РЕФЕРАТ

на тему:

“Вирішення конфліктів і їх попередження”

У найбільш загальному вигляді конфлікт можна визначи-ти як загострення суперечностей, що виникають у ре-зультаті відмінності у поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасника-ми як несумісні з їх власними. Це супроводжується спро-бами примусового нав'язування власної позиції і призводить до психологічної напруженості та протиборства.

Основними складовими конфлікту є: учасники кон-флікту; причини його виникнення; сприйняття конфліктуючими один одного в ситуації, що виникла (насправді чи уяв-но); спрямованість і емоційна виразність дій конфліктуючих.

У кожному конфлікті можна виділити його окремі компо-ненти (сторони) — пізнавальний, емоційний, вольовий. Піз-навальний компонент полягає в протиріччі сприймання тих чи інших подій, явищ, фактів його учасниками в існуючій ситуації, викривленні уявлень про індивідуальні особливості один одного та займану позицію, справжні причини напру-женості, можливі варіанти вирішення проблеми. Конфлікт може також спричинитися акцентуванням уваги не на ціліс-ному тлі події, а на окремих її фрагментах (частинах, дета-лях); загостренням пам'яті на негативних обставинах, пов'яза-них з контактами конфліктуючих у минулому; низьку кри-тичність мислення, нездатність зрозуміти позицію іншого чи визнати правильність відмінної від своєї точки зору, тенден-ційність та упередженість оцінок.

Емоційний компонент конфлікту виявляється як взаєм-на антипатія чи особлива небезсторонність один до одного, взаємна подразливість та збудливість, агресивність та злобли-вість, неприйнятність емоційного стану іншої людини, емо-ційна тупість чи, навпаки, підвищена ранимість, а також як зневажливість, погорда, презирство, що підкреслено демонст-рується у спілкуванні.

Вольовий компонент конфлікту виражається через взаємну демонстрацію (звичайно — словесну) суперечності позицій, непоступливість, негативізм, небажання зрозуміти один одного і розібратися в ситуації, що склалася, затяте на-в'язування своєї точки зору.

Зазначені компоненти конфлікту взаємодоповнюють один одного, щоразу вивляючись по-різному.

Необхідно розрізняти причину і привід виникнення конфлікту, причому вони можуть бути як справді суттєвими, так і незначними й оцінюватись кожною із сторін по-різно-му. Причини не завжди «лежать на поверхні», вони інколи знаходяться в минулому і тому приховані, незрозумілі одній із конфліктуючих сторін.

Конфлікт може виникнути непередбачене (випадково, си-туативно) чи викликатися спеціально (провокуватися), заго-стрюватися при виникненні сприятливої ситуації. Є ще один варіант виникнення конфлікту, який полягає в поступовому накопиченні у стосунках різних, поки що незначних суперечностей, виникненні ворожнечі та її загостренні, «розпалюван-ні» родичами, близькими — аж до цілковитої неможливості нормального співіснування.

Основними ознаками конфлікту як психологічного фе-номену є:

1) наявність протиріччя (реального чи уявного, вигаданого), що оцінюється як непереборне і набуває відкритої, демон-стративної форми. Таке протиріччя може виникнути влас-не як функція ситуації, так і бути результатом «зусиль» учас-ників, їхніх вчинків, поведінки, ставлення один до одного;

2) зміна характеру спілкування в напрямі конфронтації, негатив-ної спрямованості мінімум однієї, а частіше — обох сторін. Відчуваючи взаємну неприязнь і небажання спілкуватись, учасники конфлікту вимушені це робити (через наявність відносин службової залежності чи підпорядкованості, для «збереження» сім'ї тощо), що стимулює ескалацію конфлікту;

5) активність сторін, прагнення до перемоги будь-що, посту-пове розширення арсеналу використовуваних засобів — осуд, залякування-шантаж, погрози, фізичний вплив та ін.;

4) підвищений емоційний фон, загострення негативних емо-цій аж до їх повної безконтрольності.

Причини конфліктів можна поділити на об'єктивні та су-б'єктивні, причому в обох випадках вони негативно вплива-ють як на стосунки в офіційній та неофіційній сферах, так і на психологічний стан окремої особистості.

Об'єктивними причинами конфліктів у колективі мо-жуть бути: недоліки в організації роботи, невідповідне мате-ріально-технічне забезпечення діяльності (нестача технічних засобів, перенаселеність службових кабінетів), нераціональ-ний розподіл обов'язків та нерівномірна завантаженість пра-цівників роботою, а також формальне об'єднання в робочі групи (відділи, підрозділи тощо) без врахування психологіч-ної сумісності учасників. Стосовно конфліктів у сім'ї — це пе-редусім матеріальні нестатки, побутова невлаштованість. Слід враховувати, що кожна об'єктивна причина набуває особис-тісного звучання, а наявні протиріччя призводять до загост-рення стосунків між людьми.

Власне суб'єктивними причинами є: негативний соці-ально-психологічний клімат, невідповідність офіційної та неофіційної структур колективу (протиборство між керівником і неформальним лідером, ворожнеча між окремими нефор-мальними групами), негативні риси характеру та деякі особ-ливості особистості (егоїзм, недостатні самовладання та вит-римка, завищені самооцінка та рівень домагань, тривожність), наявність психологічних бар'єрів.

Конфлікт може викликатись відразу кількома причинами, одна з яких — основна, базова, а інші можуть не усвідомлю-ватись чи маскуватись (наприклад, особиста недисципліно-ваність пояснюється великим обсягом роботи, недоліками в роботі громадського транспорту). Під час конфлікту інколи виникають нові причини, які стають домінуючими або ж пов-ністю заміняють первісні.

Дослідження свідчать, що переростання конфліктів у злочи-ни на грунті сімейно-побутових стосунків частіш за все зумов-люється пияцтвом (87,4 %), причому значна кількість потер-пілих (17,5 %) також зловживали спиртними напоями. Більше половини злочинців раніше були засуджені, з них 40,7 % — за злочини в сімейно-побутовій сфері. У них виявлені такі риси характеру: агресивність — 77,4 %, брутальність — 71,5 %, зло-бливість — 4б,4 %, жорстокість — 27,6 %, цинізм — 26,6 %. Не-гативні емоційні та вольові якості стали грунтом для виник-нення і загострення конфліктів у переважній більшості випад-ків, а у значної кількості осіб раніше констатувалися психічні відхилення в межах осудності (21,6 % перебували на обліку в медичних закладах із приводу психопатії, розумової відста-лості, зловживання токсичними речовинами та алкоголем).

Зазначені конфліктні ситуації тривали досить довго (74,1 % — понад 6 міс.) і виявлялися в бешкетах (92,9 %), об-разах (83 %), бійках (65,2 %), загрозах життю та здоров'ю (51,2 %), причому приводом для цього могла бути як неправо-мірна, так і правомірна поведінка потерпілого (наприклад, за-уваження з приводу антисуспільної поведінки, спроби