Відомий учений-психолог А.Р.Лурія методи запам’ятовування вперше розрізнив на мнемотехнічні та ейдетичні (грец. “Eidos” – образ). Останні покладено в основу роботи школи розвитку пам’яті уяви, творчого мислення – школи ейдетики, яку заснував доктор педагогічних наук І.Ю. Матюін. Він створив ігрову тренінгову систему, а свою методику назвав ейдетикою.

Завдання сучасної національної школи розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність. Відомо, що дитина починає пізнавати світ в родині. Трапляється, що дитина народжується з унікальною програмою, але через неправильне виховання виростає егоїстом, маленьким деспотом, і всі зусилля природи зводяться нанівець. Проте , ніколи не пізно розпочати все спочатку. Спочатку була гра. Граємося в дитинстві граємося в дорослому світі, адже в кожному з нас живе дитина.

Різні народи, різні ігри, різні тексти, але, скрізь, граючись із немовлятами, повторюють однакові “магічні” рухи, допомагаючи зрозуміти “ось вона, моя рука! Від пальців до плеча!” Але легке лоскотання посилює радісний тілесний контакт з мамою.

Фахівці переконані, правильний розвиток рухової сфери позитивно впливає на формування інтелекту дитини, її духовних якостей.

На своїх уроках я розвиваю психомоторні здібності учнів за допомогою простих вправ.

Гребінець.

Звернімо увагу: Василь Сухомлинський стверджував , що думка народжується на кінчиках пальців.

Пальці щеплені у замок, кінці пальців правої руки натискають на верхню частину тильної сторони долоні лівої руки розгинаючи її так, що пальці лівої руки випростовувалися б імітуючи гребінь півня.

Потім на задню сторону правої руки натискають пальці лівої – і в гребінь півня перетворюються пальці правої руки.

Кішка випускає кігті.

Раз! – притиснути подушечки пальців до верхньої частини долоні прошипівши як сердита кішка: “Ш-ш-ш-ш!”

Два! – швидко випрямившись та розсунувши пальці промуркотіти як задоволене кошеня: “Няв!”

Гру повторюємо під час уроків математики і української мови, кожного разу перетворюючись то в сердиту, то в доброзичливу кішечку.

Сходинки.

Ніготь великого пальця лівої руки кладуть на подушечку пальця правої руки – готові перші сходинки. На великий палець лівої руки – кінчик вказівного правого пальця, на нього вказівний лівий; ще дві сходинки готові. Хто зможе побудувати такі сходинки найшвидше?

Гонки багатоніжок.

Руки ставлять на край столу кінчиками пальців, перетворивши у п’ятипалих звірів. За сигналом, звірятка рухаються до протилежного краю столу, пересуваючись пальцями-ніжками. Кожна ніжка повинна зробити крок: повзати по столу, або стрибати не можна. Чия багатоніжка добіжить швидше?

Гонки слонів.

вказівний та безіменний пальці – передні ноги слона. Великий та мізинець – задні. Витягнутий у перед середній палець – хобот. Слон перехиляючись, крок за кроком ступає по столу.

Підтримувати та торкатися хоботом землі не можна. Чий слон спритніший?

Вправи поступово ускладнюються, деякі з них чимось нагадують адаптовану гімнастику.

Проводячи подібну гімнастику я допомагаю дітям:

– Поліпшити вимову та збагатити лексику;

– Підготувати руку до письма;

– Розвинути увагу, терпіння, внутрішнє гальмування;

– Стимулювати фантазію, виявити творчі здібності;

– Граючись, оволодіти початком геометрії як на площині, так і в просторі;

– навчити керувати своїм тілом, почувати себе впевнено в системі “тілесних координат”, що попередить появу неврозів;

– Відчувати радість взаєморозуміння без слів, пізнати можливості несловникового спілкування;

– Маленькими лівшам успішно адаптуватися у світі правшів.

Діти із задоволенням граються своїми пальчиками, роблять цікаву гімнастику, фантазують, уявляють, відчуваючи при цьому смак успіху.

Діти, рухи яких добре скоординовані краще мислять, дисциплінованіші, оскільки вироблення моторних автоматів та управління складними рухами супроводжуються розвитком зворотнього зв’язку мозку.

Перші 6-7 років людина запам’ятовує 70-80% інформації яку активно використовує у своєму житті; рідна мова, або кілька мов, орієнтація у просторі призначені використання навколишніх предметів, тощо.

Це величезний, надзвичайно важливий обсяг інформації, що значно перевищує гімназійний, ліцейний, шкільний, інститутський і професійний.

Вважається, що запам’ятовувати цифри складніше, ніж будь-яку інформацію. Але якщо ми, граючись розфарбовуємо цифри та числа своєю уявою – то назавжди позбавляємося проблем із пам’яттю.

Вчені ейдетики радять не озвучувати інформацію, а сприймати її тільки за допомогою уяви. Річ у тому, що при вимові вмикається вербальна пам’ять яка належить до оперативної, відтак сказана інформація виявляється непридатною для пригадування навіть через невеликий проміжок часу.

У молодшому шкільному віці все сприймається яскраво з першого разу і назавжди.

Звучання кожного слова супроводжується яскравим образом – тому слово діти розуміють і відтворюють без проблем.

В арсеналі занять з ейдетики налічується 27 методів поліпшення пам’яті.

Як будь-яка школа “Школа Ейдетики” має свій принцип “Хочу! Можу! Буду!”