9 | Студент 9 |

11 | 8 | 13 | 4 | 11 | 11 | 2 | 7 | 67 | 1,3

10 | Студент 10 |

10 | 8 | 8 | 14 | 13 | 5 | 10 | 5 | 73 | 1,2

11 | Студент 11 |

12 | 10 | 11 | 13 | 12 | 12 | 11 | 9 | 90 | 1,5

12 | Студент 12 |

14 | 14 | 13 | 15 | 14 | 15 | 13 | 9 | 107 | 1,5

13 | Студент 13 |

13 | 13 | 13 | 13 | 14 | 8 | 15 | 3 | 92 | 1,2

14 | Студент 14 |

10 | 10 | 13 | 14 | 9 | 8 | 13 | 9 | 86 | 1,35

15 | Студент 15 |

6 | 9 | 10 | 9 | 11 | 12 | 8 | 4 | 69 | 1,95

16 | Студент 16 |

8 | 10 | 10 | 12 | 10 | 10 | 14 | 5 | 79 | 0,35

17 | Студент 17 |

11 | 10 | 8 | 11 | 13 | 9 | 13 | 9 | 84 | 1,75

Всього |

165 | 158 | 181 | 197 | 170 | 154 | 186 | 123 | 1327 | 30,3

Діаграма адаптивних здібностей до стресу Рис. №1

З даної діаграми (Рис. №1) бачимо, що показники студентської молоді, у яких високий рівень розвитку адаптивності до стресу становлять 11,8%. Більшість молоді, з якими проводилось опитування, мають виражений (помірний) рівень розвитку адаптивності до стресу (76,4%). Кількість студентів, які мають середній рівень розвитку адаптивності до стресу становить 23,5%. Студентів з низьким рівнем розвитку адаптивності до стресу не виявлено.

Отже, показники, які отримали при проведенні з студентською молоддю опитувальника адаптивності до стресу, виявилися досить високими, що свідчить про здатність даної групи дуже добре пристосовуватися до складних, неординарних ситуацій.

2.2 Діагностики рівня соціальної фрустрованості студентської молоді.

Фрустрація – це психічне переживання, пов’язане з неможливістю зреалізувати власні цілі й заспокоїти потреби, що їх відчуває особа. Під впливом фрустрації виникають зміни в активності людини, які набирають форм поведінки з відхиленнями від норми, наприклад: агресії, репресії, апатії, утечі у світ мрій тощо, чим особа старається замінити невдалі дії [12, 166].

В групі студентської молоді проводився опитувальник, який фіксує ступіпь незадоволеності соціальними досягненнями в основних аспектах життєдіяльності (Додаток Б). Результати показали, що рівень фрустрованості в групі переважно понижений (47%). Також у багатьох студентів спостерігається дуже низький рівень фрустрованості (35%). Це означає, що молодь вміє конструктивно вирішувати свої проблеми, тобто в неординарних ситуаціях вони намагаються обдумувати та аналізувати дії з метою досягнення позитивного результату. Результати проведення діагностики рівня фрустрованості студентської молоді зображені на Рис. №2 та №3 у вигляді графіка.

Рівень фрустрованості студентської молоді.

Малюнок 3.

Рівень адаптивності студентської молоді до стресу

Рис. №3

Отже, з даних результатів можна побачити, що молодь вміє реалізовувати власні цілі й задовольнити потреби, які відчуває. Студентська група здатна пристосовуватися до різних труднощів та соціальних змін, які виникають на протязі життя. З такими показниками молодь добре соціалізується в суспільстві, активно засвоює соціальний досвід, соціальні ролі, цінності, норми, необхідних для успішної життєдіяльності в даному суспільстві.

У зв’язку з отриманими результатами дослідження за методикою адаптивності до стресу та методикою фрустрованості середнє арифметичне показує, що серед студентської молоді спостерігається високий рівень розвитку адаптивності до стресу, а за іншою методикою - фрустрованості – понижений рівень фрустрованості. Можна припустити, що студенти легко долають стресові ситуації і в них відносно низька схильність до фрустраційних станів.

Визначення статистичного зв’язку між двома методиками здійснювалося за допомогою розрахунку кореляцій між даними методики адаптивності до стресу та результатами методики рівня фрустрованості (Таблиця №2).

Кореляція

Таблиця №2

Фрустрація | Шкала

“Оп” | Шкала

“Сп” | Шкала

“АМ” | Шкала

“СС” | Шкала

“Вп” | Шкала

“УПФС” | Шкала

“СР” | Шкала

“СЧЖ” | Ас

Пірсон | ,991

(**) | ,994

(**) | ,994

(**) | ,993

(**) | ,990

(**) | ,993

(**) | ,992

(**) | ,995

(**) | ,994

(**)

Номер | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18

** Correlation is significant at the 0.01 level (2-tailed).

Між всіма шкалами фрустрованості та адаптивності до стресу виявлено значущі позитивні статичні зв’язки. Це свідчить про наявність тенденції зростання рівня адаптивності при збільшенні показників фрустрованості до помірного рівня від відсутності фрустрованості до дуже високого рівня фрустрованості включно та навпаки.

В нашому дослідженні в жодного із піддослідних не виявилось високого рівня фрустрованості. Тому ми не можемо зробити висновок про наявність прямо пропорційного зв’язку між адаптивністю студентської молоді до стресу і фрустрованості при зростанні рівня фрустрованості вище, ніж “помірний рівень”.

Отже, студентська молодь має досить високі адаптивні здібності до стресу і, водночас, низький рівень фрустрованості, що свідчить про високу стресостійкість студентів до різних життєвих труднощів. В різних складних ситуаціях, життєвих обставинах, які викликають стрес молодь вміє добре адаптуватися і знайти найоптимальніший вихід з будь-якої стресогенної ситуації.

2.3 Способи подолання стресових станів молоді.

Чи може молода людина протидіяти стресам у наш час? Може!!! Ми можемо з ним боротися, і досить успішно! Стрес не є чимось фатальним і його можна перемогти. Якщо стрес викликає у