Єдиним засобом оптимального вирішення завдань планування розвитку СКС, відповідно до цілей і можливостей держави, й ефективне управління нею в процесі функціонування, може бути тільки створення організаційно-аналітичної системи підтримки прийняття управлінських рішень. Тому структурна схема перспективного процесу прийняття рішень у СКС має включати, як один з головних елементів, не фрагментарну підтримку прийняття рішень, а систему підтримки прийняття рішень, тобто блок «фрагментарна підтримка прийняття рішень у СКС» на рис. 1 необхідно замінити блоком «система підтримки прийняття рішень у СКС». Така заміна передбачає необхідність перекладення всього процесу регулювання розвитку СКС на значно вищий рівень системної організації процесів прийняття управлінських рішень, яка реалізується на принципово новій методологічній і технологічній основі [1; 4; 11; 8; 16].

Певна річ, що практична реалізація системи підтримки прийняття управлінських рішень у вітчизняній СКС потребує не лише вирішення складних науково-інженерних завдань, пов'язаних з конструюванням спеціалізованого програмно-апаратного комплексу на базі сучасних інформаційних

технологій і спеціальних прикладних програмних засобів, акумулювання відповідних фінансових ресурсів, але й попереднього визначення методологічних засад формування зазначеної системи. На наш погляд, зазначена система має базуватися на запропонованій І. Бестужевим-Ладою «методиці довгострокового попереджувального аналізу даних» [4; 6; 11; 16], яка передбачає дотримання таких етапів:

постановка проблем і побудова їх ієрархії, що складається з ключових і субключових проблем: при цьому бажаною є так звана індикація проблем, тобто подання їх як упорядкованої сукупності індикатумів – найменувань конкретних показників і індикаторів;

виявлення перспективних проблем, до яких належать:

а) ті, що виникають і вже даються взнаки;

б) очікувані – ті, що ще не виникли, але можуть почати виникати за певних умов. Поряд із перспективними необхідно зважати і на поточні проблеми; якщо останні може фіксувати особа, яка приймає рішення, та її апарат, то для виявлення перспективних проблем необхідна група експертів;

цілепокладання, яке передбачає визначення мети, заради якої здійснюються всі рішення; головним критерієм цілепокладання є досягнення оптимуму;

побудова «дерева рішень» і аналіз наслідків його прийняття. На цьому етапі найважливішим є попереднє врахування негативних наслідків тих чи інших рішень.

Зважаючи на результати досліджень, зокрема [1; 4; 6-9; 8; 11-14; 16], вважаємо, що у складі системи організаційно-аналітичного супроводу прийняття управлінських рішень у СКС мають передбачатися такі основні модулі:

введення, контролю і дослідження вхідної інформації, її первинної обробки;

конструювання і адаптації моделей (їх структурних та прогнозних форм);

дослідження, селекції і композиції моделей, що конструюються;

контролю і діагностування стану СКС;

напрацювання допустимих альтернативних рішень;

взаємодії галузевих та місцевих органів управління СКС;

урахування впливу внутрішніх і зовнішніх змін й обмежень на СКС;

підтримки адміністрування баз даних і банку знань;

визначення і коригування цілей, стратегії та завдань розвитку СКС України;

навчання і тренінгу.

Таким чином, організаційно-аналітичне забезпечення управлінських структур СКС необхідно розглядати як складову соціально-комунікаційних процесів, де необхідність і специфічний характер інформування керівництва визначаються вимогами систематичного аналізу й упорядкування необхідної інформації. Структуру інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень у СКС, як і в будь-якій іншій галузі, можна вважати оптимальною лише в тому разі, коли вона в конкретних умовах максимально сприяє виконанню загальних функцій управління – прогнозування, планування, організації, координації обліку, контролю, регулювання, активізації, стимулювання, кожна з яких потребує відповідного за змістом, формою, обсягом, місцем й часом подання даних.

При цьому необхідно зважати на те, що інформаційна аналітика нині являє собою соціальне явище, яке швидко розвивається, для якого характерні деякі закономірності. Найважливішою серед них є інституціо- налізація інформаційно-аналітичної діяльності, що стає поширеним і впливовим видом соціально-економічної діяльності, яка все сильніше спирається на цінності, норми й стандарти, що формуються в суспільстві [7-9; 12-14; 16]. Відповідно до цієї закономірності відбувається активізація інтелектуальної діяльності взагалі й аналітичної зокрема. При цьому особливо посилюється значущість конструктивної аналітики в процесах здійснення реформ не лише в СКС, а й у суспільстві в цілому. Одночасно відбуваються суттєві структурні зміни інформаційної аналітики, пов'язані з посиленням її професіоналізації та спеціалізації, поглибленням поділу праці. Стрімко відбувається всебічна технологізація інформаційно-аналітичної діяльності, насичення сучасним програмно-комп'ютерним забезпеченням, евристичними методами пізнання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Амосов О. Організаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень стосовно державного регулювання сучасної української економіки/ Олег Амосов, Андрій Дєгтяр// Вісн. НАДУ. – 2003. – №3. – С. 24-30.

Артамонов Г. Т. Центры анализа информации / Г. Т. Артамонов, В. М. Чистяков// Итоги науки и техники. – Сер. Информатика. – Т. 6. – М.: 1981. – 224 с.

Афонцев С. Неопределенность и проблемы экономической трансформации / С. Афонцев // Мировая экономика и междунар. эконом. отношения. – 1996. – № 10. – С. 20-23.

Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : моногр. / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.

Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз : моногр. / В. М. Бебик – К. : МАУП, 2005. – 440 с.

Ващенко К. Роль політичного прогнозування у формуванні стратегічних засад суспільного розвитку / К. Ващенко // Освіта регіону. – 2008. – № 1-2. – С. 33-37.

Диксон П. Фабрики мысли/ П. Диксон. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2004. – 505 с.

Ільганаєва В. О. Інституалізація соціально-комунікаційної сфери суспільства / В. О. Ільганаєва // Освіта регіону. –