Мислення виникає тоді, коли оточуюча дійсність і в першу чергу оточуючі люди вимагають від особи вирішити якесь завдання, відповісти на питання і т. д.

Пам’ять – це складне психічне явище, яке виявляється в здатності людини запам’ятовувати, зберігати в свідомості і пізніше відтворювати різні обставини, які мали місце в минулому.

Пам’ять юриста повинна відрізнятися достатнім об’ємом, міцністю запам’ятовування, точністю відтворення, високою мобілізаційною готовністю пригадувати потрібні факти в потрібний момент.

За характером психічної активності пам’ять поділяється на рухову, емоційну, образну, словесно-логічну. За характером цілей діяльності розрізняють недовільну і довільну пам’ять. За тривалістю закріплення і зберігання матеріалу виділяють короткочасну, довготривалу і оперативну пам’ять.

Рухова пам’ять – це запам’ятовування, зберігання і відтворення різних рухів та їх систем.

Емоційна пам’ять – це пам’ять почуттів.

Образна пам’ять – це пам’ять на уявлення, на картини природи і життя, на звуки, запахи, смаки.

Словесно-логічна пам’ять – це вид пам’яті, основним змістом якої є наші думки, виражені в словесній формі.

Недовільна пам’ять – це запам’ятовування і відтворення, в якому відсутня спеціальна мета щось запам’ятати або згадати. Коли така мета є – це довільна пам’ять.

Короткочасна пам’ять характеризується дуже коротким часом зберігання слідів після однократного і нетривалого сприйняття і негайного відтворення.

Для довготривалої пам’яті характерне тривале зберігання інформації після багатократного повторення і відтворення.

Оперативна пам’ять забезпечує зберігання і відтворення тієї інформації, яка необхідна для досягнення цілі певної дії, з виконанням якої вона перестає функціонувати.

Забування – це процес пам’яті, протилежний запам’ятовуванню і зберіганню. Забування активніше, коли рідко використовуєш засвоєний матеріал.

Пам’ять розвивається і удосконалюється протягом всього життя. На неї впливають розвиток нервової системи людини, умови виховання і навчання, діяльність особи. Розвиток проходить як кількісно – шляхом збільшення швидкості і об’єму запам’ятовування, так і якісно – шляхом переходу від образного до словесного, від недовільного до довільного запам’ятовування.