правові;

моральні;

естетичні.

Перейдемо до видів відхилень ендогенного походження. Тут ми будемо мати справу з проявами хворобливої конституції психіки, на якій важко відбилася пережита епоха, з важкою спадковістю. З різними дефектами нервової системи і психіки, сюди відносять відхилення від норми спеціального лікувального режиму.

Сюди увійдуть усякого роду невротики, істерики невростеніки, діти з різного роду дефектами в емоційній та вольовій області, дати загальну характеристику якої дуже важко через дивну розмаїтність форм. Одним з найбільш характерних ознак у даному випадку буде загальна нестійкість психіки, погана її опірність шкідливим впливом, підвищена емоційна збудливість слабість затримуючих центрів і сильна схильність до всякого роду душевним вивертам [5,96].

Таким чином, під супранормними натурами ми будемо розуміти такі характери у яких:

здібність до творчої переробки збірних матеріалів, хоча б у вигляді досить високої працездатності;

підвищеної обдарованості, хоча б і однобічної;

розвиненого морального почуття.

Таким чином, можна стверджувати, що сутність девіантної поведінки досліджували і соціальні педагоги, і психологи. Із узагальнення їхніх тверджень випливає, що девіантна поведінка – це система вчинків, що віхиляються та відрізняються від загальнопринятих норм суспільства в галузі права, культури, моралі.

1.2. Види девіантної повелінки

Адиктивна поведінка

Адиктивна поведінка – це поведінка людини, для якої притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану різних хімічних речовин чи постійної фіксації уваги на первинних видах діяльності з метою розвитку та підтримання інтенсивних емоцій.

Досить часто зустрічається такий вид девіантного поводження, як алкоголізм. Він характеризується тим, що виникає звикання, а надалі психічна і фізична залежність від алкоголю.

Розрізняється алкоголізм побутовий, при якому мається звикання до алкоголю, але питуща людина здатна контролювати кількість напою і навіть тимчасово припинити його вживання в невідповідних для випивки ситуаціях, і алкоголізм хронічний, при якому відзначені вище можливості втрачаються. У цих випадках міняється стійкість до алкоголю. На початкових етапах витривалість збільшується і приходиться для досягнення бажаного ефекту, поступово підвищується кількість алкоголю. Надалі витривалість знижується і сп’яніння виникає від порівняно невеликої кількості алкоголю.

Психічна залежність, що виникає в зв’зкуз припиненням прийому алкоголю по тим, чи іншим причинам, виражається пригнобленим настроєм, тривогою, занепокоєнням і страхами, а фізична – у слаботі, розбитості, болях у м’язах, запамороченні, загальній пітливості, тремтінні рук і пальців і т. д.

Дані соціологічних досліджень виявляють цікаву картину. З одного боку, переважна кількість опитаих підлітків вважає, що пияцтво – велике зло, з іншого боку – таж переважна кількість або п’є, або випиває як усі.

Фактично алкоголь увійшов у наше життя, ставши елементом соціальних ретуалів. Однак ця соціокультурна ситуація дорого обходиться суспільству. Як свідчить статистика 90% випадків хуліганства серед підлідків і майже 40% інших злочинів пов’язані саме зі сп’янінням. Убивства, розбійні напади, грабежі, нанесення тяжких тілесних ушкоджень у 70% випадків відбувається молодими осбами в нетверезому стані.

Причини алкоголізму в підлідковому середовищі містять у собі, як мінімум, два фактори: з одного боку, це особливості особистості, що привертають конмформні, незрілі, схильні до наслідування психопатичні особливості і невротики, з іншого боку – звичай вживати алкоголь у визначеному суспільстві, групі, середовищі і головним чином – у родині. Велике значення має вік, у якому людина почала вживати алкоголь: у молодому віці легше виникає звичка до випивки і виникає залежність до алкоголю.

Розрізняють просте алкогольне сп’яніння і хронічний алкоголізм. Просте алкогольне сп’яніння умовно розділяють на три ступені: легке, середнє, важке.

Таким чином, девіантне поводження обумовлене вживанням алкоголю, морально не менш збиткове, ніж самогубство. Відомий американський психолог З.Берн пише, що „хронічний алкоголізм є самогубство навіть у тому випадку, якщо питущий вважає своє прагнення до смерті „підсвідомим”.

В останні роки в країні зростає кількість девіантних відхилень у поводженні молодих людей таке трагічне захоплення і наступна хвороблива пристрасть, як

наркоманія. У зв’язку з цим важливо вміти обгрунтовано підходити до цього явища, що особливо часто зустрічається в молодіжному середовищі. Насамперед,

важливо розібратися, які ж відмінні ознаки з’являються в осіб, що вживають наркотики? Неменш актуальна здатність виділити перрямі свідчення виробництва і прийняття саморобної згубної отрути [11,98].

Отже, наркоманія – це хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією організму в наслідок зловживання наркотичними засобами. Виділяють три основні ознаки:

наявність сильного потягу до препаратів, що містять наркотики;

стан наркотичного сп’яніння;

абстистентний синдром.

Потяг до наркотиків виникає дуже швидко, в окремих випадках навіть після разового вживання. Підліток може відразу і не усвідомити те, що в нього потяг до наркотиків але, чим би він не був зяйнятий, думка про наркотичні засоби й одурманюючі речовини періодично і нав’язливо протягом усього дня спливатимуть у його свідомості, і якщо досвідченим наркоманам вдається ховати прояви наркотичного сп’яніння, то потяг наркотиків навіть вони сховати не здатні. Тема розмови цих людей неухильно повертається до наркотиків, прицьому в них відзначається задоволення. Нерідко виникає мрійлива посмішка. Вони цілком захопленні розповідями про наркотики. Ці розмови активізують потяг.

Результатами соціологічних досліджень показують, що головні мотиви споживання наркотичних засобів підлідками – спрага задоволень, бажання випробувати гострі відчуття, ейфорія, психологічне задоволення. Більшість опитаних наркоманів пристрастилися до зілля під впливом інших осіб, головним чином споживачів наркотиків з числа друзів, зайомих, при чому нерідко прилучення відбувається в компанії молоді. Споживання наркотиків у молодіжному середовищі дуже часто носить саме груповий характер. Багато наркоманів приймають наркотики в громадських місцях, деякі можуть це