важко всидіти на місці.
32. Я з задоволенням танцюю, коли є можливість.
33. По можливості, я намагаюсь уникати великого скупчення людей.
34. Мій шлунок дуже мене непокоїть.
35. Мушу визнати, що часом я хвилююсь через дурниці.
36. Часом сам жалкую, що я такий дратівливий і невдоволений.
37. Кілька разів на тиждень у мене з'являється відчуття того, що мусить статися щось страшне.
38. Мені здається, що мої близькі погано мене розуміють.
39. Я часто відчуваю біль в серці або в грудях.
40. В гостях я. здебільшого, сиджу де-небудь збоку чи розмовляю з кимсь одним.
Методика діагностики рівня невротизації Л.І.Вассермана при підрахунку числа позитивних відповідей виявляє рівень невротизації (чим більший отриманий результат, тим вищим є цей рівень).
Інтерпретація рівнів. Високий рівень невротизації свідчить про виражену емоційну збудливість, в результаті чого з'являються негативні переживання (тривожність, напруження, хвилювання, розгубленість, роздратованість); про безініціативність, яка формує переживання, пов'язані з невдоволеністю бажань; про егоцентричну особистісну направленість, що веде до іпохондричної фіксації на соматичних відчуттях і особистісних недоліках; про труднощі у спілкуванні; про соціальну несміливість і залежність.
Низький рівень невротизації свідчить: про емоційну стійкість; про позитивний фон переживань (рівновага, оптимізм); про ініціативність; про почуття власної гідності; незалежність, соціальну сміливість; про легкість в спілкуванні.
Розділ 2. Результати емпіричного дослідження та їх аналіз
2.1. Характеристика вибірки
Провівши дослідження за вказаними методиками в групі з кількістю 30 чоловік отримали наступні результати (табл. 1.)
Таблиця
Номер тестованого | Стать | Рівень депресії за методом Зунге | Рівень невротизації (за методикою Л.І.Вассермана)
1 | Чол. | 33 | 5
2 | Чол. | 54 | 3
3 | Чол. | 35 | 9
4 | Чол. | 44 | 7
5 | Жін. | 65 | 15
6 | Жін. | 45 | 25
7 | Жін. | 52 | 39
8 | Чол. | 36 | 9
9 | Чол. | 52 | 22
10 | Жін. | 68 | 35
11 | Жін. | 24 | 40
12 | Жін. | 61 | 2
13 | Жін. | 55 | 0
14 | Жін. | 34 | 0
15 | Жін. | 32 | 4
16 | Чол. | 38 | 0
17 | Чол. | 39 | 11
18 | Жін. | 41 | 2
19 | Чол. | 42 | 2
20 | Жін. | 48 | 5
21 | Чол. | 57 | 35
22 | Жін. | 52 | 38
23 | Жін. | 65 | 5
24 | Жін. | 28 | 7
25 | Жін. | 26 | 5
26 | Жін. | 38 | 18
27 | Чол. | 55 | 19
28 | Чол. | 47 | 25
29 | Чол. | 32 | 35
30 | Чол. | 39 | 34
2.2. Аналіз результатів
Отже, в результаті проведеного тестування було виявлено наступне:
рівень депресії (РД) в групі тестованих коливається від 28 до 68 балів;
рівень невротизації в групі тестованих коливається від 0 до 40 балів.
Згідно методики Зунге щодо рівня депресії в групі опитаних можна зробити наступні висновки:
стан без депресії (не більше 50 балів) спостерігається у 19 опитаних;
стан легкої депресії ситуативного чи невротичного генезу (50 – 59 балів) діагностується у 7-ми учасників тесту;
субдепресивний стан чи маскована депресія (60 – 69 балів) діагностується у 4 опитаних;
істинний депресивний стан не діагностується.
Отже, в групі опитаних, яка складається з 30 чоловік, з яких 14 чоловіків і 16 жінок, стан без депресії діагностується в 63,3 % випадків. В 23,3 % випадків діагностується стан легкої депресії ситуативного чи невротичного генезу. Субдепресивний стан чи маскована депресія діагностується в 13,3 % випадків, істинний депресивний стан не діагностується зовсім. Можна зробити висновок і про те, що до депресії більше схильні жінки, ніж чоловіки, оскільки відсоток досліджуваних, в яких виявлено легку чи масковану депресію більший серед жінок ніж серед чоловіків – відповідно 42,9 % і 21,4 %.
Згідно методики діагностики рівня невротизації Л.І.Вассермана щодо рівня невротизації в групі опитаних можна зробити наступні висновки:
в 12 випадках спостерігається низький рівень невротизації (від 0 до 5 балів);
в 5-ти випадках спостерігається середній рівень невротизації з тенденцією до низького (від 5 до 15 балів);
в 5-ти випадках спостерігається середній рівень невротизації з тенденцією до високого (від 15 до 25 балів);
в 8-ми випадках спостерігається високий рівень невротизації (від 25 до 40 балів).
Отже, групі опитаних спостерігається низький рівень невротизації в 40 % випадків, середній рівень невротизації з тенденцією до низького спостерігається в 16,6 % випадків, середній рівень невротизації з тенденцією до високого спостерігається в 16,6 % випадків, високий рівень невротизації спостерігається в 26,6 % випадків. При розгляді результатів цього тесту також спостерігається вищий рівень невротизації серед жінок, ніж серед чоловіків. Високий рівень невротизації спостерігається в 25 % жінок і 21,4 % чоловіків (враховуючи, що жінок серед опитуваних більше).
Кількісно ступінь наближення кореляційного зв'язку до функціональної лінійної залежності оцінюють за допомогою коефіцієнта кореляції:
За значенням коефіцієнта кореляції можна зробити такі висновки:
якщо r набуває значення, близьке до –1, то між факторами існує щільний обернений зв'язок;
якщо r = 0, то зв'язок відсутній;
якщо r близьке до +1, то між факторами існує щільний прямий зв'язок;
якщо |r| = 1, то між досліджуваними показниками існує функціональний зв'язок.
Таблиця
Номер тестованого | Рівень депресії за методом Зунге | Рівень невротизації (за методикою Л.І.Вассермана) | Коефіцієнт кореляції
1 | 2 | 3 | 4
1 | 33 | 5
2 | 54 | 3
3 | 35 | 9
4