з його концепцією, емоційні стани людини оприділяються його (її) бажанням чи, як говорить П.В.Симонов, силою актуальної потреби, з одного боку, й оцінкою, яку вона дає імовірності задоволення, - з другої. Цю оцінку ймовірності людина вибирає на основі вродженого й раніше набутого нею досвіду. Причому емоція виникає тоді, коли є розходження між тим, що необхідно знати для задоволення бажання, і тим, що насправді відомо. Тобто ми постійно вільно чи невільно порівнюємо необхідну нам інформацію (про засоби, час, ресурси). Яка необхідна нам для задоволення бажання, з інформацією, яку ми маємо в даний момент. Наприклад, емоція страху розвивається при недостачі відданостей, необхідних для захисту. На цій основі була розроблена формула емоцій:
Е=-П(Іп-Іс),
Де Е – емоція (її сила і якість);
П – потреба (в формулі вона береться з від’ємним знаком);
Іп – інформація, яка потрібна для задоволення важливої потреби;
Іс – інформація існуюча, тобто відомості, які людина має в даний момент (те, що відомо).
Результати, які отримаємо з формули: якщо у людини нема потреби (П=0), то емоції вона не відчуває (Е=0); емоція не виникає втому випадку, коли людина, яка відчуває якесь бажання, має повну можливість для його реалізації. (Іп=Іі).
Якщо імовірність задоволення потреби велика, проявляються позитивні відчуття (Іі>Іп). Негативні емоції виникають, якщо людина негативно оцінює можливість задоволення потреби. (Іі<Іп).При цьому максимум негативних і позитивних емоцій при постійній силі потреби людини відчуває, коли Іп=0 чи Іі=0.
Таким чином, в середині нас ніби знаходиться манометр, показники якого залежать від того, яка інформація є про те, що необхідно для задоволення потреби, і про те, що ми маємо, і в залежності від їх співвідношення ми відчуваємо різні емоції.
ІІ.1. Діагностика порушень емоційної сфери
Таблиця “Порушення поведінки у дітей”.
Інфантильна агресивність
Задиристий.
Часто свариться з дітьми.
Мучить навколишніх.
Часто провокує батьків.
Ображає оточуючих.
Неслухняний.
Постійно виставляє свої претензії батькам.
Характерні раптові прояви буйного темпераменту.
Веде себе як тиран.
Схильний до приступів агресивності.
Ревнує до братів і сестер.
Скаржиться, що його не люблять.
Свариться з ровесниками.
Невгомонний, буйний.
Сердить других дітей.
Занадто багато говорить.
Нищить свої речі, іграшки.
Надактивність
Знаходиться в постійному русі.
Багато говорить.
Говорить дурниці.
Неспокійно спить.
Характерні раптові прояви буйного темпераменту.
Нервово покусує нігті.
Не вміє чекати.
Уособленість
Сором’язливий.
Любить одинокість.
Приховує свої пуття.
Бажає знаходитись в тіні.
Не приймає участі в грубих іграх.
Надає перевагу знаходитись недалеко від домівки.
Мало спілкується.
Лякливий.
Страх
Схильний до головних болів, в шкільному віці до мігреней.
Часто біль в животі.
Відчуває страх перед дитячим садком чи школою.
Легко погоджується, що винний.
Скаржиться, що його не люблять.
Легко виникає блювота.
Порушення сну
Не хоче спати один.
Боязливий.
Боїться в ночі.
Неспокійний сон.
Невпевнений.
Мучать кошмари.
Труднощі в навчанні
Вивчає матеріал з зусиллями.
Погано читає.
Погано розділяє слова по складах.
Не справляється з домашніми завданнями.
Відстає від інших учнів, одногрупників.
Погано пише.
Погано числить.
Легко відволікається.
Агресивна поведінка
Інколи поводиться погано, що тільки привернути до себе увагу.
З задоволенням провокує дітей.
Заважає іншим дітям своєю непосидливою поведінкою.
Штовхає, зачіпає і б’є других дітей.
Завжди знаходить вади в тому, що роблять другі діти.
Коли сердиться, погрожує причинити другим дітям зло.
Замкнута поведінка
Боїться сторонніх дорослих.
Зміна ситуації її легко виводить з рівноваги.
Боїться, що програє під час гри.
Тремтять руки, коли хвилюється.
Швидко лякається.
Ніколи не кричить голосно, навіть якщо є всі причини сердитись.
Не захищається, коли другі діти ображають.
Пасивно-агресивна поведінка
Стає капризним і впертим, якщо щось не вдається, як хоче.
Ображається на найменшу критику стосовно себе.
Рахує, що всі повинні йому у всьому потакати.
Від любої потреби підкоритися скаженіє.
Сердито і зло дивиться на оточуючих.
Постійно заряджений гнівом.
Коли сердиться, ні з ним не розмовляє.
Переглянувши таблицю, зауважте, що властиво вашій дитині.
Опитувальник “Ознаки психологічного напруженні невротичних тенденцій у дітей”
Інструкція. Оцінити наявність чи відсутність перерахованих ознак у вашої дитини за ступінню важкості.
Потім підрахуйте загальну кількість балів і визначіть ступінь вираженості психоемоційного напруження за схемою:
Від 0 до 19 балів – невисока ступінь;
Від 20 до 38 балів – середня ступінь;
Від 39 до 58 балів – висока ступінь.
Дані опитувальника необхідні психологом як додаткові відомості про дитину, яка не буває однаковою в садочку, школі і дома.
0 – нема;
1 – небагато;
2 – серденя вираженість;
3 – дуже мало.
Ознаки психологічного напруження і невротичних тенденцій.
Гризе нігті.
Смокче палець.
Відсутній петит.
Перебирає в їжі.
Важко засинає.
Спить неспокійно.
Погано, з небажанням встає.
Скаржиться на головний біль.
Скаржиться на болі в животі.
Часто буває блювота.
Часто буває головокружіння.
Заїкається.
Надмірна пітливість.
Червоніє, блідне.
легко лякається.
Часто тремтить від збудження.
Часто плаче.
Часто кліпає.
Смикає рукою, плечем.
Нетримання сечі.
Нетримання стільця.
Бувають припадки злості.
Грається якою-небудь частиною тіла.
Боїться за своє здоров’я.
Бувають тіки постійно і демонстративно що-небудь робити.
Часто мріє, думки її десь далеко.
Не вміє зосередитись.
Дуже тривожний.
Старається бути завжди тихим.
Бачить фантастичні предмети.
Боїться темноти.
Боїться одинокості.
Боїться тварин. Яких?
Боїться чужих людей.
Боїться шуму.
Боїться невдачі.
Буває відчуття сорому, вини.
Буває відчуття неповноцінності.
Тест А.І. Захарова на оцінку рівня тривожності дитини.
Інструкція. Уважно прочитайте ці твердження і оцініть, наскільки вони характерні для вашої дитини.
Якщо це виражено – кладіть “(t)”, якщо цей прояв зустрічається періодично, ставте “0”. Якщо відсутній – “-“.
Тест виконують батьки дітей 14-10 р.
Ваша дитина:
Легко засмучується, багато переживає, все занадто близько бере до серця.
Чуть-що – до сліз, плаче навзрид чи ниє, бурчить, не може заспокоїтися.
Капризує ні з того ні з цього, роздратовується дурницями, не може чекати, терміти.
Часто ображається, дується, не переносить ніяких зауважень.
Крайньо нестійкий в настрої, впритул до того, що може сміятися і плакати одночасно.
Все більше сумує і тужить без видимих причин.
Як в перші роки смокче соску, палець, все крутить в руках.
Довго не засинає без світла і присутності рядом близьких, неспокійно спить, просинається, не може зразу прийти до себе вранці.
Стає підвищено збудженим, коли необхідно стримувати себе, чи заторможеним і в’ялим при виконанні завдань.
З’являється вираження страху, боязливість в любих невідомих чи відповідальних ситуаціях.
Наростає неупевненість в собі, посушливість