Для читающих и воспринимающих «по объекту» изображения нужны специально предусмотренные развивающие средства обучения чтению, которое вело бы их к полному и глубокому восприятию объекта в форме художественного изображения. Процент таких читателей довольно высок, и если в 8 и даже в 9 классе можно еще надеяться на известное продвижение в их литературном развитии при условии целой системы индивидуальных заданий и упражнений , то в 10 классе едва ли можно что-либо сделать» [4; 56].

Крім певних типологічних закономірностей у формуванні художніх інтересів читачів, які зумовлюються їх віковими особливостям, є і такі закономірності, що диктуються іншими факторами – соціальними, національними і навіть зональними. Темпи розвитку і кількісних і якісних їх показників залежать також від статі. На основі педагогічних експериментів, проведеного колективом інституту художнього виховання Академії педагогічних наук, встановлено, що високими науковими критеріями оцінки художніх творів дівчата у 2 - 3 рази більше, ніж хлопці, хоч, правда, у різних зонах процентне співвідношення якісного приймання мистецтва між хлопцями і дівчатами далеко не однакове: наприклад, для Баку – Тбілісі – 71%, для Москви – 57%, для Мурманська – Архангельська – 20%, для Ташкента – Алма-Ати – 16%. У п'ятому класі література є улюбленим предметом у 10% хлопців і 25% у дівчат, у десятому класі – у 7% хлопців і 41% дівчат. Таким чином, у хлопців з роками навчання інтерес до художньої літератури зменшується, у дівчат навпаки. Частково це пояснюється професійною орієнтацією учнів. Є також свої особливості у розвитку художньої культури студентів з міських і сільських шкіл.

Тож, спілкуючись із твором художньої літератури, студенти повинні бути максимально уважними, читати вміло, кваліфіковано, проникати глибоко у суть книги, повсякчас розвивати уяву для повного осягнення непростого художнього слова.

Висновок

У своєму житті людина зустрічається з багатьма книгами. А серед них значне місце посідає художня література, до якої людина звертається у часи радості та смутку, тоді, коли потребує поради або естетичної насолоди.

Дуже важливим у спілкуванні людини і книги є двосторонній діалог автора і читача, що здійснюється за допомогою художнього слова. І сприймання літератури визначається як об'єктивним , так і суб'єктивним складом – читач сприймає книгу крізь призму власного досвіду – що є характерним саме для белетристики.

Добре розвинена уява сприяє повноцінному осягненню студентами художнього твору. У їх свідомості яскраво постають змальовані автором картини, події твору. Тому людині з недостатньо розвиненою уявою досить важко читати художню книгу.

Одне із важливих передумов осмисленого читання – вміння мислити художніми образами. Нерівномірність мислення наочно-образними компонентами пояснюється механізмами співвідношення у різних студентів першої і другої сигнальних систем (за вченням І.П. Павлова). А ще не слід забувати про різницю у характері відтворюючої уяви, емоційної вразливості, пам'яті, розвитку тощо.

Отже, читаючи, головне – подолати наївний реалістичний підхід, сприймати умовність художньої форми, поетичний домисел, уявляти прочитане в образах.

Список використаних джерел:

1. Антонов А.В. Сприймання та розуміння тексту. - К.: Знання, 1977. - 48с.

2. Загальна психологія: Підруч. для студ. вузів/С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко. – Вінниця: Нова Книга, 2004. - 704с.

3. Макарова Л.І. Основи психології і педагогіки . – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 116с.

4. Молдавская Н.Д. Опыт изучения читательского восприятия старших школьников//Восприятие учащимися литературного произведения и методика школьного анализа. – Л., 1972. – С. 28-56.

5. Неділько В.Я. Методика викладання української літератури в середній школі: Підр. для студ.ун-тів і пед. ін-тів. – К.: Вища школа, 1978. - 248с.

6. Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. - М.: Книга, 1972. - 154с.

7. Пасічник Є.А. Українська література в школі. – К.: Рад. школа, 1983. – 319с.

8. Психологія: Підручник/ Ю.Л.Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін. - К.: Либідь, 2000. - 558с.

9. Синиця О.І. Особливості сприймання учнями художньої літератури//Література учить жити. – К.: Рад. школа, 1968. - С. 53-65.

10. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі: Метод. посіб. для вчителя . – К.: РВЦ Проза, 1995. - 255с.

11. Чепелева Н.В.Психологія читання тексту студентами вузів. – К.: Либідь, 1990. - 100с.

12. Шапар В.Б. Психологічний тлумачний словник. – Х.: Прапор, 2004. – 640с.

13. Якобсон П.М.Психология художественного восприятия. - М.: Искусство, 1964. - 86с.