РЕФЕРАТ

на тему:

„Натовп, його особливості”

План

Вступ

1. Загальна характеристика натовпу. Психологічний закон її духовної єдності

2. Почуття натовпу

3. Моральність натовпу

Висновок

Використана література

Вступ

З психологічної точки зору слово „натовп” отримує зовсім інше значення. Свідома особистість зникає, причому почуття і ідеї всіх окремих одиниць, які базують ціле, яку називається натовпом, приймають один і той же напрямок. Утворюється колективна душа, яка має, звісно, тимчасовий характер, але й досить певні риси. Збори в таких випадках стають організованим натовпом або натовпом натхненним, який складає єдину істоту і підчиняється закону духовної єдності натовпу.

Одному факту випадкового надходження в місці багатьох індивідів недостатньо для того, щоб вони набували характер організованого натовпу.

Тисячі індивідів, відділених один від одного, можуть у видатні моменти підпадати одночасно від вплив деяких сильних емоцій або якої-небудь великої національної події і набувати, таким чином, всі риси натхненного натовпу. Потрібно лише якому-небудь випадку звести цих індивідів разом, щоб всі їх дії і вчинки негайно набували характер дій і проступків натовпу.

Загальна характеристика натовпу. Психологічний закон

її духовної єдності

В пізній фазі організації натовпу серед незмінних і переважаючих основних рис раси виділяються нові спеціальні риси і проходить орієнтування почуттів і думок зборів в одному і тому ж напрямку, і тільки тоді знаходить свою силу вищезгаданий психологічний закон духовної єдності натовпу.

Самий вражаючий факт, що спостерігався в натхненному натовпі, наступний: які б не були б індивіди, що складають її, який би не був їх способу життя, занять, їх чи характер розум, одного їх перетворення в натовп достатньо для того, щоб у них утворився рід колективної душі, що заставляє їх відчувати, думати і діяти зовсім інакше, ніж думали б, діяли і відчували кожен з їх окремо.

Не важко помітити, наскільки ізольований індивід відрізняється від індивіду в натовпі, але більш важче визначити причини цієї різниці. Для того щоб хоч якось пояснити ці причини, мі повинні згадати одне з положень сучасної психології, а саме те, що явища несвідомого грають видатну роль не тільки в органічному житті, але й у відправленнях розуму. Наші свідомі вчинки витікають з субстрату несвідомого, створюваного особливо впливом спадковості. У цьому субстраті заключаються незліченні спадкові залишки, які складають власне душу раси.

Елементи без свідомого, які утворюють душу раси, саме і являються причиною подібності індивідів цієї раси.

Ці загальні якості характеру, які керовані несвідомим і існуючі в майже однаковій степені в більшості нормальних індивідів раси, поєднуються разом у натовпі. У колективній душі інтелектуальні здібності індивідів і, отже, їх індивідуальність зникають; різнорідне потопає в однорідному, і беруть верх несвідомі якості.

Саме такий зв'язок заурядних якостей у натовпі і пояснює нам, чому натовп ніколи не може виконувати дії, які потребують піднесеного розуму. Рішення, які торкаються загальних інтересів, прийняті зборами навіть знаменитих людей у галузі різних спеціальностей, мало усе-таки відрізняються від рішень, які прийняли зборами дурнів, так як і в тому й в іншому випадку поєднуються не які-небудь видатні якості, а тільки пересічні, які зустрічаються у всіх. У натовпі може відбуватися накопичення тільки дурості, а не розуму.

Поява цих нових спеціальних рис, характерних для натовпу і притім не зустрічаються в окремих індивідів, що входять у її склад, обумовлюється різними причинами. Перша з них полягає в тім, що індивід у натовпі здобуває, завдяки тільки чисельності, свідомість нездоланної сили, і ця свідомість дозволяє йому піддаватися таким інстинктам, яким він ніколи не дає волю, коли буває один. У юрбі ж він менш схильний приборкувати ці інстинкти, тому що натовп анонімний і не несе на собі відповідальності. Почуття відповідальності, що стримує завжди окремих індивідів, зовсім зникає в натовпі.

Друга причина — заразливість чи зараза — також сприяє утворенню в натовпі спеціальних властивостей і визначає їхній напрямок. Зараза являє собою таке явище, яке легко вказати, але не пояснити; її треба зарахувати до розряду гіпнотичних явищ. У натовпі всяке почуття, усяка дія заразлива, і притім у такому ступені, що індивід дуже легко приносить у жертву свої особисті інтереси інтересу колективному. Подібне поводження, однак, суперечить людській природі, і тому людина здатна на нього лише тоді, коли він складає частку натовпу.

Третя причина, і притім сама головна, зумовлююча поява в індивідів у натовпі таких спеціальних властивостей, що можуть не зустрічатися в них в ізольованому положенні, — це сприйнятливість до вселяння; зараза, про яку ми тільки що говорили, служить лише наслідком цієї сприйнятливості. Він уже не усвідомить своїх учинків, і в нього, як у загіпнотизованого, одні здатності зникають, інші ж доходять до крайнього ступеня напруги. Люди, що володіють досить сильною індивідуальністю, щоб противитися вселянню, у натовпі занадто нечисленні і тому не в змозі бороти з плином. Якнайбільше, що вони можуть зробити, — це відвернути натовп за допомогою якого-небудь нового вселяння. Так, наприклад, удале слово, який-небудь образ, викликаний, до речі, в уяві натовпу, відволікали її інший раз від самих кровожерливих учинків.

Отже, зникнення свідомої особистості, перевага особистості несвідомої, однакове напрямок почуттів і ідей, обумовлений уселянням, і прагнення перетворити негайно в дії викликані ідеї — от головні риси, що характеризують індивіда в юрбі.

Таким чином, стаючи часткою організованого натовпу, людина спускається на кілька ступіней нижче по сходам цивілізації. В ізольованому положенні він, бути може, був би культурною людиною; у натовпі — це варвар,