Керівник – підлеглий, начальник – працівник.

Керівник – керівник, підприємець – підприємець.

Підприємець – клієнт, продавець – покупець.

Зіткнення окремих осіб у колективі.

Виробничі конфлікти за Н.В. Гришиною можна поділити на:

конфлікти, що виникають як реакція на перепону в досягненні особистих цілей трудової діяльності;

конфлікти, що виникають як реакція на поведінку, яка не відповідає загальновизнаним нормам стосунків і поведінці людей, зайнятих однією справою;

конфлікти, що виникають в силу індивідуальних особливостей членів трудового колективу Див. Гришина Н.В. Я и Другие. Общение в трудовом коллективе. – Л., 1990 . – 78 с..

Критерієм типології конфліктів може бути зміст протиріч, що приводять до конфлікту Див. Малишев А.А. Уміння впливати на колектив. – М., 1993. – 213 с.. Це протиріччя :

пошуку (новаторства і конфліктів);

групових інтересів (галузевість);

морального характеру (боротьба чесних);

очікувань, які не відбулися, тощо.

Сімейно – побутові конфлікти, які в сою чергу підрозділяються на:

Батьки – діти.

Чоловік – дружина. Цей конфлікт може охоплювати такі життєві аспекти:

на основі духовного, культурного;

на основі підходів до виховання дитини, тощо;

ревнощі;

матеріальні нестатки;

5) на ґрунті сексуальної несумісності;

Сутички між сусідами.

2. Непорозуміння із знайомими.

Кожен із названих типів конфліктів має різні сфери прояву, найзагальнішими з яких є такі:

1) Суспільно – політична сфера.

2) класово – антагоністична або групово - кланова за нинішніх умов життя.

3) Національна.

4) Підприємницька сфера, торгівля, бізнес.

5) Виробнича, трудова.

6) В сфері навчання, освіти, медицини.

7) Внутрішній конфлікт – життєва криза.

Будь – який конфлікт – це завжди глибоке переживання, страждання людини.

До ознак класифікації конфліктів можна також віднести Див. Гришина Н.В. Я и Другие. Общение в трудовом коллективе. – Л., 1990 .- 112 с.:

обсяги конфліктів (локальний або широкий);

тривалість перебігу (короткочасний або тривалий);

сила впливу на учасників (наскільки зачіпає статус особистості);

наслідки (позитивні та негативні).

3.Типи поведінки в кризових ситуаціях

Цитуючи психологів, вони розрізняють шість типів зворотної реакції тієї чи іншої людини на кризові ситуації, Див. Палеха Ю.І ., Кудін В.О. Культура управління і підприємства. – К., 1998 - 96 с.

.

1) Найбільший стійкий тип. Люди цього типу не віддають переваги жодній сфері життєдіяльності, їх нічим не проймеш. Їх в народі називають «товстошкірими» .

2) Хворобливо – переживаючи кризу. Люди цього типу переживають неспокій, кризову ситуацію глибоко переживають, вразливі до образ.

3) Винятково – хворобливі. Пристрасно ставляться до різних видів діяльності і будь – яка невдача сприймається як життєва трагедія.

4) Самозакоханий, формалістичний тип. Його нічим не проймеш, ніякий конфлікт його не зачіпає.

5) Малопроінформований. Інтелектуально «не перевантажений», мало обізнаний, в певних ситуаціях не здатний прийняти самостійне рішення.

6) Егоїстичний. Байдужий до всього, що його не стосується, проте заради власного благополуччя здатен піти на все.

Особливе місце і значення має конфлікт, зумовлений певною життєвою кризою.

Криза життя – своєрідне випробування людини на її соціальну і психологічну зрілість. Порушення контактів, самостійність супроводжується виникненням суперечностей між потребою в увазі, порозумінні, і не отриманні цього з боку оточуючих і поступовій втраті власної можливості на подібно стосовно інших.

Чим пасивніше емоції, чим глибше занурення в себе, тим болючіше і трагічніше буття людини, тим різкіше виростає небезпека її глибокої життєвої драми.

Головні причини цього переживання:

1) зниження самооцінки;

2) попадання у середовище із збідненим спілкуванням або в ускладнену ситуацію, з якої людина не бачить і не прагне знайти вихід;

3) послаблене почуття співпереживання, значне його зниження, що породжується егоцентризмом, підвищеною агресивністю, заздрістю;

Потрібно формувати культуру внутрішнього психічного життя, щоб можна було успішніше долати життєві труднощі, аналізувати себе.

Конфлікт виникає в результаті незнання тих, чи інших властивостей іншої людини, суті справи, до якої ви причетні, як результати напівзнання, суто суб’єктивного уявлення про людину чи певну справу, яку ви збираєтесь вирішувати.

На конфлікт, який виник властивості людського темпераменту реагують по – різному. Холерик вирішує все згарячу. Меланхолік довго зважує, роздумує. Флегматик досить спокійно реагує на подію, і часто дивується, чому люди не можуть примиритися один з одним. Сангвінік оперативно аналізує, прагне знайти компроміс.

На думку Шияна О.М., існує також дисгармонійний розвиток конфлікту, стосовно внутрішніх переживань і властивостей певного психічного людського типу саме з цієї точки зору Див. Ю. І Палеха. В.І. Герасимчук, О.М.Шиян. Психологія та педагогіка. - К., 1999 - 57 с.:

1. Легко збуджуваний тип – найбільш образливий, конфліктний. За характером – холерик .

2. Нестійкий тип – споживацькі принципи, йде за тим, хто йому вигідний. За характером може бути меланхоліком.

3. Гіпертимний – оптиміст. Для нього завжди все добре,ніяких проблем. Високої думки про себе.

4. Демонстративний тип. Прагнення будь-що звернути на себе увагу.

5. Сензетивний тип. Людина з підвищеною чутливістю. У вставлені до інших буває глибоко віддана, вірний другом.

6. Замкнутий тип. Утруднені контакти, важкий у спілкуванні. Характер флегматично-холеричний.

7. Астенічний тип. Підвищена втомленість, роздратований, підозрілий. Оточуюче середовище сприймає як постійні труднощі.

Кожна людина так чи інакше використовує у житті немало соціально-психологічних рольових масок, лабільно перебудовуючи свою психіку залежно від потреб ситуацій. Саме особистий конфлікт часто пов'язаний з неприйняттям людиною будь-якої ролі, виконанням ролі людини-функцій тощо. Остання якраз здебільшого властиве чоловікам, бо жінка виступає різноманітнішою в різних характеристиках.

5.Шляхи подолання конфлікту

Які б не були складні психологічні особливості , життєві перепони, людина постійно повинна формувати своє психічне життя, що завжди допомагає успішно долати певні конфліктні ситуації, життєві перепони, встановлюючи тісніші контакти з оточуючими людьми. Це потрібно хоча б для того, як говорить народна мудрість «поділене горе - це половина горя, а поділена радість - це подвійна радість».

Щоб вирішити конфлікти які