Гашиш надходить на чорний ринок здебільшого у вигляді порошку, пластин або спресованих стержнів, їх колір може бути зеленим, червоним, чорним і коричневим. Звідси пішли назви «червоний ліванець», «зелений турок», «чорний афга-нець» і т.п. Іноді гашиш буває у вигляді рідкого концентрату темного забарвлення.

До однієї з них можна віднести одержання такої форми марихуани, як АМФ, або «хімка». Це розмочена у формаль-дегіді марихуана, яку висушують перед палінням. Уперше таку методику описав американський дослідник Іван Спектор у 1985 р. Особливо багато технологій виготовлення пре-паратів з конопель існує у країнах Сходу. Препарати з коно-пель, змішані з різними ароматичними оліями і зіллям, утво-рюють так званий давамеск — рід варення, який їдять на Сході перед прийняттям їжі.

Існує ще водний екстракт «графіум», який набагато силь-ніший за інші екстракти,— одна його частина прирівнюєть-ся до чотирьох частин давамеску. Екстракти і витяжки з ко-нопель часто додають в їжу, каву, змішують з прянощами, медом, рідше — з блекотою або дурманом. Іноді препарати з конопель жують окремо або змішують з листям напівкуща бетеля. Але всі ці способи застосування регіональні.

Найчастіше препарати з конопель використовують під час паління, вживаючи їх як у чистому вигляді у водних трубках — кальянах, килимах, наргіле, джоза, рідше — змішуючи з опієм, так і в суміші з тютюном у трубках, сигаретах.

Лише в 1964 p. американські дослідники отримали і описа-ли діючий початок препаратів з конопель, що викликає нарко-тичний ефект. Він отримав хімічну назву трапс-тетра-гідрока-набіоїд, скорочено 9-ТТГК. Ароматичний альдегід канабіол — основний діючий початок усіх препаратів з конопель, що справляє психоактивний вплив. Це безазотний токсин, являє собою жовтувату смолисту речовину, входить до складу так званої «червоної олії».

Олія гашишу — сильнодіюча витяжка з марихуани і га-шишу. Це концентрований рідкий екстракт, одержуваний за допомогою розчинників. Сила дії його набагато вища, ніж у листя конопель або гашишу. Олія містить до 60% 9-ТТГК.

Препарати з конопель певного дозування не мають, бо їхня наркотична властивість залежить від кількості канабіолу, який міститься у всіх частинах рослини, хоч і в різній кількості. У жіночих особинах його трохи більше. Кількість його також залежить від сорту (в американських коноплях менше, ніж в індійських) і від місця зростання одного і того самого сорту. У разі вживання препаратів з конопель має також значення установка на очікуваний ефект, бо якщо людина, викуривши сигарету з наркотиком, не знає, що він в ній міститься, може не отримати тих відчуттів, до яких прагнуть наркомани. Фармакологічна дія препаратів конопель нагадує дію опію, тому раніше індійські коноплі зараховували до рослин, які мають болезаспокійливу властивість, їх препарати у формі пілюль, свічок, порошку, емульсій, крапель на початку XX ст. засто-совували в медицині як снотворні, знеболювальні, заспокій-ливі засоби під час мігрені, невралгії та інших захворювань. Нині препарати з індійських конопель у медицині заборонені. Вирощування конопель також заборонене законодавством усіх країн, якщо їх використовують для одержання наркотич-них препаратів, які є продуктами незаконного поширення. У нашій країні кримінальну відповідальність передбачено за не-законний посів або вирощування снотворного маку чи коно-пель, за скоєні повторно протягом року після накладення ад-міністративного стягнення такі самі діяння. Це карається поз-бавленням волі на строк від 5 років або штрафом від 100 до 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме порушення, але з метою збуту карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна згідно зі статтею 229-3 Кримінального кодексу України.

Традиційним наркотиком є рослина еритроксилон кока, що зростає в Південній Америці і культивується також в Індії та на островах Ява і Цейлон. Діючим початком коки є алка-лоїд кока (кокаїн). У молодому листі цієї рослини міститься близько 2% кокаїну, в старому — до 1%. Кокаїн є найцінні-шим місцевоанастезуючим засобом, він має здатність знижу-вати або притупляти чутливість нервових закінчень і сповіль-нювати проведення збудження нервовими волокнами. Вра-ховуючи легку всмоктуваність кокаїну, його використовують у медицині для місцевої анестезії в очній практиці, отола-рингології, а також під час так званих малих операцій.

В Україні кокаїн, що імпортують з-за кордону, майже не використовують, його витісняють дикаїн, новокаїн, анесте-зин та інші анестетики. Раніше кокаїн застосовували під час невралгії, лікування алкоголізму і морфінізму, використову-вали в різних формах — мазях, свічках, розчинах для змазу-вання слизових оболонок. Але потрібно знати, що навіть не-великі дози кокаїну в разі швидкого всмоктування можуть спричинити смертельне отруєння. Тому внаслідок легкої всмоктуваності й токсичності, особливо з урахуванням нар-котичного ефекту, застосування кокаїну нині в медицині об-межене. Крім місцевоанестезуючої властивості, він значно впливає на центральну нервову систему, спричинюючи ей-форію (почуття блаженства).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

Безпека життєдіяльності” Є.Д.Желібо, Н.М. Заверука, В.В. Зацарний. Київ “Каравела” 2002.

“Вред алкоголя и никотина” П.М. Левитський, В.С. Язловецкий Київ. “Радянська школа” 1987.

“Культура розумного потребления” В.З. Роговин, Н.Ф. Наумова. Москва “Педагогіка” 1987.

“Сохранить здоровье смолоду” А.В. Чаклін, И.Л. Милиевская Москва “Педагогіка” 1987.