для цього треба чимало спілкуватися. Проте останніми часом різко скоротився період дошлюбного залицяння. ^ це, природно, не може не позначитися негативно на правильності вибору й міцності шлюбу.

Саме в сім'ї людина вступає у найближчі — родинні (мит батьками та дітьми, братами та сестрами) або шлюбні (між чоловіком та жінкою) —людські стосунки. Проте в сім'ї існує й ціла гама інших людських стосун-ків: господарських, психологічних, правових, моральних тощо. Тому сім'ю інколи називають мікросоціумом (тобто малим суспільством), підкреслюючи тим самим нерозривну єдність між сім'єю та суспільством. Розумін-ня цього зв'язку відображене й у відомому вислові «Міцна сім'я—міцна держава». Цей зв'язок просте-жується також і в тому, що ті зміни, які відбуваються в суспільстві, так чи так призводять і до змін самої сім'ї, її форми, структури, кількості Її членів, стосунків між НИМИ.

шлюб визначається взаємовідносини між чоловіком та жінкою, Д якою встановлюються їхні права та обов'язки стосовної один одного та стосовно їхніх дітей. І

Проте, виокремлюючи найзагальніші ознаки шлюбу та сім'ї, ці визначення не розкривають, по-перше, того значення, яке мають шлюб і сім'я в житті людини, а по-друге —всієї тієї різноманітності конкретних форм, в яких вони існували й існують сьогодні. ПП Сім'я має надзвичайно важливе й навіть незамінне І значення для людини в першу чергу тому, що в ній вона живе в оточенні «найближчих» людей, які можуть і зрозуміти, і вибачити, і підтримати, допомогти «стати на ноги» й знайти свій шлях у житті. Ніхто не може заміни-ти дитині її рідну матір чи батька, їхньої безмежної! любові, теплоти й добра. Тому не випадково з давніх-давен вважалася обов'язковою найбільша шана до цих;

людей, яка знайшла своє відображення і в релігійних заповідях, і з народних піснях, і в поетичних творах. І так само не випадково одним^ з найбільших нещасть завжди вважалося сирітство. Й сьогодні вчені ствер-джують, що тільки в сім'ї може вирости здорова, добра, розумна,щаслива людина, діти ж, позбавлені сімейного тепла й любові, так чи так страждають від цього впродовж усього свого подальшого життя. Звичайно, що й тут можуть бути певні винятки.

Але не тільки для дітей, а й для дорослих шлюб і сім'я| мають надзвичайно важливе значення. З ними пов'язанії і всі прояви любові, і святість та щастя материнства абсц батьківства, і можливість недаремно (тобто не тільки для! себе, а й для інших) прожити своє життя, розкрити все| багатство своїх почуттів і духовних сил, отримати най-^ більшу радість неформального спілкування. Підтвер-дженням цього може бути хоча б той факт, що| смертність серед людей, які не мають сім'ї, значно пере-| вищує смертність серед людей сімейних. І

Щоправда, сім'ї бувають різні: повні та неповні, бага-тодітні та бездітні, рівноправні та авторитарні, щасливі

та нещасливі. Але, як стверджують сьогодні вчені й педа-гоги, якою буде ваша сім'я — значною мірою залежить і від вас самих. Насамперед від ваших знань про сім'ю та від вашого бажання будувати сімейні стосунки на засадах любові, відповідальності, добра й злагоди. Тому не ви-падково видатний наш педагог В. О. Сухомлинський пи-сав, що в школі важко готувати дітей до вибору професії, бо їх багато. Але є одна, яку вибере кожен. Усі хлопці та дівчата стануть у майбутньому чоловіками та жінками, батьками та матерями, й готувати їх до цього необхідно. Зрозуміло, що кожному або кожній із вас і самим треба готуватися до цього.

ДУХОВНИЙ

МІКРОКЛІМАТ СІМІ

Великий наш співвітчизник І. П. Котляревський пи- ї сав: «Де згода в сімействі, де мир і тишйна, щасливі там люди, блаженна сторона». Що ж вкладаємо ми в поняття і духовного мікроклімату сім'ї? Як І чим його| виміряти, схарактеризувати? Для початку спробуймо ви-значити відмінності між позитивним та негативним мі-крокліматом сім'ї, а далі—ті особистісні якості, які створюють передумови для повної згоди між чоловіком та жінкою, батьками та дітьми. Що їх об'єднує? Мабуть, любов —любов чоловіка й дружини, батьків і дітей.

Спілкування в сім'ї не має собі рівних за рівнем інтенсивності, глибини й близькості емоційних контак-тів. Тому й говорять про духовний мікроклімат сім'ї. Й якщо сімейне море штормить, то кожен член сімейного екіпажу — як дорослий, так і дитина — відчуває себе не дуже приємно, а інколи й буває нещасним. Відсутність надійного сімейного тилу, як правило, штовхає дітей на

пошуки іншого роду спілкування, але воно, на жаль, не| може компенсувати відсутність духовної рівноваги люди-

ни, яку їй дарує любов рідних. Вони створюють лишень Іілюзію захищеності.

Звичайно, й вдома не завжди буває свято. Але коли |кожен член сім'ї робить усе можливе для того, щоб нала-Ігодити свої взаємини з іншими членами сім'ї, то наш дім стане нашою фортецею. Вчені визначають моральний клімат як домінуючі настрої, загальний тон і характер взаємовідносин між членами сім'ї. Особливу увагу при цьому вони звертають на сумісність людей, під якою розуміється узгодженість їхніх дій, гармонія стосунків, оцінок, поглядів, особистих якостей. Можна сказати й Ітак, що сумісність —це оптимальне поєднання інди-відуальних якостей людей, яке забезпечує ефективність іїхньої спільної діяльності й спілкування, приносить ^взаємне задоволення. Дослідники виокремлюють кілька рівнів сумісності, які немовби нашаровуються один над

одним: психофізіологічний, психологічний та соціокультур-ний.

Психофізіологічний рівень сумісності визначається вродже-ними, природними властивостями, наприклад, типологічними особливостями вищої нервової діяльності або біоритмами, особливостями темпераменту. При цьому слід відзначити,