За допомогою методики виявляються наступні напрямки спрямованості особистості в процесі діяльності:

1. Спрямованість на себе (СЯ) – орієнтація на пряму винагороду і задоволення особистих потреб незалежно від якості роботи, точки зору співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.

2. Спрямованість на спілкування (СС) – прагнення при будь-яких умовах підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність (не обов’язково для виконання справи, а заради самого спілкування), орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в підтримці і емоційних відносинах з людьми.

3. Спрямованість на справу, діло (СД) – зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власну точку зору, корисну для досягнення мети.

Опитувальник самооцінки схильностей до різних типів професійної діяльності.

Ця методика складається з двох бланків: списку видів діяльності та бланка відповідей (див. додаток 2). Учням пропонується текст опитувальника з детальною інструкцією. Методика містить групування видів праці з врахуванням ряду класифікаційних ознак: об’єкта праці, знарядь праці, а також їх вимог до особистості, які пред’являються відповідним видом діяльності.

Визначають п’ять типів професійної діяльності:

професії типу «людина – техніка», пов’язані з взаємодією людини з технічними об’єктами;

професії типу «людина – природа», в яких об’єктом праці виступають природні системи – рослини, тварини, мікроорганізми та умови їх існування;

професії типу «людина – людина», пов’язані із взаємодією людини з іншими людьми;

професії типу «людина – художній образ», в яких об’єктом праці виступають художні образи або їх елементи;

професії типу «людина – знакова система», де об’єктом праці є умовні знаки та їх ознаки-слова, цифри, формули, хімічні символи, ноти, схеми, графіки.

Учням пропонується ознайомитися з наступною інструкцією: «Зробіть в бланк відповідей відповідною позначкою найбільш привабливі для вас види діяльності. Цифри в стовпцях таблиці відповідають номеру запитання в списку видів діяльності. При цьому, коли дуже подобається даний вид діяльності, то поставте «++», коли просто подобається – «+», коли не подобається – «-», коли зовсім не подобається – «--», коли не знаєте, то поставте «0».

При обробці результатів ведеться підрахування позитивних і негативних відповідей для кожного типу професій. Визначаються типи з найбільшою кількістю плюсів. Максимальні суми позитивні (чи негативні) свідчать про усвідомлену схильність (чи навпаки) піддослідного до відповідного типу професій.

2.2. Вивчення професійної спрямованості та професійних схильностей старшокласників, їх роль у процесі професійного самовизначення.

Результати дослідження і їх аналіз.

В результаті проведеного дослідження був отриманий ряд даних, які піддалися подальшій обробці і детальному аналізу.

Участь у дослідженні взяли 62 учня 10-11 класів (віком 16-17 років). З них 29 осіб чоловічої статі і 33 – жіночої.

Нагадаємо, що мета нашого дослідження полягає у з’ясуванні особливостей професійного самовизначення особистості, а саме у діагностиці особистісної спрямованості молоді та схильностей до вибору професії певного типу. Розглянемо результати, отримані за методикою Б. Басса (табл. 1).

Таблиця 1. Розприділення різних груп респондентів за певними типами особистісної спрямованості, %

Вид професійної спрямованості особистості | Респонденти

Юнаки | Дівчата | Загальні результати

На себе (Я) | 31 | 30 | 30

На спілкування (С) | 38 | 65 | 53

На справу, діло (Д) | 31 | 5 | 17

З приведеної вище таблиці видно, що більша частина учнів характеризується спрямованістю на спілкування (53 %), тобто їхнім прагненням при виконанні певної професійної діяльності є не стільки досягнення певного результату, як бажання підтримувати емоційні стосунки з людьми (співробітниками). Характерною для таких людей є залежність від групи, підвищена потреба у неофіційному спілкуванні. Якщо враховувати стать опитаних, то помітно, що більше це прагнення виявляється у дівчат (65 %). За кількістю осіб наступним іде спрямованість на себе (30 %), що виражається у орієнтації на винагородження і задоволення, агресивності у процесі досягнення бажаного соціально-економічного статусу, прагнення до влади та підпорядкування інших. По цьому показнику і юнаки, і дівчата характеризуються певною однорідністю (відповідно 31 і 30%). Професійна спрямованість на справу займає останнє місце у списку (тільки 17 %). Хоча якщо брати показники юнаків, то цей вид спрямованості не можна назвати незначущим. Майже третина опитаних респондентів чоловічої статі (31%) схиляється до орієнтації на ділову співпрацю, виконання роботи якнайкраще тощо.

Ще одним цікавим фактом дослідження може бути те, що з віком і з наближенням до завершення шкільної програми зростає орієнтація учнів на спілкування і дещо зменшується частка спрямованих на себе.

Наступним етапом нашого дослідження стало виявлення схильностей випускників до вибору професії того чи іншого типу (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл опитаних відповідно до професійних переваг, %

Тип професійної

діяльності | Респонденти

Юнаки | Дівчата | Загальні результати

Людина-людина | 44 | 30 | 36

Людина-природа | 19 | 10 | 14

Людина-художній образ | 1 | 45 | 25

Людина-знакова сис-ма | 6 | 10 | 8

Людина-техніка | 30 | 5 | 17

Загальні результати свідчать, що більшість респондентів (36 %) схильні до професій типу «людина-людина», який базується на взаємодії людини з іншими людьми. Для успішного освоєння і здійснення професійної діяльності цього типу необхідно постійно вдосконалювати власні знання, вміння, навички, формувати у себе високий рівень само витримки. Найменш привабливими для учнів є професії типу «людина-знакова система», до якої схиляються лише 8