Депресія

курсова робота з психології

ЗМІСТ

Вступ

Згідно з теорією депресія є мінливою комбінацією афектів і афективно-когнітивних взаємодій. Депресія – це навіть більш складний синдром, ніж тривожність: активується більше емоцій і існує більше можливостей для конфліктів в емоційній динаміці. Фундаментальні емоції, пов'язані з депресією, – це страждання (ключова емоція), гнів, огида, презирство, страх, провина і соромливість. Передбачається, що гнів, огида і презирство виявляються як відносно себе, так і відносно інших.

Хоч фундаментальні емоції вважаються первинними і найбільш важливими елементами депресії, часто присутні інші чинники – зниження сексуальної потреби, погіршення фізичного стану і втомленість. Все це може вважатися безпосереднім афектом або побічним продуктом депресії. Ці явища в той же час впливають на інші компоненти депресії і на її течію.

Теорія диференціальних емоцій вважає, що втрата сексуальних інтересів і побоювання з приводу сексуальної адекватності в якійсь мірі визначаються комбінацією ворожості і провини, направленої на себе. Фізичний стан гіршає від почуття слабості і рухової сповільненості, які є результатом емоційних конфліктів. Втома визначається частково витратою енергії на властиві депресії емоційні конфлікти. Такий чи подібний стан спостерігається досить часто в наш час, особливо в Україні, яка знаходиться на етапі становлення держави та її основних інститутів. Соціальна, економічна незахищеність людей, страх перед майбутнім – все це сприяє поширенню депресивних станів.

Отже, актуальність теми дослідження полягає в необхідності емпіричного та теоретичного вивчення депресії.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступають депресивні стани. Депресія, в медицині – психічний розлад: тужливий, пригнічений настрій з свідомістю власної нікчемності, песимізмом, одноманітністю уявлень, зниженням спонук, загальмованістю рухів, різними соматичними порушеннями.

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є психологічні особливості переживання депресивних станів дорослими.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми переживання депресивних станів дорослими і в корекційно-методичному плануванні роботи з ними в умовах медичної установи або консультаційного центру.

Основні завдання роботи:

Гіпотезу даного курсового дослідження можна сформулювати наступним чином:

Особливості переживання депресивних станів дорослими проявляються у комплексі індивідуальних, особистісних та суб’єктивних якостей конкретної людини. Синдромні компоненти депресивного стану особистості об’єднуються у фазові комплекси щодо переживання стресових ситуацій.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна в практичній роботі психолога на підприємстві, в установі, організації.

Розділ 1. Депресія

Депресія – це жахливий стан, коли людина відчуває себе пригніченою, бачить все в похмурому світлі, часто мучиться почуттям провини, сумує, плаче, відчуває гостру нез'ясовну тугу, безнадійність і відчай. Люди з пригнобленою психікою, як правило, обтяжені особистісними проблемами. Вони втрачають інтерес до багатьох занять, рівно як і до соціальних контактів, оскільки не отримують задоволення від спілкування і різних видів діяльності, так і не прагнуть до цього, В крайніх випадках це приводить до повної байдужості і соціальної ізоляції. Характерними симптомами депресії є хронічна втома, млявість, занепад сил, надмірна сонливість або, навпаки, безсоння. При цьому можливі втрата апетиту і ваги (або переїдання і, як наслідок, огрядність) відчуття власної неадекватності і некорисності, постійна тривога, болісне почуття провини, гнітючі спогади про минулі події, неуважність, погана працездатність, періодично виникаючі думки про смерть або самогубство. У чотирьох з п'яти випадків сильна депресія проходить без спеціального лікування в середньому за 6-9 місяців, однак біля половини людей, що її пережили, надалі схильні до рецидивів [20, 438].

Жінки відчувають пригноблений стан приблизно вдвічі частіше, ніж чоловіки. Згідно з статистикою, серйозну депресію протягом життя переживає кожна п'ята доросла жінка і лише кожний десятий чоловік [9, 121]. Причини такої відмінності не цілком ясні, хоч визначено, чимале значення тут мають генетичні і гормональні особливості кожної статі, а також різниця в їх положенні і ролі в суспільстві. Крім того, саме жінкам властиві ті захворювання і біологічні особливості, які часто служать причиною пригніченого стану. Наприклад, такі явища, як передменструальні перепади настрою або післяпологова депресія, мають гормональну природу. Соціальний статус жінки також створює відомі передумови до депресії: жінка частіше буває об'єктом фізичного насильства і сексуальних домагань, а якщо вона вирішує присвятити життя вихованню дітей, то у разі можливого розлучення ризикує виявитися перед обличчям злиднів через відсутність кваліфікації і досвіду роботи. Нарешті, жінки, як правило, займають менш високооплачувані посади в порівнянні з чоловіками. Депресія у жінок може бути викликана їх пасивною соціальною роллю, яка не дає їм можливості вирішувати виникаючі конфлікти, і емоційною залежністю, що примушує терпіти образи і насильство.

Серйозні випадки депресії мають місце приблизно в два рази частіше в тих сім'ях, де будь-хто з домашніх вже відчував цей стан. Спеціальні дослідження, проведені серед близнюків, що зросли в різних умовах (наприклад, якщо близнюки-сироти були усиновлені різними сім'ями), показали, що на схильність до депресії нарівні з спадковою генетичною схильністю впливає істотним чином виховання, сімейна атмосфера і наявність стресових ситуацій. Виявилося що якщо один з близнюків схильний до сильної депресії, то інший з рівною імовірністю може як мати, так і не мати такої схильності.

Для хронічних алкоголіків і наркоманів властиві часті перепади настрою, серйозні розлади особистості і депресія. Дослідження, проведене серед наркоманів, страждаючих важкою депресією показало що 95% з них уперше випробували цей стан після прийому наркотиків. Депресію може викликати навіть помірне використання амфетаміну або кокаїну. Спроби поліпшити