При здійсненні рухів у цю область кори надходять імпульси, які сигналізують про швидкість рухів і напругу м'язів.

Рухові відчуття людини дуже точні, на їхній основі здійснюється постійна нервова регуляція м'язів у кожен момент здійснення рухів. Якщо рухові рецептори порушуються, то людина не може здійснити рух без зорового контролю.

Статичні відчуття - відчуття положення тіла і простору відносно напрямку сили ваги, відчуття рівноваги. Рецептори цих відчуттів знаходяться у внутрішнім вусі.

Рецептором обертальних рухів тіла є напівкульні канали внутрішнього вуха, які розташовані в трьох взаємно перпендикулярних плоскостях. При прискоренні чи уповільненні обертального руху рідина, що заповнює напівкульні канали, натискає (за законом інерції) на чуттєві волоски, що викликають відповідне збудження. Переміщення в просторі по прямої лінії відбивається в отолітовому апараті. Він складається з чуттєвих кліток з волоссям, над якими розташовані отоліти (подушечки з кристалічними включеннями).

Зміна положення кристалів сигналізує мозку напрямок прямолінійного руху тіла. Напівкульні канали й отолітовий апарат є вестибулярним апаратом. Він зв'язаний зі скроневою областю кори і мозочком за допомогою вестибулярної галузі слухового нерва.

Сильне перезбудження вестибулярного апарата викликає нудоту, тому що цей апарат зв'язаний із внутрішніми органами.

Вібраційні відчуття виникають у результаті відображення коливань від 15 до 1500 Гц у пружному середовищі. Ці коливання відбиваються всіма частинами тіла. Вібраційна чутливість підвищується в людей, що втратили зір.

Для людини вкрай стомлюючі і навіть хворобливі вібрації порядку 5 Гц.

Органічні відчуття - відчуття, які зв'язані з інтерорецепторами, які розташовані у внутрішніх органах. До них відносяться відчуття ситості, голоду, ядухи, нудоти, болю і т.і.

Інтерорецептори зв'язані з корою через підкіркові утворення - гіпоталамус. Органічні відчуття не дають точної локалізації, а іноді носять підсвідомий характер. Сильні негативні органічні відчуття можуть дезорганізувати свідомість людини.

Використання знань про закономірності

відчуттів у слідчій практиці

Знання закономірностей відчуттів сприяє більш кваліфікованому розслідуванню злочинів. Наприклад, проводячи слідчий експеримент, слідчий повинний враховувати, що чутливість залежить від ряду факторів (від тривалості перебування в даній обстановці, від впливання рядів подразників, від досвіду людини і його фізіологічного стану).

У ряді випадків несумлінність показань виявляється в результаті їх невідповідності порогам чутливості. Так, наприклад, якщо людина, що дає показання затверджує, що вона не помітила різниці у вазі між двома шухлядами, а перевірка показала, що ця різниця значно перевищує різницевий поріг, тобто є підстава засумніватися в правдивості показань. При цьому варто мати на увазі, що оптимальною умовою розрізнення є таке розходження між подразниками, що в кілька разів перевищує поріг розрізнення (оптимальний поріг розрізнення). Показання про колірні якості об'єкта, що сприймався в сутінковому висвітленні, повинні оцінюватися критично.

Іноді слідчий може виявити необґрунтовану недовіру до різних показань двох свідків тої самої події. Наприклад, відомо, що повна адаптація до темряви настає через 30 - 40 хв. Якщо один свідок був цілком адаптований до темряви, а інший знаходився в цих умовах лише кілька хвилин, то показання останнього будуть неточними, неповними. Однак це не дає підстави виявляти до нього недовіру.

Адаптація до запаху (наприклад, до газу) може бути причиною бездіяльності в аварійній ситуації. Але якщо підозрюваний затверджує, що він не помітив значної зміни сили якогось звукового подразника, ті слідчий, знаючи про низьку адаптацію до звукового подразника, слушно засумніватися в істинності цього твердження.

Іноді свідки дають неточні показання через контраст відчуттів.

Наприклад, свідки одного злочину затверджують, що злочинець був одягнений у білий костюм і був дуже високим. У дійсності вони бачили людину середнього росту, у сірому костюмі на чорному тлі.

Нерідко контрастне виділення яскравих кольорів, яскравих вогнів, що горять на тлі нічної темряви інтерпретується як наближеність об'єкта. Відомі випадки, коли свідки затверджують, що транспорт проїхав вночі по найближчій дорозі, хоча в дійсності він проїхав по більш вилученій дорозі.

Задача слідчого - відтворити всі істотні умови, в яких відбувалося відображення окремих властивостей предметів і явищ, і врахувати основні закономірності чутливості.

ЗМІСТ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Питання які розглядаються у контрольній роботі: