Перебування в колонії підлітків даної акцентуації залежить від того, в якій фазі емоційного стану вони перебувають на даний момент. Якщо прибуття в колонію співпало з фазою оптимізму та бадьорості, про них складається відповідне враження як у вихованців, так й в адміністрації колонії. Вони на перших порах мають високий рейтинг, їм можуть доручити певні організаторські функції. Але через деякий час така категорія вихованців стає абсолютно протилежною у взаєминах та поведінці. Оптимізм та бадьорість зникають, а на їх місці появляється песимізм та апатія, які можуть доходити до глибокої депресії.

Основне завдання психолога у даному випадку полягає в тому, щоб допомогти для підлітка виявити тривалість циклів та момент зміни фаз. Якщо дані періоди будуть відомі і вихователям, і самому вихованцеві, це полегшить ті проблеми психологічного характеру, які часто виникають у даної категорії підлітків. Якщо психологу вдасться спрямувати всю енергію вихованця на пізнання власного “Я”, на самоаналіз власних вчинків, це може допомогти запобігти повторенню злочинів в майбутньому.

Тривожний тип акцентуації характеру теж можна віднести до дезадаптаційного. В деяких класифікаціях він зустрічається як тривожно-боязливий. Основна риса, яка об’єднує даних акцентуантів - це схильність до страхів, підвищена невпевненість в собі, полохливість. Для ніх характерна як ситуативна тривожність,- тривога перед певною перешкодою, ситуацією,- так й особистісна, яка супроводжує людину на протязі всього життя і є характерологічною ознакою.

В колонії дану категорію акцентуантів можна помітити ще в карантині. Вони тримаються осторонь, насторожено. Дуже хвилюються в момент переходу з карантину в загін. Взагалі будь-які зміни в їх житті, оточенні викликають як правило високий рівень емоційної напруги.

З даним контингентом вихованців психологу колонії необхідно спрямувати всю діяльність на їх систему самоствердження й вольової саморегуляції. Це також дозволить уникнути рецидивів скоєння злочинів, так як вони знову можуть здійснити повторний злочин за допомогою погроз старших або сильніших за себе.

Застрягаючий тип акцентуації характеру за нашими дослідженнями теж можна віднести до групи дезадаптантів. Їх основна відмінність від інших типів полягає в тому, що як правило спостерігається стійкість до афекту з схильністю формування зверхцінних ідей. Вони характеризуються наполегливістю, іноді надмірною впертістю, цинізмом. Як правило їх зовнішній вигляд відрізняється підкресленою охайністю, порядком у власних речах та на робочому місці. В розмові з ровесниками та дорослими відчувається певна ригідність мислення, відсутність вміння стати на позицію опонента і зрозуміти його бачення проблем. В колонії дана категорія підлітків має свої особливості, пов’язані з специфікою пенітенціарних умов, в яких вони перебувають. Досвід показує, що переважна більшість акцентуантів даного типу схильна бути формальними та неформальними лідерами серед вихованців.

Практичному психологу в роботі з такими вихованцями слід виявити їх соціометричний статус а також виявити рівень позитивного та негативного впливу на вихованців.

Крім вищезгаданих типів акцентуації характеру у виправно-трудовій колонії для неповнолітніх правопорушників були виявлені підлітки збудливого, емотивного, дистимічного та екзальтованого типів.

Особливості збудливого типу полягають в тому, що таким підліткам характерна підвищена імпульсивність, ослаблення контролю над потягами, спонуканнями. Це як правило атлетичної статури підлітки, які характеризуються грубою поведінкою, керівництвом потягами, інстинктами. Під час перебування в колонії вони можуть в конфліктній ситуації проявити жорстоке ставлення до вихованців. Саме серед цієї категорії вихованців виявлено найбільшу кількість підлітків, схильних до насилля та гомосексуальних домагань. Після звільнення від покарання основна загроза рецидиву полягає в розбійницьких вчинках. Найчастіше це відбувається в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Емотивний тип являє собою категорію підлітків-акцентуантів, яким характерна висока чутливість, вразливість, глибина переживань в системі тонких емоцій, в духовному житті. Вони дуже тяжко переживають сам факт перебування в колонії. Відносно жорстка система стосунків “коробить” їх. Вони дуже близько до серця сприймають зауваження зі сторони дорослих й ровесників. Внаслідок своєї поступливості, невпевненості та вразливості їм часто доводиться бути об’єктом злорадства та знущань, а іноді й жертвою сексуального насилля. Рецидивні прояви злочинності у даної категорії акцентуантів пов’язані, як правило, з примусом або залякуванням когось сильнішого. Основна робота психолога з даною категорією акцентуантів, які звільняються після відбування покарання полягає в тому, щоб сформувати у них позитивну “Я-концепцію”.

Даний тип є протилежний гіпертимному, тобто йому характерні такі ознаки як похмурий настрій, фіксація на негативних сторонах свого життя, ідіомоторна загальмованість. В переважній більшості вони мають низький рівень комунікації і як наслідок цього дуже вузьке коло товаришів. Вони швидко втомлюються, важко переносять неприємності.

Діяльність практичного психолога в даній ситуації повинна грунтуватись на виявленні таких акцентуантів та індивідуальній роботі з ними. Наш досвід роботи з такими акцентуантами показав, що найефективнішими методами психологічної корекції є система тренінгових вправ.

Особам даного типу властивий широкий діапазон емоційних станів. Вони часто перебувають в стані захоплення від радісних подій і у відчаї від неприємностей. В колонії для неповнолітніх правопорушників така категорія вихованців відзначається нестійкістю настрою. Перебуваючи в стані емоційного піднесення вони раптово можуть змінити свій настрій на діаметрально протилежний за будь-якого незначного епізоду: зауваження, невдалий гумор, необережно кинута в їх адресу репліка, навіть неправильно інтерпритована посмішка або погляд сторонньої людини.

Психолог повинен приділити особливу увагу таким вихованцям. Складність роботи з ними полягає в тому, що дуже важко передбачити їх поведінку й вчинки. Навіть вихователям, що працюють не один рік з такими акцентуантами, дуже важко передбачити, що саме й коли може призвести до різких змін в настрої. Варто пам’ятати й те, що