Слід зазначити, що в 11 і 12 рр. взагалі відсутні показники розумової відсталості, в той час, як в контролі у 12 р. він складає 5,3 ? 1,2 ( t = 4,4). На наш погляд це зумовлено певного роду педагогічною недбалістю учнів, що в сільській місцевості навчальний процес, частіше, ніж у містах, здійснюється слабше.

Тому в результаті дослідження загального рівня інтелектуального розвитку в с.Кутище педагогічна запущеність проявляється сильніше в 13 років 35,3 - 2,8 порівняно із с.Стецевою 8,3 - 1,1 ( t = 9,0).

В той час, як у с.Стецева педагогічно запущених підлітків більше в 14 р. - 15,8 ? 1,9 і 5,0 ? 1,1 в контролі ( t = 4,9).

Педагогічна занедбаність яскраво починає проявлятися в 7-9 класах.

Отже, в результаті порівняльної характеристики рівнів загального інтелектуального розвитку школярів в залежності від екологічних умов проживання можна зробити висновок про вплив екологічно забрудненого довкілля на психічний розвиток дітей.

В підлітків, які проживали на даній території до аварії достовірно переважає нормальний інтелектуальний показник ( 63,6 ? 4,4 і 42,1 ? 2,4 в контролі t = 4,3); спостерігається відносна стабільність інтелектуального розвитку порівняно з контрольним в 11-літніх 40,0 ? 2,4 і 42,9 ? 3,5, наявний вищий інтелектуальний показник у с.Стецева 5,0 ? 1,1 ( t = 4,5); межової норми 55,0 ? 2,5 і 57,1 ? 3,5 в контролі; відсутність в обидвох районах розумової відсталості.

Отже, до аварії на ЧАЕС, до моменту, коли радіаційний пил, перенесений атмосферними фронтами, не випав на території різних регіонів (включаючи і країни Європи), зокрема територію с.Стецева Снятинського району Івано-Франкіської області рівень інтелектуального розвитку школярів 1-8 класів залишався нормальним, нічим не відрізнявся від такого в контролі.

В той час як в дітей, народжених в 1986 р., і подальші роки після вибуху, спостерігається надзвичайно раптове зниження нормального інтелектуального показника, на натомість, зростання межової норми, збільшення кількості розумово відсталих дітей, відзначається у молодшому шкільному віці. І хоч в 10 років він мінімальний 29,4 ? 2,7 і 12,5 ? 2,1 в контролі, при t = 4,9, то в 7 років він є максимальним 37,5 ? 3,0 і 7,1 ? 1,8 при t = 8,7.

Така ситуація пояснюється на мою думку власне віддаленими наслідками катастрофи. Підтверджується думка багатьох дослідників, котрі вважають, що вплив малих доз радіактивного випромінення відображається на майбутньому поколінні, зокрема на інтелектуальному розвитку дітей.

Таким чином відсоткове розприділення школярів з різними інтелектуальними показниками суттєво відрізняється в зонах впливу негативних екологічних факторів в порівнянні з контрольними показниками на екологічно незабруднених місцевостях Івано-Франківської області з аналогічними природно-кліматичними умовами проживання.

Отже, як свідчать результати дослідження, у дітей молодшого шкільного віку, що мешкають у забруднених територіях дефекти розумового розвитку зустрічаються у 3,2 рази частіше, ніж в контролі. Зустрічається достовірно велика кількість дітей з пониженими розумовими здібностями (р>0,01), та вдвічі нижча кількість дітей з нормальними розумовими здібностями.

В результаті дослідження виявлено, що у дітей та підлітків зони радіаційного забруднення виявлено помітні порушення психічного розвитку, що проявляються зокрема в різних ступенях розумової дефективності (13,0±2,4 і 2, 7 ±1,3 ), понижених розумових здібностях (49, 4±3, 6 і 18, 9±3,2).

В 1,8 рази рідше в порівнянні з контролем спостерігається нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 і 63, 5±3, 9).

Підвищення розумових здібностей простежуються у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контролі (р>0, 001). Отже надзавичайно актуальними є питання, пов'язані з факторами, які можуть впливати на інтелектуальний розвиток дитини при опроміненні.

Відомо, що у плода з 12 тижня розвитку починає функціонувати щитовидна залоза. Тому для нього може мати значення надходження радіоактивного йоду через організм матері.

Отримані нами дані дають можливість прослідкувати динаміку інтелектуального розвитку 10-літніх школярів, матері яких були вагітними в момент катастрофи на Чорнобильській АЕС.

На думку експертів Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ), найбільша імовірність прояву патогенних радобіологічних ефектів можлива серед дітей, які підпали під радіаційний вплив у пренатальному періоді, особливо на 8-15 тижнях внутріутробного розвитку - в "критичний період раннього цереброгенезу". Ідентифікація порушень розвитку серед дітей, опромінених пренатально, дозволить закласти основи для можливих досліджень генетичних ефектів в майбутніх поколінь.

Таким чином всі наявні дані та результати нашого дослідження вказують на наявність прямої дії малих доз іонізуючого випромінювання, яке зумовлює патологічні зміни в організмі та відхилення у психічному розвитку особи.

Виявлені зміни та відхилення у психічному розвитку пов'язані з безпосереднім переживанням загрози, що раптово виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи і продовжує діяти за умов відсутності повної достовірної інформації про загрозу. З іншого боку появилися фактори, пов'язані із зміною традиційних соціальних і психологічних зв'язків, труднощами адаптації до нових умов життя, необхідністю підкорятися вимогам екологічної безпеки, зміною укладу, способу життя [10].

.

Іонізуюче опромінення викликає у мешканців радіаційно забруднених регіонів крім небезпечного катастрофічного зниження імунітету, багаторазового зростання захворюваності і психосоматичні ефекти, які проявляються у погіршенні функціонального та психічного стану потерпілих (хронічна втома, тривожність, еспресивний стан тощо).

Опосередкований вплив радіаційних інцидентів пов'язаний з такими психотравмуючими чинниками, як інформація про радіаційну загрозу та масового ядерного жаху; "вторинна травматизація під час евакуації та переселення, руйнування життєвого устрою, деформація образу "я" та довкілля; незадоволення компенсацією радіаційного ризику на віддаленому етапі інциденту; відчуття соціальної незахищеності та втрата впевненості у майбутньому.