УДК 007:02

О. М. КОБЄЛЄВ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Розглядаються концептуальні засади формування системи організаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень у соціально-комунікаційній сфері України. Визначаються склад, структура і перспективи використання цієї системи.

Ключові слова: організаційно-аналітичне забезпечення, управлінські рішення, інформаційна аналітика, соціально- комунікаційна сфера.

Рассматриваются концептуальные основы формирования системы организационно-аналитического обеспечения принятия управленческих решений в социально-коммуникационной сфере Украины. Определяются состав, структура и перспективы использования этой системы.

Ключевые слова: организационно-аналитическое обеспечение, управленческие решения, информационная аналитика, социально-коммуникационная сфера.

In article are considered conceptual bases of formation of system of a supply with organizational–analytical of acceptance of administrative decisions in socially-communication branch of Ukraine. The structure and prospects of use of this system are.

Key words: organizational-analytical maintenance, administrative decisions, an information analytics, socially-communica- tion branch

Однією з основних передумов, що забезпечує ефективність управління процесом інституціоналізації соціально-комунікаційної сфери (СКС) суспільства в організаційно-функціональних структурах, організації та управлінні, технологіях, теорії та методиці, міжнауковій методології [5; 8; 15], є прийняття відповідних існуючим умовам середовища управлінських рішень, обраних із можливих альтернатив. Тобто необхідно знаходити правильні рішення щодо напрямів розвитку СКС за умов постійного подолання значних інформаційних невизначеностей. Саме тому виникає необхідність створення надійної системи наукового супроводу, зокрема, організаційно- аналітичного забезпечення управління СКС, що надає можливість вирішувати значний комплекс проблем: 1) отримувати інформацію, необхідну для обґрунтування цілей і формування завдань управління СКС; 2) аргументувати прийняття управлінських рішень у зазначеній сфері; 3) якнайкраще виходити із кризових і неоднозначних ситуацій у галузі; 4) сприяти розробці концепцій, проектів, програм, планів і прогнозів розвитку СКС; 5) удосконалювати організацію і систему управління галуззю.

Як слушно підкреслюється в [1; 2; 4; 9; 11-14; 16], інформаційно- аналітичні структури мають забезпечувати можливість:

отримання систематичної аналітично-оглядової інформації з найважливіших аспектів зовнішнього управлінського середовища;

підготовки аналітичних і прогнозних матеріалів з актуальних проблем стану й розвитку управлінського об'єкта;

розробки ситуаційних моделей вирішення перспективних проблем;

оперативного отримання оптимального обсягу інформації в непередбачених і надзвичайних ситуаціях.

Як засвідчує аналіз останніх публікацій, проблемам СКС і інформаційно-аналітичної діяльності приділяється значна увага вітчизняних і зарубіжних дослідників. Зокрема в працях вітчизняних дослідників В. Беби- ка, В. Горового, В. Ільганаєвої, М. Слободяника висвітлені процеси становлення, інституціоналізації та управління СКС. Інформаційно-аналітична діяльність, зокрема й як елемент управлінських рішень, розглядалася в працях українських і російських учених В. Бакуменка, І. Бестужева-Лади, Г. Гордукалової, І. Давидової, В. Ільганаєвої, П. Конотопова, І. Кузнецова, С. П. Кулицького, Ю. Курносова, І. Левкіна, І. Мелюхіна, Е. Семенюка, Н. Сляднєвої, Ю. Сурміна, С. Терещенка, М. Тихомирова. У дослідженнях науковців далекого зарубіжжя Г. Брувера, А. Вілдавські, Д. Гупті, П. Діксо- на, П. де Леона, Ч. Ліндблома, К. Паттона й Д. Савицькі, Л. Планкетта, Г. Саймона розглядаються важливі аспекти політичного аналізу, аналітичної діяльності в державному управлінні, які становлять інтерес і для процесу організаційно-аналітичного забезпечення СКС. Передусім ідеться про висновок, що прийняття управлінського рішення є суттєвою складовою управлінського процесу з послідовними етапами виявлення та діагностування проблемних ситуацій, розробкою альтернатив та вибором однієї з них, що найбільше відповідає виходу з ситуації, що склалася.

Водночас серед невирішених аспектів загальної проблеми залишається ще багато питань, головне з яких полягає в тому, що не розроблена концепція системи організаційно-аналітичного забезпечення СКС, не обґрунтовані її структура, функції, напрями розвитку.

Отже, мета статті полягає в розробці концептуальних засад системи організаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень у СКС України.

Вирішення цих завдань пов'язане із деякими труднощами. У сфері інформаційної аналітики як основи системи організаційно-аналітичного забезпечення СКС, ще не склалася критична маса дослідницького матеріалу, яка б надала змогу за допомогою простого синтезу сформувати її концептуальне бачення. Безсумнівними перешкодами на шляху узагальнень є обмеженість і закритість емпіричного матеріалу, роль якого відіграють характеристики різних аспектів діяльності аналітичних інституцій. Певну проблему становить і деяка термінологічна невизначеність [10] щодо різних видів аналітики: інформаційної, політичної, державно-управлінської тощо. Наприклад, у розробленій Ю. Сурміним [16] класифікації аналітичної діяльності, в якій наведено понад 30 видів аналітики, починаючи з політичної, економічної і закінчуючи теоретичною, інформаційна аналітика навіть не згадується.

Не ставлячи за мету проводити детальний термінологічний аналіз, зазначимо, що в політичній (державно-управлінській) аналітиці існують два основні підходи до терміна «аналітика». Передусім під аналітикою розуміють [16] галузь діяльності, що стрімко розвивається і базується на отриманні інформації за допомогою аналітичних методів для потреб практичної діяльності. Аналітика в цьому аспекті постає як діяльність із виробництва знання про процес і в процесі вироблення, прийняття й реалізації політичних рішень.

Інший аспект трактування аналітики – це ототожнення її із прикладною політико-управлінською дисципліною, що використовує безліч методів дослідження й аргументації з метою розробки принципів і методів підготовки, прийняття і реалізації публічно-політичних рішень у проблемних ситуаціях, що є суспільно значущими [16].

Інформаційна аналітика, яка розглядається як особлива сфера людської діяльності, покликана забезпечити інформаційні потреби суспільства за допомогою аналітичних технологій, завдяки переробці вихідної інформації й здобуттю якісно нового знання [10; 12-15], є ближчою до першого з вищенаведених трактувань аналітики. При цьому інформаційна аналітика не обмежується політичною сферою.

Хоча джерела аналітичної діяльності сягають часів Сократа, котрий широко використовував діалоговий спосіб вирішення завдань, основоположником аналітики все ж вважають Арістотеля, який у фундаментальній праці «Аналітика»