зі здоровими виявило у першої групи два «фокуси» підвищеної активації, що визначаються по зниженню спектральної потужності альфа-ритму. Перший фокус, що виявляється у обох груп хворих, розташовується в передніх областях правої півкулі, де потужність альфа-ритму значуще знижена в порівнянні з нормою і з симетричними областями лівої півкулі. Другий фокус підвищеної активації, що спостерігається тільки у хворих ендогенною депресією, знаходився в задніх областях лівої півкулі, де потужність альфа-ритму була також достовірно знижена. Відповідно, лівий передній і правий задній коркові квадранти у цих хворих менш активовані. Спектральна потужність бета-ритму у обох груп хворих підвищена в правому передньому корковому квадранті, і у хворих реактивною депресією це єдиний фокус підвищеної активації. Таким чином, у хворих депресією виявляється підвищення активації коркових зон, регулюючих негативні емоції, і, відповідно, пониження активації областей, пов'язаних з регуляцією позитивних емоцій. У хворих ендогенною депресією, крім того, відмічається асиметрія задніх відділів мозку, що загалом створює архітектоніку порушення як між-, так і внутрішньопівкульної взаємодії [17, 445].
Є відмінності між групами здорових і хворих депресією і по інших рит-мах. Сумарна (по всім відведенням) потужність всіх ритмів, за винятком тета-ритму, знижується, а тета-ритму, навпаки, підвищується в порівнянні з нормою.
При функціональних навантаженнях (відкриванні очей і рахунку) при депресії спостерігається достовірно менше, ніж в нормі, зниження потужності альфа-ритму, тобто достовірне зниження реактивності. Крім того, в цих ситуаціях при депресії спостерігається значне підвищення сумарної потужності тета-ритму. У всіх ситуаціях у хворих залишається незмінним і стійким фокус підвищеної потужності бета-ритму в правому передньому корковому квадранті.
1.1.3. Картування внутрішньо-коркових зв'язків при депресії
На відміну від симетричної картини внутрішньо-коркових зв'язків в нормі, при депресії відмічається асиметрія цього показника: зв'язки значно знижені в двох фокусах підвищеної активації, що виявляються по показнику потужності альфа- і бета-ритмів – в правом передньому і лівому задньому коркових квадрантах. Зниження внутрішньо-коркових зв'язків в фокусах підвищеної активації свідчить про застійний характер збудження в цих фокусах.
1.1.4. Анатомо-фізіологічні основи патології емоцій при депресії
Дисоціація між рівнем активації всередині кожної з півкуль при депресії поз-на-чена як «поперечна функціональна блокада». Блокада має також місце між корою головного мозку і лімбічною системою, тісно пов'язаною з емоцій-н-ою сферою [Schneider et al., 1995]. При цьому підвищена активація правого ко-р-к-о-вого квадранта, який, як вже відмічалося, є зоною, залученою до регуляції не-гативних емоцій, грає найважливішу роль в механізмі депресії. Це під-твер-д-жується дослідженнями реактивної депресії і стресу, з яких слідує, що під-ви-ще-на активація переднього полюса кори може бути пусковим механізмом в розви-тку психоемоційного напруження і депресії [Стрілець та ін., 1998] [17, 446].
«Поперечна функціональна блокада» перешкоджає нормальному проведенню збудження з сприймаючих областей у «виконавчі» і може бути причиною психічної і моторної загальмованості хворих.
Підвищення активації правої лобової області і відносне пониження лівої при стресі і депресії відповідає положенням інформаційної теорії емоцій П. В. Симонова [Симонов, 1994]. Згідно з поглядами цього автора, негативні емоції виникають в тому випадку, коли необхідна для задоволення потреби інформація, що інтегрується в правій лобовій області, перевищує ту, що є, які представлені переважно в лівій лобовій області [17, 446].
Дані про підвищення і пониження активації відповідних коркових областей узгодяться з результатам дослідження Р. Давідсона [Davidson, 1993] і В. Хеллер [Heller, 1993]. По моделі Хеллера, побудованій переважно на нейропсихологічних даних, інтенсивність емоційного переживання залежить від правої тім'яної області, яка, однак, не визначає його знак. Ця функція пов'язана з двома фронтальними відділами: збудження лівої лобової області додає емоціям позитивне забарвлення, в правій – негативну [17, 446].
Застійний характер взаємозв'язків між правою лобовою областю, регулюючою негативні емоції, та іншими відділами мозку, і зниження реактивності в діапазоні альфа-ритму, так само як і підвищення потужності тета-ритму, доповнює нейрофізіологічну картину депресії.
На закінчення необхідно зазначити, що шизофренія, що починається з порушень когнітивної функції, по мірі її прогресування починає супроводжуватись емоційними розладами. Хворі стають байдужими, втрачають почуття любові до близьких, спілкування з якими набуває тільки прагматичного характеру – приймають у них їжу, подарунки без вдячності і почуття душевної близькості. Емоційні розлади поступово посилюються, набуваючи найбільшу вираженість в стані «дефекту особистості», яким закінчуються важкі форми цього захворювання.
З іншого боку, по мірі прогресування важких форм депресії також відмічається наростання розладів когнітивних функцій – уваги, пам'яті, здатності виконувати які-небудь складні задачі. Однак порушень типу шизофренічного «дефекту особистості» у них не відбувається.
1.2. Основні теоретичні розробки проблеми
Основними підходами до вивчення депресії є наступні: нейрофізіологічно-біохімічний, психоаналітика і підхід з точки зору теорії диференціальних емоцій.
Дослідження біохімії депресії сконцентровані на біогенних амінах і на водному і електролітичному балансі. Гіпотеза біогенних амінів привертає найбільшу увагу (Davis, 1970). Ця гіпотеза стверджує, що синтез і метаболізм біогенних амінів прямо стосуються депресії і манії. Більш конкретно, депресія пов'язана з низьким рівнем амінів в мозку, манія – з високим (Kety, 1970). У деяких роботах показані складні взаємозв'язки між різними амінами, характе-рис-тиками депресії (наприклад, Asberg, Thoren, Traskman, 1976) [12, 348].
Теорія диференціальних емоцій вважає, що депресія являє собою особливий баланс між трофотропічною і ерготропічною системами. Такий баланс має на увазі як певний рівень одночасного функціонування цих двох систем, так і чергування їх домінування. Баланс може мінятися в залежності від типу або глибини депресії, коли різні емоції зростають або меншають по інтенсивності. У будь-якому випадку припущення про зв'язаність обох систем сильно ускладнює нейрофізіологію і біохімію депресії.
Крейнс (Kraines,