існування. Так, без задоволення елемен-тарних потреб людина не могла б існувати як живий організм. Потреби людини дуже різноманітні. Це потре-ба в їжі, теплі, кисні, безпеці, продовженні роду, одержанні їнформації, спілкуванні, любові, визнанні, повазі, авторитеті тощо. Безумовно, різноманітність потреб лю-дини не може бути вичерпана переліченими, існує цілий комплекс більш складних суспільно зумовлених потреб особистості. Потреби особистості часто формуються під впливом зовнішнього середовища, яке значною мірою детермінує їх. Вони залежать від виховання в широкому розумінні (прилучення до світу людської культури) і самовиховання. Це стосується як матеріальних, так і ду-ховних потреб.
Тим часом і ті й інші потреби в людини мають інди-відуальний характер, зокрема така матеріальна потреба, як потреба в їжі. Одним до вподоби гостра їжа, другим — солодка, третім — солона тощо. Є особи, які віддають перевагу стравам із м'яса, другі — з риби, треті — молочним стравам тощо. Такі індивідуальні відмінності в потребах визначаються умовами життєдіяльності людини, і насамперед на ранніх етапах онтогенетичного розвитку її. Вплив фізіологічних особливостей організму в даному випадку незначний. Ця залежність досить чіт-ко простежується і в духовних-потребах, зокрема мо-ральних, естетичних та інтелектуальних.
Моральні потреби — це стан особистості, який вира-жає необхідність у стосунках з іншими людьми. Серед моральних потреб особистості розрізняють потребу по-давати допомогу людям, співпереживати, працювати, ке-рувати, підкорятися тощо. І хоч більшість людей мають ці потреби, ступінь розвитку їх у конкретних особистос-тей неоднаковий. Більше того, при неправильному вихо-ванні можуть розвинутися протилежні за змістом потре-би, наприклад, робити шкоду людям, завдавати їм стра-ждань тощо.
До естетичних потреб відносяться ті, що відбивають стан постійного бажання особистості сприймати прекрас-не, гармонійне в природі, у творах мистецтва, в стосун-ках між людьми. Рівень розвитку естетичних потреб — це результат виховання й самовиховання особистості. Він залежить також від навколишнього середовища та змісту його. Особливе значення для розвитку естетичних потреб особистості мають звичаї суспільства, в якому живе людина. Високі вимоги до рівня сформованості ес-тетичних потреб ставить специфіка трудової діяльності медичних працівників, для яких пізнання прекрасного (літератури, природи, музики) завжди допоможе знайти спільну мову з хворим, викликати симпатію в нього до себе і тим самим створити позитивні емоції у хворого, що, як відомо, є найважливішими ліками.
Інтелектуальні потреби відбивають необхідність лю-дини в пізнанні нового, у вирішенні проблем, нерозв'яза-них завдань. Формування інтелектуальних потреб — най-важливіше завдання дитячих закладів, загальноосвіт-ньої школи та медичних училищ. Безумовно, в розвитку інтелектуальних потреб зацікавлене не тільки суспільст-во, а й сама особистість. Високий рівень інтелектуальних потреб викликає в людини задоволення, позитивні емо-ції, що, в свою чергу, спонукує до дальшого пошуку.
Потреба в набуванні нових знань виникає лише в ре-зультаті усвідомлення значення їх для життєдіяльності людини і суспільства. Потреби людини в знаннях тісно пов'язані із загальним розвитком особистості, з її вмінням знаходити за допомогою знань, здобутих від вивчен-ня наук, відповіді на життєво важливі питання.
Зміст потреб людини найбільш повно визначає суть особистості. Вивчаючи потреби людини, шляхи задово-лення їх, ми тим самим даємо характеристику основним параметрам особистості. Відсутність потреби, наприклад, подавати допомогу іншим у медичного працівника свід-чить про його неповну професійну придатність. Разом з тим, слід враховувати, що у практиці часто буває, що в медичного працівника сформована потреба і наявне прагнення подавати допомогу хворим, але відсутній мо-тив. Оцінюючи вчинок або поведінку, слід з'ясувати, чо-му людина чинить саме так, а не інакше.