від лабораторного, зберігається зміст звичайної діяльності людини, але створюються умови, за яких обов'язкові) викликається (провокується) досліджуване психічне явище. Так, розвиток природного експерименту в царині педагогічної психології привів до створення психолого-педагогічного експерименту. Суть Його полягає в тому, що вивчення школяра ведеться безпосередньо в процесі реального навчання і виховання, але з обов'язковим активним формуванням тих психічних особливостей, що вибираються як предмет навчання.
Лабораторний і природний експерименти можуть бути констатуючими, скерованими на виявлення рівня тих чи інших особливостей психічного розвитку безпосередньо до моменту проведення дослідження, і формуючими, скерованими на вивчення психічного явища безпосередньо в процесі активного формування тих чи інших психічних особливостей.
3. Метод бесіди - це збирання фактів про психічні явища у процесі особистого спілкування за спеціально складеною програмою.
Плануючи бесіду, необхідно мати на увазі, що дані про явище, яке нас цікавить, може бути одержане у вигляді відповідей па прямо поставлені запитання (що знає досліджуваний про той чи інший об'єкт, яке ставлення до нього, яке коло інтересів тощо), так і побічним способом (обговорення прочитаної книги і т. ін. ). Цей метод використовується для отримання додаткових даних про учня.
4. Метод вивчення продуктів діяльності є збиранням фактів в процесі аналізу матеріалізованих результатів психічної діяльності. Це можуть бути продукти трудоваї (виготовлені токарем деталі, проект інженера, картина художника тощо); навчальної (написаний твір, розв'язана задача, виконане креслення); ігрової (споруджений із кубиків «будинок», зроблена з піску «фортеця» і под. ) діяльності.
За продуктом діяльності відтворюється процес виготовлення, при цьому відображається (проектується) ставлення людини до самої діяльності, навколишнього світу, природи, виявляється рівень розвитку розумових, сенсорних, моторних навичок.
Вимоги до методу:*
типовість (характерність) самої діяльності;*
типовість умов діяльності;*
аналіз різних продуктів діяльності.
Цінність методу полягає в тому, що можна час від часу повертатися до аналізу матеріалізованих продуктів діяльності.
Недолік: не всі психічні якості можна розкрити в продуктах діяльності.
Тому метод вживається як допоміжний.
5. Метод анкети полягає у збиранні фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою.
У складанні анкети велике значення має чіткість змісту запитань і чіткість їх формулювання. Анкети поділяються на два види; закриті й відкриті.
У відкритих анкетах досліджувані повинні самі сформулювати відповіді на поставлені запитання;
у закритих їм пропонується вибрати одну із запропонованих відповідей.
Перевага відкритої анкети полягає в можливості отримати повніші дані про досліджуваних. Недолік - в тяжкості опрацювання через різноманітність відповідей. Закриті анкети є легкими для опрацювання, але їхні дані (відповіді) не виходять за задані наперед формулювання.
Позитивність методу анкет полягає в тому, що отримується велика кількість матеріалу, достовірність якого визначається «законом великих чисел». Недолік: відповіді не завжди є адекватними реальній поведінці досліджуваних.
6. Метод тестів. Вони призначені для того, щоб установити наявність чи відсутність уже відомих психологічних особливостей у тих чи інших досліджуваних.
Тести мають відповідати таким вимогам:
1. Це стандартизовані випробування. Стандартизація досягається за рахунок того, що тестом те чи інше дослідження стає після багаторазової його перевірки на великій кількості досліджуваних.
2. Кожен тест повинен давати всім досліджуваним однакові можливості для проявлення наявних у них психологічних особливостей.
Виконання цієї вимоги досягається за рахунок того, що в кожнім тесті вміщено різні за змістом і формою подачі завдання, завдяки чому в одних досліджуваних з'являються можливості виконати одні завдання, а в інших - інші.
3. Інтерпретація результатів виконання тесту.
Тести - це найчастіше разові випробування, вони дозволяють зробити зріз, зафіксувати те, що є на даний момент.
Тому не можна на основі результатів тесту будувати прогнози, передбачати можливості чи міру успішності подальшого психічного розвитку.
Список використаної літератури:
Історія педагогіки / За ред. М. С. Гриценка. -К. : Вища шк. , 1973
Педагогіка: Навчальний посібник / В. М. Галузяк, М. І. Сметанський, В. І. Шахов. - Вінниця, 2001
Психологія. Підручник. – К. , 2002.
Фіцула М. М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - Тернопіль: "Навчальна книга – Богдан", 1999
Щербань П. М. Прикладна педагогіка: Навч. -метод. посібник. - К. , 2002
Ильина Т. А. Педагогика: Курс лекций. -М. : Просвещение, 1984
Крысько В. Г. Психология и педагогика в схемах и таблицах. -Мн. : Харвест, 1999
Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед ин-тов. -М. : Просвещение, 1981. - 383 с.
Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Ромен-ця. -К. : Либідь, 1995. -632с.