Погляд на вибір професії як на частину життєвого самовизначення людини не обмежує активність суб’єкта вибору професії і, враховуючи весь спектр факторів професійного самовизначення, стверджує про індивідуальну ієрархію факторів вибору професії, що характерна для кожного індивіда. Всі об’єктивно існуючі фактори впливають тією чи іншою мірою на вибір професії, однак від особливостей суб’єкта вибору насамперед залежить, які фактори стають визначальними. Об’єктивно існуючі фактори являються лише можливостями, варіантами, а те, які з них і в якій комбінації стануть визначальними при професійному самовизначенні, залежить від особливостей конкретної особистості. Велике значення має суб’єктивний образ ситуації вибору, який може суттєво відрізнятися від об’єктивної картини в силу різноманітних причин (Головаха).

Беручи за основу принцип активності особистості у здійсненні професійного вибору, Пряжніков Н.С. пропонує змістовно-процесуальну модель професійного самовизначення [31, 17-18]. Вона полягає у побудові особистісного професіонального плану за наступними параметрами:

усвідомлення цінності чесної (суспільно-корисної) праці (ціннісно-моральна сторона самовизначення);

загальне орієнтування в соціально-економічній ситуації в країні і прогнозування перспектив її якісної зміни (врахування конкретної соціально-економічної ситуації і прогнозування престижності обраної професії);

усвідомлення необхідності професійної підготовки для повноцінного самовизначення і самореалізації;

загальне орієнтування у світі професійної праці (макроінформаційна основа самовизначення);

виділення подальшої професійної мети і її узгодження з іншими важливими життєвими цілями;

виділення проміжних і найближчих професійних цілей як етапів і шляхів до кінцевої мети;

знання про обрані цілі: професії та їх спеціальності, відповідні професійні навчальні заклади і місця працевлаштування (мікроінформаційна основа самовизначення);

прогнозування зовнішніх перешкод на шляху до виділених цілей;

знання шляхів і способів подолання зовнішніх перешкод;

прогнозування внутрішніх перешкод (недостатках, вадах), які ускладнюють досягнення професійних цілей, а також знання своїх достоїнств, переваг, що сприяють реалізації намічених планів і перспектив (самопізнання як важлива сторона самовизначення);

знання шляхів і способів подолання внутрішніх перешкод (і оптимального застосування переваг), що сприяють підготовці до самостійного усвідомленого вибору і майбутньої професійної діяльності;

наявність системи резервних варіантів вибору у випадку невдачі по основному напрямку самовизначення;

початок практичної реалізації особистої професійної перспективи і постійне вдосконалення (коректування) намічених планів за принципом «зворотного зв’язку».

Як вже було зазначено, ситуація вибору професії характеризується двозначністю: світ професій, що володіють широким спектром характеристик, і суб’єкт вибору, особистість з усіма її особливостями.

Проаналізуємо спочатку першу сторону процесу самовизначення, тобто характеристики професій. Традиційно загальна схема опису професій зводиться до чотирьох аспектів [27, 9]:

соціально-економічний – коротка історія професії, її роль в системі народного господарства, інформація про підготовку кадрів, перспективах просування тощо;

виробничо-технічний – дані про технологічний процес, об’єкт, знаряддя і предмет праці, робоче місце, форми організації праці;

санітарно-гігієнічний – інформація про мікрокліматичні умови, характер освітлення та інші санітарні фактори, режим і ритм праці;

психофізіологічний – вимоги професії до особливостей психічних процесів і властивостей особистості.

Іншою набагато важливішою стороною процесу професійного самовизначення є суб’єкт праці і його особливості. Говорячи про складність такого утворення, як суб’єкт діяльності, А. Н. Леонтьєв вихідними його характеристиками називає свідомість (як відображення об’єктивної дійсності) і діяльність (як перетворення дійсності) [22, 74-78]. Вищою інтегруючою здатністю суб’єкта є творчість, а найбільш узагальненими ефектами, а разом з тим і потенціалами – здібності і талант. Окрім об’єктивно існуючої картини наявні ще й суб’єктивні уявлення особистості як про світ професій, так і про себе. Це суттєво ускладнює ситуацію вибору професії і розширює спектр факторів, які його обумовлюють.

До основних факторів вибору професії належать наступні утворення: здібності (як психологічні механізми, необхідні для успіху в певному виді діяльності), темперамент, характер, інтереси (пізнавальний, професійний, інтерес до професії, схильності). Ці фактори відносяться до суб’єктивних. Наступна група факторів (об’єктивні) включають в себе: рівень підготовки, стан здоров’я, інформованість у світі професій. Виділяють також соціальні фактори: соціальне оточення, домашні умови, освітній рівень батьків, соціально-економічний статус батьків тощо.

Особливе значення, особливо на сучасному етапі розвитку суспільства, надається таким факторам, як мотиви професійної діяльності, життєві цінності індивіда, минулий досвід, уявлення про майбутнє. Крім того, ряд вчених підкреслює значення загальної активності, самооцінки, впевненості в досягненні успіху, рівня сформованості свідомої психічної саморегуляції [16, 120-131].

1.2. Характеристика основних факторів професійного вибору.

Як згадувалось у попередньому питанні всі фактори, що мають вплив на професійне самовизначення можуть бути умовно поділені на дві групи [14, 119]:

об’єктивні, до яких входять поінформованість у світі професій, рівень підготовки, соціальне оточення, домашні умови, соціально-економічний статус батьків тощо;

суб’єктивні, до яких входять здібності, професійні інтереси, рівень домагань, мотиви, ціннісні орієнтації тощо.

Вирішальне значення на здійснення професійного вибору мають фактори другої групи. На перший план виходить активність самої особистості.

Мотивація при виборі професії – це стимули, заради яких людина здатна прикласти свої зусилля, тобто на що орієнтувалася людина при виборі тієї чи іншої професії: соціальна значущість цієї професії, престиж, заробіток. Що хоче отримати студент від вищої освіти, яких життєвих цілей досягнути, які якості сучасного спеціаліста у собі сформувати і які цінності відіграють в його житті найважливішу роль.

Одним з найбільш значущих мотивів вибору професії являються інтереси суб’єкта. Вони усвідомлюються раніше і ясніше всіх інших, стають передумовою розвитку схильностей, здібностей і професійно важливих якостей особистості [38, 44-48]. Інтереси характеризуються певною динамікою розвитку. В основі структури інтересів