Донедавна, домінуючою вважалася точка зору, згідно з якою конфлікти в родині, студентській групі або організації – річ бажана (доктрина школи Вебера), їх необхідно уникати , а якщо вони все ж таки з’являються , то гасити на ранній стадії , не даючи змоги розвиватися. Конфлікти асоціюють з усілякими негараздами, суперечками, боротьбою, і не мають позитивних ознак.

Прихильники школи «людських відносин» також вважали, що конфлікт – зло, і що його слід уникати. Визнаючи можливість суперечностей між цілями окремої особистості й організації, між лінійними та функціональними панками, між повноваженнями і можливостями посадових осіб та ін. , вони розглядали конфлікт як ознаку неефективної діяльності організації і поганого управління. Отже на їхню думку,конфлікти не виникають, якщо в організації добрі взаємовідносини між її членами.

Однак сучасна школа менеджменту дійшла висновку, що конфлікт, відіграє і позитивну роль – сприяє рухові організації вперед і визначає фактори, що заважають цьому процесові. Термін «конфлікт» Ніколанко Д.В визначає як джерело творчої енергії, якою слід управляти, тобто спрямовувати її у бажане русло. Ніколанко Д.Ф., Пролієнко Л.М. Індивідуально-психологічні особливості особистості. - К. 1987р. – 42 с.

Функції конфліктів,які дає Кудрявцев і Херсі поділяються на конструктивні та деструктивні.

Конструктивні функції:

1) конфлікт повністю або частково ліквідує конкретне протиріччя,яке виникає в наслідок недосконалості організації діяльності, помилок управління, інших причин. Він висвітлює проблемні місця, невирішені питання;

2) міжособистісні конфлікти впливають на відносини в колективі в цілому, або в тій частині, яка виявилася втягнутою у конфлікт;

3) конфлікт дає можливість більш глибоко оцінити індивідуально - психологічні особливості тих, хто прямо або опосередковано бере в ньому участь. Конфлікт тестує ціннісні орієнтації особи, силу його мотивів, які спрямовані на діяльність. Конфлікт висвітлює такі сторони психіки особистості, які в звичайних умовах є непомітним для оточуючих;

4) конфлікт в цілому справляє позитивний вплив на ефективність сумісної діяльності на колектив, в якому він відбувся, а також на якість індивідуальної роботи;

5) конфлікт є важливим джерелом розвитку особистості, міжособистісних відносин;

Деструктивні функції:

1) більшість міжособистісних конфліктів здійснюють негативний вплив на психологічний стан учасників конфлікту. Конфлікт негативно впливає на здоров’я людини;

2) у багатьох випадках конфлікт погіршує відносини між його учасниками;

3) конфлікти можуть здійснювати негативний вплив на ефективність індивідуальної і сумісної діяльності , а також на соціально - психологічний клімат в колективі;

2. Типологія конфліктів

Управлінський процес складний і різнобічний, тому що в ньому зайняті тисячі людей, з різними характерами, досвідом, метою. Людей може об’єднувати спільна діяльність, а може роз’єднувати за різноманітними причинами, нерідко особистого плану. Саме тоді виникає конфлікт, як завершальний етап загострення суперечностей.

Суперечності мають різний характер: антагоністичний і неатогоністичний. Люди з антагоністичним характером можуть підніматися до рівня непримиренності у боротьбі точок зору, поглядів, тоді це призводить до розриву або непримиренної боротьби обох сторін. Щоб не загострювати антагонізму до такої міри, потрібно зрозуміти логіку розвитку самої суперечності, адже антагонізм - одна з найгостріших форм суперечності.

В структурі управління потрібно звернути увагу на три види конфліктів, які дає Палеха Ю.І Див. Палеха Ю.І ., Кудін В.О. Культура управління і підприємства. – К., 1998. - 96 с.:

1) вибір одного з двох звичних варіантів життєвої ситуації;

2) вибір між двома приблизно значними за значимістю неприємними можливостями;

3) вибір між приємним і неприємним варіантом життєвої ситуації;

В першому випадку людина обирає такий варіант, який принесе найменшої шкоди іншим людям і одночасно задовольнить власні бажання. Тут спрацьовує висока моральна вихованість, розуміння справедливості.

Другий варіант значно складніший. Для прикладу, близька вам людина просить вас виступити з неправдою на загальних зборах колективу. У випадку вашої незгоди, сказала,що розірве ваші стосунки. В цьому конфлікті і постають вирішальним ваша воля, і особливо, совість. Конфлікт може завершитись вашою поразкою в галузі службових взаємин але перемогою моральною, торжеством вашої людської гідності.

Третій варіант – найскладніший вид конфлікту, бо він близький до другого варіанту, з тією лише різницею, що перед вами чіткий вибір між порядністю і підлістю, добром і злом.

Крім цих видів конфлікту, існує ще й, внутрішній конфлікт, зумовлений складною життєвою кризовою ситуацією. Життєво-кризовий конфлікт охоплює дві можливі ситуації :

а) неможливість реалізувати найзначніший задум у даний момент певного плану. Це своєрідне невдоволення собою, яке може завершитися депресивним станом, іноді навіть трагічним результатом;

б) особисте безсилля допомогти іншій людині, знаючи, що вона цього потребує.

Тільки особистий конфлікт несе в собі багато таємного, прихованого і незрозумілого. Цитуючи психологів, фізіологів вони визначають такий конфлікт таким чином:

- поява критичних днів в процесі фізичного розвитку через кожних 23 дні; емоційний –через 28 днів; інтелектуальний – 33 дні;

- починаючи з 10 років установлюють періоди розвитку з кульмінацією у хлопчиків – кожні 3 роки, у дівчат –кожні 2 роки.

- психологічні ритми кожні 7 років з «поворотними пунктами», починаючи з 6-7 річного віку.

Оскільки конфлікти виникають в певному людському середовищі, колективі, групі людей, їх можна звести до