тренування можна застосовувати не лише хворій, а й здоровій людині для корекції емоційно-вольової сфери в процесі самовиховання.
За способом застосування всі перелічені вище методи-ки бувають індивідуальної або колективної модифікації, тому говорять по індивідуальну і групову психотерапію.
Раціональна психотерапевтична бесіда має відбува-тися в інтимній обстановці, без присутності третіх осіб. Отже, цей метод проводять індивідуально. Що ж до гіп-нозу і аутогенного тренування, то обидва ці методи мож-на проводити як індивідуальним, так і груповим спосо-бами.
В історії методу колективної психотерапії дуже ба-гато пов'язано з іменем В. М. Бехтерєва. Він звернув увагу на вивчення факту підвищення навіюваності серед людей, які зібралися разом і становлять велику групу. Ці закономірності В. М Бехтерєв потім використав при розробці свого методу колективної гіпнотерапії.
Поширений також термін «непряма психотерапія», вживаний у тих випадках, коли психотерапевтичний ефект досягається в силу віри у ті або інші ліки, процедуру, метод лікування, сам по собі не пов'язаний із психотера-пією.
Великого значення у мистецтві психотерапії набуває не лише вміння говорити самому, вести логічно побудо-вану і продуману бесіду, а й уміння слухати хворого, викликати його на відверту розмову, завоювати його до-віру. При психотерапевтичному переконуванні завжди має бути забезпечений вплив на емоційну сферу хворого.
Роль середнього медичного персоналу в реалізації психотерапевтичних заходів, як індивідуальних, так і ко-лективних, досить значна. Саме він є додатковим джере-лом благотворного впливу на психіку хворих.