Оглядаючи місце події, слідчий з’ясовує, за яких умов відбувалась подія і як діяли її учасники. Досвідчений слідчий з розвиненою криміналістичною спостережливістю звертає увагу на всі деталі, оскільки кожна з них про що-небуть говорить. Явища, об’єкти, предмети, які спостерігає в процесі огляду місця події слідчий, чисельні, складні та багатозначні. Саме тому, здійснюючи огляд місця події, слідчий одночасно має розв’язувати ряд питань: виявити, зафіксувати, вилучити і дати оцінку слідам злочину та іншим речовим доказам, вивчити обстановку події в цілому, для зясування характеру і обставин події, що розслідується, отримати початкову інформацію для висунення версій про механізм події, його можливих учасників і особу злочинця (чи осіб), спостерігати за поведінкою потерпілого і свідків, слідкувати за діями учасників оперативної групи.

Огляд місця події має певну специфіку, що виділяє його з-поміж інших слідчих дій. Ця специфіка полягає в тому: 1) кримінальна ситуація харктеризується невизначеністю; 2) огляд місця події спрямований на виявлення доказів, характер яких диктується особливостями події злочину, способом його вчинення і приховування; 3) при одержанні тієї чи іншої інформації слідчий повинен вирішити питання про її відношення до розслідуваного злочину і доказове значення.

Такі обставини дають змогу віднести огляд місця події до найскладніших слідчих дій, оскільки в процесі його проведення вирішується велике коло питань, що вимагають інтелектуального, аналітичного підходу до осмислення і визначення комплексу даних, що стосуються події і можуть згодом відіграти роль доказів у справі. Саме тому необхідно з’ясувати роль і функції психології, що можуть мати значення для вирішення конкретних завдань проведення огляду місця події і сприяти здійсненню його пізнавальних цілей.

Місце події є фрагментом об’єктивно існуючої події, де відображені її окремі сторони, моменти. Більшою або меншою мірою вони містять об’єктивну інформацію про подію злочину, виражену в зміні обстановки, слідах перебування злочинця, слідах його дій, їх наслідків, намірів злочинця та інших даних, що дають змогу побудувати уявну або частково матеріальну модель злочину, його обставин. В процесі огляду місця події можуть бути вирішені ряд питань, а саме: відомості про особу злочинця, час його перебування на місці події, мотиви імету вчинення злочину.

Інформація, що є на місці події, має різнобічний характер і різну доказову значущість. У її комплексі важливо знайти саме те, що стосується події злочину.

Сприйняття обстановки місця події, здійснюване слідчим, залежить від загальних закономірностей сприйняття, проте водночас має специфіку, зумовлену професійними особливостями, спрямованістю в сприйнятті. Слідчий, який здійснює огляд місця події, сприймає її обстановку як людина, що має спеціальну підготовку і навички у цій галузі, тобто з погляду професіонала. Професійні знання допомагають йому визначити докази, що мають бути виявлені в цих обставинах, і співвіднести їх з дійсністю, її особливостями.

Професійна спрямованість слідчого при сприйнятті в процесі огляду місця події дає йому змогу встановлювати передбачувані місця виявлення слідів.Так, слідчий, легко орієнтується в тому, де при огляді можна шукати сліди пальців рук, на яких поверхнях предметів вони мають вигляд, придатний для ідентифікації. Професійні знання дають змогу з усієї групи предметів, що знаходяться перед слідчим, сприймати ті, які мають відношення до розслідуваного злочину.

Важливу роль у спрямованості сприйняття відіграє та уявна модель, що виникає у слідчого до огляду місця події, у час повідомлення йому про подію злочину. Ця модель є уявною позначкою поведінки слідчого під час огляду місця події, зосередження його уваги на певних об’єктах, які є ключовими при розслідуванні в аналогічних ситуаціях.

Огляд місця події, як правило, відбувається у два етапи: початковий (орієнтований) та детальний (фіксований) огляд. Щодо першого етапу, то він полягає у загальній орієнтації в обстановці місця події, визначення меж простору огляду, вихідної позиції та способу, першочергової точки огляду. Складання найбільш узагальненого образу матеріальної обстановки місця події на початковому етапі полягає в інтеграції (зведенні) великої кількості цілісних відображень з наступною конкретизацією та формуванням образу обстановки. Саме на цьому етапі визначаються оперативно-слідчий простір та межі огляду. Далі відбувається виділення так званого „кримінально смислового вузла” злочину-труп із ознаками насильства, ознаки проникнення в приміщення, сліди потерпілого, знаряддя злочину... Загалом, перший етап-це пошук відповіді на базове запитання проте, що відбулось(крадіжка, вбивство, самогубство...), на що було спрямовано злочинний намір.

Другий етап передбачає відокремлення певних допоміжних вузлів на місці події (сліди насилшьства на трупі, забуте знаряддя злочину, відбитки слідів), які є основною побудови контуру злочину. Розв’язання психологічно важливого завдання-визначення якомога більше допоміжних вузлів-забезпечується динамікою та вибірковою спостережливістю слідчого.

Досить часто під час огляду місця події слідчий стикається з сукупністю предметів та обставин, котрі або не пов’язані одне з одним, або ж пов’язані таким чином, що не дозволяють одразу визначити напрям розслідування. Діючи вібірково, слідчий пов’язує елементи обставин та складає з них схему.

При цьому при переході від однієї інформації до іншої відбувається її часткова втрата, тобото відкидається вся непотрібна інформація, а залишається та, яка впливає на повноту та єб’єктивність версії, котра відпрацьовується.

При встановленні ієрархії слідчих версій великого значення набувають інтуіція, мислення та уявлення слідчого. І чим більше розвиненні мислення та уявлення слідчого, тим багатші нюанси та ознаки образу конкретного злочину.

Оглядаючи місце події, слідчий фіксує так звані „супроводжуючі” особливості та звички злочинця (вживання алкоголю, прихильність до певного сорту сигарет, спосіб їх гасіння, все це вказує на емоційний стан особи, її хвилювання...), виявляє вольові та характерологічні риси індивіда