1. Оптант добре орієнтується у світі професій, вибрав собі професію відповідно до своїх інтересів, здібностей, має уявлення щодо шляхів отримання професії, але звертається до профконсультанта з метою підтвердження свого професійного вибору. Не дивлячись на відсутність труднощів у даному випадку, консультант все ж може провести деяке додаткове дослідження особистості оптанта, оскільки за зовнішнім благополуччям можуть приховуватися певні особистісні проблеми, які негативно можуть вплинути на процес самовизначення.

2. Оптант має декілька варіантів професійного плану і не знає який з них обрати для втілення. В даному випадку завданням профконсультанта є визначення спрямованості особистості, мотивів вибору професії; потрібно детально розглянути разом з клієнтом альтернативи вибору і на цій основі обрати один найоптимальніший.

3. У деяких випадках професійний план може породжувати суперечності або внутрішні (недооцінка себе, завищений рівень домагань тощо), або зовнішні (непорозуміння з батьками, вчителями тощо). Тут важливо вияснити зону конфлікту. Додатково необхідно провести декілька зустрічей з батьками, вчителями, якщо виникає така необхідність.

4. Клієнт не має професійного плану, невпевнений в собі, однак проявляє деякі схильності до того чи іншого виду професійної діяльності. В даному випадку профконсультант організовує систематичну роботу з клієнтом, під час якої охоплює всі аспекти формування професійного плану й професійного самовизначення.

5. Можливою також є ситуація, в якій клієнт не має ні сформованого професійного плану, ні виражених схильностей до якоїсь сфери діяльності. В даному випадку проводиться обширна діагностична робота, в ході якої виясняються різноманітні особливості суб’єкта вибору професії, а також причини відсутності схильностей. Перш за все профконсультанту потрібно допомогти клієнту проявити себе як особистість. Можливо причиною відсутності професійного самовизначення є якісь дефекти у розвитку певних сфер особистості суб’єкта вибору професії.

Отже, здійснюючи допомогу у виборі професії, психолог-профконсультант зіштовхується з широким колом психологічних проблем, що викликані різноманітними аспектами розвитку особистості на етапі закінчення загальноосвітньої школи, які, можливо, лише частково пов’язані з вибором професії, однак тісно переплетені з життєвим самовизначенням.

Тому головною метою системи профорієнтації є формування в учнів внутрішньої готовності до усвідомленого і самостійного вибору професії, життєвих цілей, планів щодо їх досягнення, готовності до побудови і корекції перспектив особистісного розвитку в рамках конкретної професійної діяльності.

Висновки

В даній роботі увага акцентується на вивченні особистісних якостей, які є найвагомішими чинниками здійснення професійного вибору старшокласниками. Сюди відносяться здібності, інтереси, схильності, ціннісні орієнтації тощо. Професійний вибір являється свідомим, самостійним, цілеспрямованим процесом, а тому цілком залежить від розвитку психіки людини і вищеперерахованих її компонентів.

Емпіричні дослідження, проведенні на основі методик Б. Басса та М. Волокової і основані на вказаних теоретичних передумовах, дозволяють стверджувати, що у переважної більшості старшокласників процес професійного вибору є дійсно самостійним та усвідомленим. Важливим з точки зору розуміння процесу професійного самовизначення є встановлений факт, що в загальному учні бачать себе в майбутньому. Про це свідчить певна професійна спрямованість особистості, вибір відповідного типу професії і, найголовніше, усвідомлене, цілеспрямоване прагнення до освоєння найбільш привабливої професії, що в майбутньому веде до матеріального збагачення і до гармонії свого внутрішнього світу.

Як і варто було сподіватись є певні міжстатеві відмінності у схильності до типу професії.

Юнаки надають перевагу професіям типу «людина-людина» та «людина-техніка», а натомість найменший відсоток припадає на «людина-художній образ». Дівчата, навпаки, більш схильні до професій типу «людина-художній образ». Спільним для обох статей є малий відсоток переваг освоєння спеціальностей, де об’єктами є умовні знаки та їх ознаки-слова, цифри, схеми, графіки тощо.

Визначивши професійні переваги старшокласників, завданням профорієнтації є допомога учням у вдосконаленні навичок, які необхідні для успішного освоєння професії певного типу, а також знайомити їх з основними застереженнями і протипоказаннями, які негативно відбиваються на виконанні відповідної професійної діяльності.

Дослідження показали, що дівчата і юнаки характеризуються спрямованістю на спілкування. Однак спостерігається певна різниця у динаміці розвитку цього. У юнаків спочатку переважає спрямованість на себе, а вже при наближенні до моменту здійснення професійного вибору формується спрямованість на спілкування і на діяльність.

Однак також встановлено, що великий відсоток учнів потребує цілеспрямованої сторонньої допомоги з боку системи профорієнтації. Особливо актуальним завданням профорієнтації є надання допомоги дітям так званої групи ризику, адаптація наявних методик до цього особливого контингенту дітей та створення нових.

Можна на основі проведених досліджень навести основні лінії успішного та ефективного розвитку системи профорієнтації:

Професійна орієнтація не повинна обмежуватися виключно професійною сферою. Професійне самовизначення має бути гармонійним доповненням більш ширшого явища – особистісного та життєвого самовизначення. При виникнення випадків, коли при виборі професії людина керується виключно питаннями престижу певної професії, завдання професійної орієнтації полягає у формуванні єдності професійної і життєвої перспективи, чи потрібна ця професія в майбутньому і чи зможу я її добре опанувати тощо.

При проведенні профорієнтаційної роботи варто підкреслювати на самостійності вибору професії, не нав’язувати свою думку, а плавно підштовхувати оптанта в потрібному напрямку, щоб він відчував власну відповідальність за зроблений вибір. При цьому можна ненав’язливо ознайомлювати учнів з прикладами успішних і неуспішних життєвих шляхів, пов’язаних з вибором тієї чи іншої професії.

Успішність у школі не слугує показником відсутності проблем у професійному виборі. Тому профорієнтаційну роботу слід організовувати з усіма