Курсова робота з психології

Закономірності та механізми прояву агресивності, тривожності та фрустрації у обдарованих підлітків.

Вступ

Актуальність теми.

В умовах сьогодення, коли НТП висуває все більші і більші вимоги до особистості, її інтелектуального потенціалу, психологічних властивостей та інших особистісних якостей, обдаровані діти є основним творчим та науковим потенціалом держави, гарантією її соціально-економічного та наукового процвітання. В цьому сенсі проблема виявлення і тестування обдарованих першочергова. Але не менш важливим також є і те, як почувають себе ці таланти, чи будуть вони психологічно здорові, доки ростуть і коли виростуть. І взагалі якими людьми вони стануть. Коли мова заходить про обдарованість чи талант, то ми маємо справу з щасливим, здавалось би, відхиленням від норми, від середніх показників. Однак будь-яке відхилення, викликає у оточуючих різні реакції, які в свою чергу, відбиваються на психічному стані і особистісному розвиткові дитини.

Сьогодні коли наше суспільство почало усвідомлювати свою трагічну непоправність шкоди, якої було завдано його інтелектуальному потенціалові за минулі десятиліття, виявлення та виховання обдарованих дітей стало одним із найактуальніших всенародних завдань сучасності. Про це свідчать Укази Президента України про державну підтримку обдарованої молоді (квітень 2000 рік) та про програму роботи із обдарованою молоддю на 2001 -2005 роки (лютий 2001 рік), а також Закон Верховної Ради України “Про позашкільну освіту” (червень 2000 рік). Також планується замість програми “Діти України” розробити державну програму “Творчість, інтелект, обдарованість”, адже творчі особистості є носіями науково-технічного прогресу.

Проблему обдарованості досліджували ряд вчених: Дж. Гілфорд, Е.Торранс, Ф.Гальтон, С.Стернберг, Дж.Рензуллі, А.Танненбаум, В.Штерн, Ю.З.Гільбух, Б.М.Теплов, Д.Ушаков, В.Д.Шадріков, Я.О.Пономарьов, П.С.Лейтес, М.Л.Холодна, О.І.Кульчицька, Р.Моляко, Г.С.Костюк та ін.

Спостереження та аналіз літературних джерел вказують на необхідність узагальнення шляхів та засобів що до виявлення і подальшого розвитку здібності дитини.

Об’єктом даного дослідження є підлітки з високими показниками інтелекту та креативності.

Предметом дослідження виступають закономірності та механізми прояву агресивності, тривожності та фрустрації у обдарованих підлітків.

Мета дослідження: проаналізувати різні теоретичні погляди на проблему обдарованості: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити особливості впливу тривожності та фрустрації на обдарованих дітей у підлітковому віці.

Для реалізації даної мети перед нами були поставлені наступні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз концептуальних підходів, до проблеми обдарованості.

2. Визначити психологічний зміст і структуру феномену обдарованості у підлітковому віці.

3. Обґрунтувати доцільність застосування діагностичних методик виявлення обдарованості дітей в підлітковому віці та визначити вплив тривожності та фрустрації на розвиток особистості обдарованого підлітка.

Теоретичною основою даного дослідження виступили праці зарубіжних та вітчизняних психологів: Дж.Гілфорда “Три стороны интелекта”, Н.С.Лейтеса “Возрастная одаренность и индивидуальные различия”, В.Штерна “Умственная одаренность”, В.Н.Дружинина “Психология общих способностей” В.С.Мухіної “Возрастная психология”, Д.В.Ушакова “Психология одаренности”, а також психолого-педагогічні статті.

Методи дослідження:

1. Теоретичні: аналіз та узагальнення науково-психологічної, педагогічної та соціальної документації.

2. Емпіричні: бесіда, спостереження, анкетування.

3. Статистичні

Робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел (55). Зміст роботи викладено на 54 сторінках машинописного тексту куди включено 4 таблиць. Додатки додаються.

Розділ І. Теоретико-аналітичний підхід до проблеми обдарованості як прояву нестандартного особистісного розвитку

1.1 Обдарованість, як соціально-психологічний феномен

Обдарованість, як наукова психологічна проблема привертає до себе увагу фактично в останні десятиліття нашого часу. Якщо раніше психологія взагалі не торкалася проблеми обдарованості вважаючи, що не прийшов ще час і що-небудь визначити важко, та зараз всім стало очевидно, що прогрес науки, культури, техніки, бізнесу, взагалі всіх галузей людського життя : визначається діяльністю людей, які по-своєму сприймають світ, ставлять перед собою інші задачі, енергійні, працьовиті, а в тій сфері діяльності де вони обертаються досягають великих висот. Це генії і таланти, які міняють і перетворюють світ [13,ст].

Суспільство оцінює цих людей по їх ділах, хоча добре відомо з біографії талановитих людей, що далеко не завжди суспільство, а особливо найближче оточення прагнуло зрозуміти, навпаки успіхи приховувалися. Це все зрозуміло: не розуміння тих, хто відступає від так званої норми, не схожої на інших, шукає нове. І все ж таки таланти пробивалися, хоч частіше їх оцінювали з запізненням, коли визнання не могло порадувати, підтримати, додати сил [6,ст. 109].

Сьогодні ситуація змінилася - обдарованих, талановитих людей шукають, за допомогою спеціально розроблених механізмів на державному рівні, їх запрошує багато країн, створюють спеціальні умови для розвитку їх талантів. Стало цілком очевидним, що успіх країни в цілому окремих галузей науки, виробництва і культури визначається саме обдарованими, талановитими людьми. Ще за царя Соломона для організації будівництва храму в Єрусалимі відбирали здібних людей, тих, хто широко і глибоко мислив, хто міг зрозуміти, проаналізувати, співставити, тобто бачив головне - це були архітектори [35].

Перше питання, яке поставила психологія торкалось природи обдарованості. Що це? Чим обумовлена талановитість? Що за нею стоїть? Чому одному дається десять талантів, за відомою Євангелієвською притчею про таланти, комусь п'ять, іншому - два, а хто отримав тільки один? Але всі спроби зрозуміти причини того, чому люди різняться мірою таланту, розбивались на мілкі кусочки. Фактично природа обдарованості залишалась поза полем зору наукового дослідження, стало зрозуміло, що потрібно займатись виявленням обдарованості, шукати талановитих дітей, створювати освітнє і психологічне середовище для їх розвитку. Не менш важливим виявилось питання кількісної реалізації обдарованості. Але тут без особливих досліджень зрозуміло, що високий рівень - явище рідкісне (деякі автори наводять цифру 0,05 % всього населення).

Дальше іде проблема соціального розподілу, тобто в яких верствах населення зосереджуються таланти: соціальний розвиток, матеріальне забезпечення чи різні верстви