І все ж таки? Що примушує людину, незважаючи на всі перешкоди домагатися свого, доказувати, приносити людям свій винахід, свої вірші, картини, ідеї, свою літературну працю, своє відкриття? Що примусило М. Лермонтова кинути рідний край і шукати знань? Чому Є.Ціолковський і його учень-гімназист Чижевський в периферійній Калузі мріяли - один про космічні мандри, а інший - як забезпечити космонавтів киснем? Що примусило І.Я.Франка працювати по вісімнадцять годин на добу, стати енциклопедистом, то свого роду Леонардо-да-Вінчі в літературі? Ці “що” і “чому” можна продовжувати до безкінечності [22,ст15].

Розв’язання цих питань - майбутнє психології, хоча багато вважають, що краще сидіти в лабораторії і рахувати коливання осцилографа, ніж займатися вивченням обдарованості і творчості.

Майже для всіх очевидно, що творчі люди є носіями прогресу. Дослідження дозволили встановити у таких людей наявність особливих творчих здібностей чи креативності. Такі здібності забезпечуються трьома групами факторів:

1) біологічні передумови;

2) особлива організація психологічної діяльності особистості;

3) відповідний соціум.

До біологічних передумов відносять високу мобільність нервової системи, високий емоційний потенціал, витривалість, що забезпечує просто величезну працездатність, креативних геніїв; особливу організацію психічної діяльності.

Карл Юнг описав систему функціональних психологічних типів поведінки, визначив: чуттєвий, інтуїтивний, мислиннєвий, відчуттєвий. По відношенню до креативних особистостей той чи інший тип це поєднання специфічних творчих здібностей, що направлені на перетворення і зміни. Всіх їх об'єднує інтуїтивний тип пізнання, раціональний метод прийняття рішень [48].

Існує і інша точка зору, згідно якої є вроджені передумови розвитку майбутньої обдарованості. Це так звана міжпівкульова організація діяльності мозку, згідно якої одні люди мають більш розвинуту ліву півкулю (логічна, словесна, аналітична, понятійна), друга - права (чуттєва, образна, інтуїтивна, синтетична, нелінійна), є люди яким притаманна інтеграція двох півкуль. Явище міжпівкульової асиметрії було описано ще І.П. Павловим, який розділив людей на три типи: художній, мисленнєвий і середній. По відношенню до талановитості це так звані всебічно обдаровані люди типу Леонардо-да-Вінчі (художник, архітектор, винахідник), І.Я.Франко (вчений, поет, письменник), чи, високорозвинута діяльність лівої півкулі - філософи, математики - Є.Ціолковський, або правої - художники і музиканти, наприклад, І.Левітан У.Дісней. Список можна продовжити, є дані, що переважання одної із півкуль, тобто методу переробки інформації і способу мислення спостерігається у 21 % дітей.

Вміння впливати на інших, розвивати психічну енергію (внутрішній ентузіазм), силу волі, непохитну наполегливість, вміння переживати життєві кризи, прагнути до самоактуалізації, власне ці риси і складають портрет творчо обдарованої людини [ 20,ст7].

Розглянемо третій фактор - соціум. На основі цілого ряду досліджень можна сказати, що умови життя дитини в сім’ї і дитинства в цілому - важливий фактор розвитку передумов даних природою. За допомогою біографічного методу було доказано, що надто турботливі батьки - просто смерть для творця і новатора, бо такі батьки навівають страх і в таких сім'ях виражають залежні дорослі. Творча особистість росте в сім’ї, де дітям, а це від 6 років надана самостійність, де вони можуть експериментувати, де за невдачею не наступає покарання. Дуже часто вже в сім'ї можуть бути закладені передумови майбутньої діяльності творця і інноватора: у мілліонера підприємця батько мав свій невеликий бізнес; у технічного генія батько мав відношення до інженерної професії; у поета, письменника - письменницька сім’я. Не менш вагомий вплив на становлення особистості здійснюють не тільки батьки, але й міфічні герої [43,ст. 56].

Багато геніїв проявили свої здібності ще в дитинстві: М.Лермонтов в два роки говорив рифмованими фразами; О.Блок в сім років створив свій перший цикл віршів; Білл Гейтс в п'ятнадцять років написав свою першу програму регулювання вуличного руху і організував свою справу. Необхідно замітити, що сім’я завжди підтримувала перші кроки дитини. Що стосується формальної освіти, то тут суперечливі дані. Для когось школа, вчитель, були вагомим фактором розвитку творчого успіху, а для когось школа була “гальмом”. Багато геніїв відкидали школу, надаючи перевагу займатися самостійно. Їх відрізняє від ледарів і дітей, які не мають інтересу до пізнання незвичайна працьовитість, пізнавальна активність, сильне бажання реалізувати в дію свою мрію, але вони відмовляються пристосовуватись до загального конформізму і традиційних догм.

Виявилось, що для розвитку творчих здібностей важливе значення мають часті переїзди батьків, зміна оточення, творчий стиль життя батьків, їх пристрасний інтерес до якоїсь справи [50,17ст ].

Отже, інноваторам, творцям, властивий особливий тип мисленнєвої діяльності, ігнорування традицій і стандартів, їм притаманні такі риси характеру, як деспотичність, впевненість в собі, бунтарство, розкутість, впертість, уміння успішно переборювати кризові ситуації, пристрасність, азартність.

Згідно досліджень зарубіжних авторів вагомий вплив на розвиток особистості обдарованої дитини здійснюють наступні фактори:

Адекватний розумовий коефіцієнт. Трохи вище норми, або надто високий чи надто низький - це перешкода на шляху до цілі.

Порядок народження. На первістків в сім’ї дивляться як на лідерів.

Переїзди. Сприяють самостійності, здатності ризикувати, незалежності, вчать справлятися