Значна кількість опитаних юнаків схиляються до типу «людина-техніка» (взаємодія людини з технічними об’єктами) (30 %). Цікавим є факт повної протилежності відповідей, які стосуються професій типу «людина-художній образ»: дівчата – 45 % (максимум відповідей), юнаки – лише 1 %.

За даними по двох методиках можна зробити наступні висновки. Більшість старшокласників характеризуються спрямованістю при виборі професії і при подальшому її виконанні переважно на неофіційне, емоційне спілкування з людьми. Це негативно може відобразитися на якості вироблення певних товарів, однак це безсумнівно надає перевагу людям, занятим у сфері надання різноманітних послуг. Високий показник професійної спрямованості на спілкування за методикою Б. Басса корелює з схильністю учнів обирати професії типу «людина-людина»: лікарі, педагоги, продавці, психологи тощо. Високий відсоток спрямованості юнаків на успішне виконання діяльності відповідає високому показнику по виборі професій, пов’язаних з роботою з різноманітним технічним устаткуванням; в той же час високий відсоток спрямованості на спілкування у дівчат корелює з схильністю до типу «людина-художній образ».

За допомогою цих методик стало можливим продіагностувати рівень усвідомлення схильності до вибору професії того чи іншого типу. Останній характеризується певною відмінністю у певних груп старшокласників. Деякі з них точно впевнені, що їхнє майбутнє дійсно залежить від певної професії, а інші, вибираючи певний варіант відповіді, просто вказують, що цей тип професій є для них «найменш непривабливим», ніж інші. Дані про характер усвідомлення старшокласниками свого професійного вибору та динаміку цього процесу можна отримати з таблиці 3 (%):

Рівень усвідомлення | Вік і стать опитуваних | Загальні

дані

15-16 р. | 17-18 р.

юнаки | дівчата | юнаки | дівчата

Високий | 25 | 67 | 63 | 65 | 56

Невисокий | 75 | 33 | 37 | 35 | 44

Як видно у 15-16 років дівчата переважають юнаків за рівнем усвідомлення професійного вибору. Проте ближче до закінчення навчання в школі ці показники за двома статями вирівнюються на користь високого рівня усвідомлення. Узагальнюючі дані (високий рівень – 56 %, невисокий – 44%) свідчать про те, що більшість випускників середніх загальноосвітніх шкіл відповідально і цілеспрямовано підходить до професійного самовизначення. Це може пояснюватися як результат самостійної роботи деяких учнів над собою і усвідомленого вибору професії на основі аналізу власної особистості, так і ефективним функціонуванням системи професійної орієнтації і професійної пропаганди.

Однак великий відсоток тих, які роблять свій професійний вибір не у відповідності до своїх можливостей. Вони орієнтуються на думку батьків, друзів, ЗМІ, на престиж певних професій, а зовсім не рахуються з вимогами тих чи інших спеціальностей, погано поінформовані у світі професій. Такі люди потребують спеціальної допомоги, яку вони можуть отримати від розгалуженої сучасної системи профорієнтації.

2.3. Форми психолого-педагогічної допомоги випускникам при виникненні труднощів у виборі професії.

Правильний вибір професії як наслідок професійного самовизначення забезпечує швидке оволодіння професією, підвищує задоволеність працею, сприяє закріпленню трудової дисципліни, сприяє, або навпаки, затрудняє загальний розвиток і становлення особистості, оскільки являється таким явищем, яке при неправильному проходженні може знищити все життя людини, зруйнувати всі її плани і зробити її нещасною.

Згідно з проведеними соціологічними і психологічними дослідженнями рівня сформованості професійних планів, лише 30-40 % випускників шкіл можуть самостійно обрати професію, не вдаючись до сторонньої допомоги [4, 13]. Решта (більша частина) випускників потребує допомоги профорієнтаційної служби. Це і призвело до розвитку системи професійної орієнтації.

Професійна орієнтація – з одного боку є самостійною областю знання а з іншого боку, формується на стику педагогіки, психології, соціології, економіки, філософії, медицини тощо. Системний підхід до визначення професійної орієнтації дозволяє не тільки врахувати її міждисциплінарні аспекти, але й визначити цілі, задачі, функції, структуру, зміст профорієнтації. Система профорієнтації покликана здійснювати різноманітну допомогу при виборі професії; психологічна допомога при цьому посідає певне місце.

Традиційно виділяють наступні функції системи профорієнтації [4, 6-23]:

соціальна – засвоєння певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють здійснювати соціально-професійну діяльність в якості повноправного і повноцінного члена суспільства;

економічна – покращення якісного складу працівників, підвищення професійної активності, кваліфікації і продуктивності праці;

психолого-педагогічна – виявлення, формування і врахування індивідуальних особливостей кожного оптанта;

медико-фізіологічна – врахування вимог до здоров’я і окремих фізіологічних якостей, що необхідні для виконання тієї чи іншої професійної діяльності.

Таким чином, оптимальна система профорієнтації повинна враховувати всі важливі аспекти вибору професії. Невід’ємною стороною профорієнтації є професійна просвіта.

Професійна просвіта включає в себе професійну інформацію, пропаганду і агітацію, передбачає озброєння випускників певною сукупністю знань про соціально-економічні, психофізіологічні та інші особливості різних професій, про умови вибору і про шляхи отримання професії тощо. Системою професійної пропаганди охоплюється весь контингент випускників, тому якість її роботи має дуже велике значення. Особливо важливими є повнота і достовірність інформації. Однак достовірна інформація про світ професій – це ще не все. Крім того в задачі професійної просвіти повинно входити формування у обираючих професію вміння оперувати інформацією про світ професій, враховувати умови правильного вибору професії і усвідомлювати різноманітні аспекти вибору