6. Опір керівника змінам, яких потребує час.

7. Відсутність часу для підлеглих (у підлеглих виникає питання: "З ким такий керівник працює?").

8. Ігнорування внеску працівників у системі досягнень фірми, колективу.

9. Прагнення швидко усунути проблему замість остаточного її розв'язання.

10. Занадто серйозне сприйняття ділового життя (прикрашайте культуру ділового спілкування вдалими жартами, робіть її ближчою до людських потреб).

Контроль як управлінська діяльність

Контроль завжди необхідний. Керівництво часто не наважується передати свої повноваження, начебто люди нароблять помилок, які буде важко виправити. Це свідчить про відсутність відповідного контролю та погану організацію праці.

Контроль сам по собі не має бути обмеженням для індивідуальної свободи.

Контроль як управлінська діяльність має відповідати таким вимогам:*

бути всеосяжним та об'єктивним;*

орієнтуватися на кінцеві результати;*

повинен мати безперервний та регулятивний характер;*

бути гнучким, не заважати виконанню основної роботи;*

відповідати змісту тих робіт, які контролюються;*

бути зрозумілим для тих, кого контролюють;*

бути своєчасним;*

забезпечувати перевіряючих необхідною, зрозумілою інформацією;*

бути економічним, тобто відповідати вимозі, затрати на контроль не мають бути більшими, ніж результати, яких досягають у процесі контролю.

Управлінська відповідальність

Управлінець, керівник на відміну від підлеглого несе відповідальність не тільки за себе, а й за підлеглих йому працівників і за результати роботи всього колективу.

Відповідальність підлеглого обмежується переважно відповідальністю за свої дії. Це так звана виконавча відповідальність. На керівникові лежить управлінська відповідальність (визначення пріоритетів діяльності, розробка планів роботи, прийняття рішень, розподіл доручень (завдань), контроль виконання, отримання кінцевого результату праці).

У багатьох керівників невипадкова перевтома від роботи, такий стан спостерігається у всіх країнах. Бажано знати і те, що ціна помилок за неправильно прийняте рішення надзвичайно висока (за радянської влади глобальна хімізація, меліорація, БАМ, гігантські будови тощо).

Тому висновок такий: кожен керівник, управлінець повинен думати і прораховувати перед прийняттям рішення; керівник не має права виконувати роботу за підлеглих; керівник несе особисту відповідальність за прийняття неефективних, шкідливих рішень.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої ос-віти. — К., 2000.

2. Карнеги Д. Как завоевать друзей и как оказывать влияние на лю-дей. — М., 1990.

3. Коломінський Н. Л. Психологія менеджменту в освіті (Соціально-психологічний аспект). — К., 2000.

4. Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент. — К., 1996.

5. Паркинсон С. Н., Рустомджи М. К. Искусство управления / Пер. с англ. К. Савельева. — М., 1999.

6. Пірен М. Конфлікт і управлінські ролі (соціо-психологічний ана-ліз). — К., 2000.

7. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения: Пер. с англ. — М., 1989.

8. Фуллер Д. Управляй или подчиняйся: проверенная техника эффективного менеджмента: Пер. с англ. — М., 1992.

9. Черкасов В. В., Платонов С. В., Третяк В. И. Управленческая деятельность менеджера. Основы менеджмента. — К., 1998.

10. Чмут Т. К. Культура спілкування: Навч. посіб. — Хмельницький, 1996.

11. Шейнов В. П. Скрытое управление человеком (Психология мани-пулирования). — Минск, 2001.

12. Щёкин Г. В. Теория социального управления: Монография. — К., 1994.