Перша точка зору полягає в тому, що як таких, творчих здібностей немає. Обдарованість виступає в якості необхідної, але недостатньої умови творчої активності особистості. Головну роль в детермінації творчої поведінки відіграють мотивації, цінності, особистісні риси (А.Дж.Танненбаум. Л.Олох, А.Маслов та. ін.). до числа основних рис творчої особистості відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем, незалежність в невизначених і складних ситуаціях.

Друга точка зору полягає в тому, що високий рівень розвитку інтелекту передбачає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу, як такого немає. Ця точка зору являється найменш достовірною. Багато в цій позиції визначається поглядами її представників на природу інтелекту.

Прихильники зведення творчих здібностей до інтелекту, опираються на емпіричні дані, до числа яких відноситься класична робота Л.Тернена і К.Кокса. В 1926 році вони проаналізували біографії 282 західноєвропейських знаменитостей і намагались на основі досягнень в віці від 17 до 26 років оцінити їх коефіцієнт інтелекту. Крім того вони опирались на шкалу Стенфорд-Біне, для оцінки інтелекту в дитинстві. В процесі оцінки досягнень враховувались не тільки інтелектуальні, але й творчі досягнення, що апріорно ставило під питання достовірності висновків. Якщо методика враховує не тільки інтелектуальні, але й творчі показники, висновки про зв'язок інтелекту і творчих здібностей являється артефактами методу. Про те результати К. Кокса отримали широке визнання і увійшли в підручники з психології. Порівняння віку оволодіння знаннями і навичками знаменитих людей з аналогічними даними вибірки звичайних дітей показало, що коефіцієнт інтелекту знаменитостей значно вищий від середнього (158,9). Звідси Л.Термен зробив висновок, що генії - це ті люди, яких ще в ранньому дитинстві, за даними тестування можна віднести до категорії високообдарованих.

Однак високий рівень інтелекту не гарантує творчих досягнень. Можна бути інтелектуалом і не стати творцем [15,256ст].

Відсутність однозначного зв'язку між інтелектом і творчістю с аргументом для прихильників підходів альтернативних редукціоністському. Згідно третього підходу творча здібність є самостійним фактором, незалежним від Інтелекту (Дж.Гїллфорд, К.Тейлор, Г.Грубер, Я.А.Пономарьов). В більш “м’якому” варіанті ця теорія гласить, що між рівним інтелекту і рівним креативності є незначна кореляція. Найбільш розвинутою концепцією є “теорія інтелектуального порогу” Е.Торранса: якщо IQ нижче 115-120, інтелект і креативність утворюють єдиний фактор, при IQ вище 120 творча здібність стає незалежною величиною, тобто немає креативів з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю.

Припущення Е.Торранса на диво співпадають з даними Д.Н.Перкінса: для кожної професії існує нижчий допустимий рівень розвитку інтелекту. Люди з IQ нижче визначеного рівня не можуть оволодіти даною професією, але якщо IQ вище цього рівня, то прямого зв'язку між інтелектом і рівнем досягнень немає. Головну роль у визначенні успішності роботи відіграють особистісні цінності і риси характеру [ 16,5-12ст ].

Важливим етапом у визначенні креативної обдарованості стали ідеї Дж.Гілфорда про існування самостійних і відмінних форм інтелектуальної активності - конвергентне (логічне, лінійне, векторне) і дивергентне (що розходиться в різних напрямках одночасно, алогічне) мислення. Креативність як особливий вид творчого мислення він узяв за принцип визначення обдарованості. За основу ж креативності - процеси дивергенції, перетворення та імплікації.

В своїх пізніх роботах Дж.Гілфорд згадує шість параметрів креативності:

1) здібність до виявлення і постановки проблеми;

2) здібність до генерування великого числа ідей;

3) гнучкість - здібність до продукування різних ідей;

4) оригінальність - здібність відповідати на подразники не стандартно;

5) здібність удосконалювати об'єкт, додаючи деталі;

6) здібність рішати проблеми, тобто здібність до аналізу і синтезу [10,442ст ].

Основну критику робіт Дж.Гілфорда і Е.Торранса і їх послідовників дали М.Воллах і Н. Коган. В дослідженнях Гілфорда і Торранса вийшла залежність між рівнем IQ і рівнем креативності. Чим вищий рівень інтелекту, тим більша ймовірність того, що у досліджуваного будуть високі показники креативності, хоча при високому інтелекті можуть зустрічатись низькі показники креативності.

М.Воллах і Н.Коган вважають, що перенесення Дж.Гілфордом і Е.Торрансом тестових моделей вимірювання інтелекту на вимірювання креативності привело до того, що тести креативності діагностують IQ, як і звичайні тести на інтелект. Вони в своїй роботі змінили систему проведення діагностики креативності, надаючи досліджуваним стільки часу, скільки їм було необхідно для рішення задачі. Тестування відбувалось в ході гри, при цьому змагання між учасниками зводилось до нуля. Вчені вивели, що діти, які володіють високим рівнем інтелекту і високою креативністю були впевнені в своїх здібностях, мали адекватну самооцінку. Вони володіли внутрішньою свободою і разом з тим високим самоконтролем. При цьому вони можуть здаватися малими дітьми, а через деякий час. якщо цього вимагає ситуація, поводитись по-дорослому. Виявляють великий інтерес до всього нового і незвичайного, вони володіють великою ініціативою, але разом з тим успішно пристосовуються до вимог свого соціального оточення, зберігаючи особистісну незалежність в думках і вчинках.

Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності прагнуть шкільних успіхів, які виражаються в позитивних оцінках. Тяжко переносять невдачу, можна сказати в них переважає не надія па успіх, а страх перед невдачею. Вони уникають ризику, не люблять виносити на загал свої думки. Вони стримані, скриті, в них дуже мало близьких друзів.

Діти, які володіють низьким рівнем інтелекту, але високим рівнем креативності часто потрапляють в позиція “ізгоїв”. Вони важко пристосовуються до шкільних вимог, часто мають захоплення “на стороні”, де вони можуть вільно проявити свою творчість. Вони тривожні, страждають від зневіри в собі, “комплексу неповноцінності”, часто вчителі називають їх “тупими”, неуважними, оскільки вони з неохотою виконують завдання і не