III етап - загальне доброзичливе і зацікавлене ставлення до дитини після розгляду картинок.

Поведінкові реакції дитини фіксують в таблиці. Кожному виду реакції привласнюється наступне умовне позначення:

О - орієнтування, Рух - рухові, Е - емоційні, Р - робочі.

Прізвище та ім'я дитини | Вік дитини | Вид оцінки

Позитивна | Негативна

Компоненти поведінки

О | Рух | Е | Р | О | Рух | Е | Р

Обробка даних.

Для визначення емоційного ставлення дитини до себе порівнюють основні поведінкові реакції малюка в 1 і 2 ситуаціях. На цій підставі роблять висновки про те, наскільки диференціювалося загальне відношення дитини до себе і конкретне, засноване на його реальному досягненні при рішенні задачі. Визначають, як залежить ця диференціація від виду оцінки і контексту відносин з дорослими.

Вивчення прояву відчуття гордості за власні досягнення у дітей 3 років. Методика розроблена Гуськовою Т. В. і Єлагіною М. Р. і направлена на вивчення основних особових новоутворень у дітей в період кризи трирічного віку.

Для проведення дослідження необхідно приготувати пірамідку, її зображення (зразок) і конструктор.

Дослідження проводиться індивідуально з дітьми 2 років 6 міс. - 3 років 6 міс. Експеримент складається з 5 серій, кожна з яких включає 3 завдання.

Наприклад, перша серія включає завдання:

1) зібрати пірамідку, використовуючи картинку-зразок;

2) побудувати будиночок з деталей конструктора (без зразка);

3) скласти вантажівочку з деталей конструктора (без зразка).

Чотири інші серії будують аналогічно, щоб виявити стійкі характеристики поведінки дитини по відношенню до наочного світу і дорослих.

За 1-е завдання, незалежно від якості виконання, дитина отримує похвалу, за 2-е - оцінку "зробив" або "не зробив", відповідно своєму результату, рішення 3-ої задачі не оцінюється. При ускладненнях експериментатор пропонує дитині допомогу.

При обробці даних аналізують активність дітей в ході виконання завдань по двох параметрах:

1) зв'язок дитини з наочним світом відображає цінність досягнень в здійснюваній діяльності (схвалення завдання, що свідчить про інтерес і мотиваційну забезпеченість діяльності, цілеспрямованість у виконанні завдання), вникнення в рішення задачі (глибина вникнення в сам процес діяльності), оцінка дитиною продуктивності своєї діяльності;

2) зв'язок дитини з дорослим відображає самостійність у виконанні завдань (відношення дитини до допомоги дорослого, його емоційні прояви); пошук оцінки дорослого і відношення до неї.

Показники активності оцінюють за наступною шкалою:

при максимальному вираженні показника дитині дається 3 бали

при середньому - 2 бали

при низькому - 1 бал.

Таким чином, І рівень вияву активності – 0-7 балів, ІІ – 7-14 балів, ІІІ – 14-21 бал.

Результати підрахунків заносять у таблицю

Показники активності | Оцінка активності дітей різного віку (в умовних балах)

Сприйняття задачі

Наполегливість

Вникнення

Самостійність

Оцінка свого результату

Пошук оцінки дорослого

Ставлення до оцінки дорослого

Загальна кількість

Аналізують, як зростає активність дитини в пошуку оцінки дорослого. Простежують емоційні реакції при отриманні або відсутності оцінки. З'ясовують, чи з'являються афектні форми поведінки (перебільшення своїх досягненні, спроби знецінити невдачу) при неуспіху або відсутності оцінки дорослим успіху дитини.

Узагальнюючи отримані результати, роблять висновок про появу такого особового новоутворення, як "гордість за власні досягнення" (воно інтегрує наочне відношення до дійсності, відношення до дорослого як до зразка, відношення до себе, опосередковане досягненням).

У випадку якщо дослідження проводиться в групі дітей, то доцільним буде ввести вікову градацію: порівняти результати за показниками активності залежно від вікової групи 2 р. 6 міс. - 2 р. 10 міс., 2 р. 10 міс. - 3 р. 2 міс., 3 р. 2 міс. - 3 р. 6 міс.

Методика дослідження дитячої самосвідомості і статево-вікової ідентифікації розроблена Н. Л. Білопольською і призначена для дослідження рівня сформованості тих аспектів самосвідомості, які пов'язані з ідентифікацією статі і віку. Призначена для дітей від 3 до 11 років. Може застосовуватися для дослідницьких цілей, при діагностичному обстеженні дітей, при консультуванні дитини і для коректувальної роботи.

Методика "Намалюй себе". Тест призначений для дітей 4-6 років і направлений на виявлення рівня самооцінки дитини. Середній час виконання завдання - 30-40 хвилин.

Необхідні матеріали: стандартний лист білого нелінійованого паперу, складений навпіл, чотири кольорові олівці - чорний, коричневий, червоний і синій.

Перша сторінка залишається чистою, тут після проведення роботи записуються необхідні відомості про дитину. На другій, третій і четвертій сторінках у вертикальному положенні зверху великими буквами надрукована назва кожного малюнка - відповідно: "Поганий хлопчик/дівчинка (залежно від статі дитини) ", "Хороший хлопчик/дівчинка", "Я сам(а)".

Інструкція: "Зараз ми з вами малюватимемо. Спочатку ми намалюємо поганого хлопчика або погану дівчинку. Будемо ми його малювати двома олівцями - коричневим і чорним. Чим гірший буде хлопчик або дівчинка, якого ви намалюєте, тим меншим повинен бути малюнок. Зовсім поганий займе дуже мало місця Але все одно повинно бути ясно, що це малюнок людини".

Після того, як діти закінчили малювати, дається наступна інструкція: "А зараз ми намалюємо хорошого хлопчика або хорошу дівчинку. Малювати ми їх будемо червоними і синім олівцем. І чим краще буде дівчинка або хлопчик, тим більший повинен бути малюнок. Дуже хороший займе весь листок".

Перед третім малюнком дається така інструкція: "На цьому листочку хай кожний з вас намалює себе. Себе ви можете намалювати всіма чотирма олівцями".

Тест сімейних стосунків (для дітей від 3 до 11 років). Дана діагностична методика призначена для дослідження особливостей взаємовідношення дитини і членів його сім'ї як основного ядра можливої напруженості в сімейних міжособових відносинах.

Завдання дослідника - допомогти дитині включити з емоційних чи логічних причин або виключити з сімейного кола важливих осіб. При цьому створена нею в тестовій ситуації сімейна група не