людини.

Вчинок - елементарна клітина поведінки людини — являє собою одиничний, відносно завершений акт поведінки, викликаний прямою або хибною, зовні причиною і проходить за певних обставин в конкретній ситуації.

Для педагога-психолога виключно важливого значення набуває той факт, що будь-який вчинок, минаючи його безпосередньо практичний результат, має результат виховний, тобто проводить до певних змін в особистості, яка здійснила вчинок, викликає наростання її морального, життєвого досвіду в цілому.

Чудово підмічено це в народній педагогіці. Крилатими словами стали:

«Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю».

Звичайно, вчинок