Інший шлях поширення наркотиків пролягає через Південно-Східну Азію. Всім відомий горезвісний «золотий трикут-ник» — місце на стику кордонів М'янми, Таїланду і Лаосу.

Вживання наркотиків може бути також способом протес-ту проти сімейного середовища, суспільства, загальноприй-нятих норм поведінки, політичного режиму. Хоча можна за-значити, що одиниці наркоманів вступають у дійсну політич-ну боротьбу і майже немає серед них активних членів серйозних опозиційних партій.

Додатковою причиною наркоманії є відсутність розумних розваг, які іноді замінюються «нездоровою» літературою, те-лепередачами, специфічними кінофільмами, в яких смакують-ся переживання наркоманів, їх життя і пригоди. Тут доречно ще раз пригадати англійського письменника Томаса Де Квінсі, який своєю книгою «Сповідь англійського опіофага» дав по-штовх розвиткові опіумної наркоманії в Західній Європі, став-ши, можна сказати, «батьком» європейських наркоманів.

Сучасні американські письменники і поети, такі як Роберт Крілл, Аллен Гінзберг, Уїльям Берроуз та інші, у своїх тво-рах описують героїв-наркоманів, інтригуючі подробиці їх життя і відчуттів. Часто ні твори літератори створювали у проміжках між наркотичним одурманенням. Навіть деякі вчені, наприклад професор престижного Гарвардського уні-верситету Т. Лірі своїми двома публікаціями про наркотики, фактично сприяли їх поширенню. Англійський письменник О. Хакслі книгою «Брама сприйняття» лише підштовхнув розвиток наркоманії в Європі.

На численних виставках Заходу демонструють картини новомодних художників-адептів психодейлічного мистецтва — мистецтва зміненої свідомості, що деформує реальний світ. Автори творять ці «шедеври» у стані наркотичного сп'янін-ня, твердячи, що лише за допомогою наркотичних засобів можна «доторкнутися до космічної благодаті, відмовитися від повсякденної банальної суєти, життєвих проблем». Деякі фільми підігрівають інтерес до наркотичних засобів. Прикла-дом специфічної кінопродукції є відомий французький фільм «Дорога в Катманду».

Нарешті, треба врахувати ту обстановку, в якій проживає молодь, ту досить велику групу юнаків і дівчат, для яких спо-живання наркотиків є новим віянням сучасної, цивілізації. Однією з соціальних причин стало також потурання уряду деяких країн, зокрема відсутність належного контролю за поширенням наркотичних засобів, легка їх доступність. Як відзначають деякі журналісти, досить прогулятися протягом півгодини, наприклад Амстердамом, щоб придбати наркотик. І це не єдине місто, де це можливо. Наркотичні засоби за ба-жанням можна придбати навіть у школах, ліцеях, вузах. Тому не дивно, що, згідно з даними деяких американських дослід-ників, тільки марихуану курять близько 50% школярів 8-10-х класів. Діти приносять сигарети з наркотиком до школи, на вечірки і пригощають ними один одного.

На рівень наркоманії суттєво впливають механізми соціаль-ного контролю, до яких належать суспільство, мікросошальне середовище (професійне оточення, коло знайомих і друзів, сім'я). Ослаблення цього контролю веде до поширення нарко-манії. Тому і кажуть про необхідність соціального стабілізато-ра. Прикладом причини розвитку наркоманії за відсутності належного соціального контролю може служити поширення наркоманії в армії США. Ще в 1980 р. на вживання наркотиків в армії командири дивилися крізь пальці. Старослужбові нар-комани втягували молодих солдат у цю ваду для того, щоб пе-ретворити їх у «своїх» і убезпечити себе від доносу команди-рам. Недостатній контроль за цими випадками призводив до розвитку наркоманії в армії, а після повернення військово-службовців додому — і в їх новому мікросоціальному оточенні. Тільки після вживання відповідних заходів наркоманія в армії значно знизилася. Заданими 1988 p., кількість американських військовослужбовців, які вживають наркотики, порівняно з 1980 р. зменшилася у 9 раз і становило вже 3%.

Аналіз перелічених причин свідчить, що вони перебувають в площині соціальних проблем. Однак соціальні причини у виникненні наркоманії не єдині.

Раніше чинники розвинення наркоманії пов'язували в ос-новному з буржуазною ідеологією. Однак це односторонній і примітивний погляд на проблему.

Останнім часом в американській пресі часто вживано на-зву «чорна смола» — це також наркотик, виготовлений на ос-нові конопель. В європейській літературі частіше вживано термін арабського походження «гашиш», що у перекладі озна-чає «трава». На американському континенті частіше викорис-товується термін «марихуана» і канабіс. Усі препарати з коно-пель мають досить різкий специфічний запах і гіркий смак.

Однак відмінності серед цієї безлічі назв можна порівня-ти з відмінністю різних сортів віскі. Незначні особливості, що існують, можна пояснити наявністю кількох видів коно-пель, їх властивостями, що швидко зміняються під впливом умов зростання, клімату, температури, особливостей навко-лишнього середовища, висоти над рівнем моря, географічної широти, агротехнічного складу ґрунту, кількості вологи, а та-кож часу збору І умов зберігання. Тому вміст психотоксичних речовин у кожному препараті з конопель неоднаковий.

Має також значення, які частини рослини використову-ють, чоловічі або жіночі особини і спосіб отримання нарко-тику. Наркотик вилучають з маленького листя, висушених квіток, пилку, плодів, що зав'язалися, зеленуватої смоли, що виділяється на верхівці стебел, гілок і жіночих квіток, соку квітучих верхівок. Прикладом цього може служити отримання різних видів наркотику в Індії з індійських конопель.

За індійською термінологією, там розділяють три основ-них види, схожих один на одного, але все ж різної сили дії. Найдешевший і менш цінний бханг, який отримують з дрібно-го листя. Дехто вважає, що популярна в Америці марихуана належить до цього різновиду наркотику. Форма постачання її — у вигляді зелених кульок.

Наркотик середньої сили дії, що отримують з листя і го-ловним чином з колосся жіночих особин, називають ганья. І найдорожчий, найбільш сильнодіючий наркотик харас отри-мують із смоли жіночих рослин, що оберігаються від заплід-нення, і які розцінюються на Заході як